П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2447/19
Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі за позовом приватного нотаріуса Новокаховського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, -
19 листопада 2019 року приватний нотаріус Новокаховського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (нині Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0067915013 від 02.04.2019 року на суму 8635,57 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що 02.04.2019 року начальником Новокаховського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Серебрянською Г.М. було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0067915013 від 02.04.2019 року на суму 8835,57 грн.
18.06.2019 року було розпочато процедуру адміністративного оскарження шляхом подачі скарги в порядку ч.4 ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
За наслідками розгляду скарги на адресу позивача було направлено рішення про залишення скарги без розгляду від 24.07.2019 року №35156/6/99-99-11-05-02-25, в зв'язку з порушенням 10-ти денного строку відведеного на подання скарги.
Оскільки процедура адміністративного оскарження не відновила прав позивач вважає за потрібне звернутися до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0067915013 від 02.04.2019 року на суму 8635,57 грн.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими, зазначаючи, що узгоджені суми єдиного внеску у 2018 році позивачем фактично сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв'язку з чим Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464- VI прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.04.2019 № 0067915013 про нарахування штрафу у розмірі 8635,57 грн. Позивачем не ставиться під сумнів правильність розрахунку штрафної санкції. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону № 2464-VІ).
В результаті сплати єдиного внеску на невідповідний рахунок виникає недоїмка.
Пільги щодо не застосування штрафних санкцій у разі сплати єдиного внеску на невідповідні рахунки чинним законодавством не передбачені.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року позовні вимоги приватного нотаріуса Новокаховського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0067915013 від 02.04.2019 року на суму 8635,57 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи.
Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
02.04.2019 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі винесено рішення № 0067915013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 8635,57 грн.
18.06.2019 року позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу в порядку ч.4, 14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
24.07.2019 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення № 35156/6/99-99-11-05-02-25 про залишення скарги без розгляду у зв'язку з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для подання скарги.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок 3719. В свою чергу, позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені Законом терміни для такої сплати. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку 3719, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із абз.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
Частиною 2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч.ч.5,6,7 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платники, зазначені в абзацах 3 та 4 пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.
Згідно з абз.3 ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі (ч.10 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Відповідно до ч.11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За змістом п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Згоном
Частиною 10 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п.1 розділу VII Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953 (далі - Інструкція №449), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Підпунктом 2 п.2 розділу VII Інструкції №449, передбачено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, фіскальні органи застосовують штрафні санкції у таких розмірах, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 роту, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Таким чином, наведеними нормами передбачено штрафні санкції та нарахування пені за несплату платником податків єдиного внеску у термін визначений законодавством.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції позивачем сплачено єдиний соціальний внесок відповідно до платіжного доручення № 678 від 17.04.2018 року на суму 38000,00 грн., № 680 від 24.04.2018 року на суму 556,84 грн., з призначенням платежу сплата ЄСВ 22% за 2017 р. від ОСОБА_1 , якими була перерахована задекларована в 2017 року сума єдиного внеску, що підлягала сплаті у розмірі 38556,84 грн. на рахунок № НОМЕР_1 замість вірного рахунку № НОМЕР_2 , а також платіжного доручення № 670 від 28.03.2018 року на суму 2460,00 грн. з призначенням платежу сплата ЄСВ 22% за перший квартал 2018р. від ОСОБА_1 з перерахуванням зазначеної суми на невірний рахунок № НОМЕР_1 .
Позивачем на ім'я Голови комісії з реорганізації Новокаховької ОДПІ були надіслані заяви про перерахування помилково сплачених коштів на відповідний рахунок № НОМЕР_2 .
Згідно з розрахунку штрафних санкцій в помилково сплачені кошти були повернені на належний рахунок 31.07.2018 р.
Згідно із ч.4 ст.45 Бюджетного Кодексу України, податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Частиною 5 ст.45 Бюджетного Кодексу України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Таким чином, усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Положенням про єдиний казначейський рахунок, затверджене наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року №122 (далі - Положення №122) визначено, що «єдиний казначейський рахунок» це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
Пунктом 2.1 Положення №122 встановлено, що єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Отже, всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок.
Враховуючи наведені вище норми, можливо зробити висновок, що допущення позивачем помилки під час перерахування сум єдиного внеску на невірний бюджетний казначейський рахунок, має кваліфікуватися як дія, хоч й помилкова, але така, що не може кваліфікуватися як несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ. Крім цього, єдиний внесок, як і військовий збір належать до загальнодержавних податків та надходять до державного бюджету України.
Разом з тим, саме не вчинення платником податків, у строк визначений законодавством, дій спрямованих на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету, є фактом несплати узгодженої суми грошового зобов'язання, а тому така бездіяльність платника податків є підставою для застосування до нього штрафів та нарахування пені, передбачених законодавством.
Таким чином, оскільки сума єдиного внеску сплачена позивачем зарахована на єдиний казначейський рахунок, то перерахування таких коштів із помилковим зазначенням рахунку не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату узгодженої суми внеску у визначений законодавством строк.
Отже, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті задекларованої суми єдиного внеску, не можуть бути підставою для застосування штрафів та нарахування пені, передбачених ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Такий висновок узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20.02.2018 року у справі №816/591/16, від 21.02.2018 року у справі №813/1008/16, від 14.02.2018 року у справі №816/1254/17, від 12.06.2018 року у справі №826/1/16, від 14.11.2018 року у справі №805/3665/16-а, від 24.10.2018 року у справі №760/6097/16-а (2а/760/590/16) та від 07.02.2019 року у справі №820/3561/16.
Таким чином,колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності притягнення відповідачем позивача до відповідальності у вигляді штрафу та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий суддя Джабурія О.В.
Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.