ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/270
м. Київ
27 серпня 2020 року № 640/509/20
За позовом ОСОБА_1
До Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
Про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про
визнання протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язання відповідача виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимального розміру, починаючи з 21.08.2019 і надалі;
визнання протиправними дії відповідача щодо неврахування для призначення пенсії ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі 11 278,54 грн.;
зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі 11 278,54 грн. відповідно до довідки про види грошового забезпечення за 24 календарні місяці перед звільненням (01.08.2017 по 31.07.2019), що нараховані ОСОБА_1 , виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, починаючи з 21.08.2019 без обмеження максимального розміру пенсії.
Ухвалою суду від 05.02.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в письмовому провадженні згідно ст. 263 КАС України.
02.07.2020 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву. Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 з 21.08.2019 року є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Пенсію позивачу призначено з 21.08.2019 р. на підставі документів, наданих уповноваженим структурним підрозділом Адміністрації Держприкордонслужби України, в тому числі, грошового атестата від 20.08.2019 № 30 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням, починаючи з 01.03.2018.
До грошового забезпечення для обчислення пенсії враховано: оклад за посадою - 20020,00 грн., оклад за військове звання - 1620,00 грн., відсоткову надбавку за вислугу років 50% - 10820,00 грн., середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням, починаючи з 01.03.2018 (в т.ч. надбавку за інтенсивність служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, премію) - 26 655,17 грн. Разом 59 115,17 грн.
Проте, відповідачем при призначенні пенсії ОСОБА_1 не були враховані такі виплати як щомісячна додаткова грошова винагорода в сумі 11 278,54 грн., а також з 21.08.2019 р. визначена сума пенсії до виплати - 15 640,00 грн., тобто, з обмеженням максимального розміру.
У грудні 2019 р. представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з адвокатським запитом про надання інформації щодо призначеної пенсії.
16.12.2019 року листом № 303214/02 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило позивача про те, що з урахуванням ст. 43 Закону № 2262-ХІІ сума пенсії ОСОБА_1 до виплати з дати призначення 21.08.2019 р. становить 15 640,00 грн., а з 01.12.2019 року максимальний розмір пенсії становить 16 380,00 грн.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії, а також неврахування при призначенні пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, посилаючись на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши наступне.
Відповідач зазначив, що з 01.01.2019 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018р. № 2629-VІІІ прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі 1497,00, а з 01 липня - 1564 грн., а з 01 грудня - 1638,00 грн.
Розмір пенсійної виплати позивача станом на 21.08.2019 року визначався з урахуванням норм чинного законодавства.
Щодо неврахування при призначенні пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, то відповідач зазначив, що не всі додаткові види грошового забезпечення враховуються при обрахуванні пенсії, а лише ті, які носять щомісячний (постійний) характер, а саме, надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі, тобто перелік додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії є вичерпним.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 24 місяці перед звільненням в сумі 11 278,54 грн.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Отже, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Відповідно, при обчисленні розміру пенсії не враховується такі складові грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних.
При цьому, суд зазначає, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним.
Враховуючи наведене, отримувана позивачем щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця при її виплаті утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу з 21.08.2019 року пенсії підлягає перерахунку.
Водночас, Законом № 2262-ХІІ встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (ч. 3 ст. 51 цього Закону).
Зважаючи на те, що позивач на час призначення йому пенсії за Законом № 2262-ХІІ мав право на включення до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отримуваної ним щомісячної додаткової грошової винагороди, а відповідач протиправно не врахував при призначенні пенсії, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 06.02.2019 р. у справі № 522/2738/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/80224649)
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимального розміру, починаючи з 21.08.2019р., суд зазначає наступне.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 43 Закону № 2262-XII пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №848-VIII від 24.12.2015 р. ч. 5 ст. 43 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2016 р., вперше опублікований в газеті "Голос України" 27.12.2016 р. та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 01 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України №1774-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Даний висновок узгоджується із позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 по справі №127/4267/17, від 16.10.2018 по справі №522/16882/17, 31 січня 2019 у справі №638/6363/17, 15 квітня 2019 у справі №522/16973/17, 08 серпня 2019 у справі №522/3271/17.
Крім того, згідно з висновками мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016 (п. 7) Конституційний Суд України зауважує, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України).
В будь-якому випадку відповідні обмеження запроваджені до 31.12.2017 р., тоді як пенсія позивачу призначена з 21.08.2019 р., і на неї вказані обмеження не поширюються.
За таких обставин обмеження максимального розміру пенсії, передбачені ст. 43 Закону № 2262-XII, не підлягають до застосування при визначенні розміру пенсії позивача.
В той же час, відповідні обмеження щодо максимального розміру пенсії передбачені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI, і розмір пенсії позивача обмежено саме згідно з Законом № 3668-VI.
Згідно зі ст. 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з п. 1 р. ІІ Закону "Прикінцеві та перехідні положення" № 3668-VI цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.
Як зазначено вище, пенсія позивачу призначена з 21.08.2019 р., і на нього поширюються обмеження максимального розміру пенсії, передбаченим Законом № 3668-VI.
Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії були чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.
Подібна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 06 березня 2017 року в справі № 490/5309/16-а, Верховного Суду від 14 березня 2018 року в справі № 183/342/17 та від 03.04.2018 по справі №361/4922/17 та відповідає правовій позиції, висловленій в постанові Верховного Суду, ухваленій у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року по справі № 580/234/19. (постанова Верховного Суду від 08.07.2020 р. у справі №607/7115/17 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90264546).
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 р." від 23.11.2018 р. №2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.
Розмір пенсії позивача з розрахунку десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність становить 15 640 грн.
За таких обставин передбачені ст. 2 Закону № 3668-VI обмеження застосовані до позивача правомірно.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за 24 місяці перед звільненням в сумі 11 278,54 грн.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 21.08.2019 року з урахуванням додаткового виду грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, а саме: щомісячної додаткової грошової винагороди за 24 місяці перед звільненням в сумі 11 278,54 грн.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 27.08.2020 р.