ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
27 серпня 2020 року м. Київ№ 640/9672/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання представника відповідача-1 про закриття провадження в адміністративній справі
за позовомДержавного підприємства «Вінницький авіаційний завод - «ВІАЗ»
до Фонду державного майна України (відповідач-1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (відповідач-2)
провизнання протиправними і скасування наказу від 27.12.2018 №1637 в частині та наказу від 23.01.2019 №57 повністю,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Вінницький авіаційний завод - «ВІАЗ» з позовом до Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 27.12.2018 №1637 в частині включення до переліку об'єктів малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Вінницький авіаційний завод - «ВІАЗ»;
- визнати протиправним та скасувати наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 23.01.2019 №57 про прийняття рішення щодо приватизації об'єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Вінницький авіаційний завод - «ВІАЗ».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2019 відмовлено у задоволенні заяви представника Державного концерну «Укроборонпром» про вступ у справу №640/9672/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Разом з тим, від представника відповідача-1 через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначено, що заявлений спір пов'язаний з приватизацією об'єкта державної власності - Державного підприємства «Вінницький авіаційний завод - «ВІАЗ», - що, у силу п. 2 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, належить до розгляду господарськими судами.
Вирішуючи питання належності даного спору до справи, на яку поширюється юрисдикція адміністративних судів, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
Разом з тим, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 27.06.2018 у справі №815/6945/16.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як вбачається зі змісту заявлених позовних вимог, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Фонду державного майна України та регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів Фонду державного майна України від 27.12.2018 №1637 та регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 23.01.2019 №57 про прийняття рішення щодо приватизації об'єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Вінницький авіаційний завод - «ВІАЗ», щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Таким чином, цей позов пов'язаний із приватизацією об'єкта державної власності - Державного підприємства «Вінницький авіаційний завод - «ВІАЗ».
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що даний спір не є публічно-правовим, а у силу п. 2 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.
За таких обставин суд вказує, що між позивачем та відповідачами (суб'єктами владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства. Відтак, справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 01.12.2009 у справі №21-1506во09, у якій суд вказав, що господарські суди на загальних підставах вирішують, зокрема, спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), у тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації.
Вказана позиція також підтверджена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.01.2019 у справі №805/2495/17-а, у якій Велика Палата скасувала рішення адміністративних судів першої та апеляційної інстанцій із закриттям провадження у справі, оскільки спір у правовідносинах, що є подібними до тих, що виникли у справі, яка розглядається, не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатися за правилами господарського судочинства. Натомість, розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідав би принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 2 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі №640/9672/19.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №826/6396/17.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Закрити провадження у справі №640/9672/19.
2. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.
3. Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок