ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 серпня 2020 року м. Київ № 640/712/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії за вислугу років з 01.01.2018 у заниженому розмірі, а саме: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% перерахованої пенсії, з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% перерахованої пенсії та з обмеженням максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок і виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 , з урахуванням її збільшення у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, без обмежень максимальним розміром, починаючи з 01.01.2018.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що відтермінування виплати суми підвищень пенсії суперечить положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням судових рішень у справі №826/3858/18. Крім того, за твердженням позивача, підстави для обмеження належної останньому пенсії максимальним розміром відсутні, з огляду на те, що пенсія позивачу призначена з 30.09.2002, відтак, положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не поширюються на спірні правовідносини.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши на правомірність власних оскаржуваних дій щодо відтермінування виплати належної позивачу пенсії за спірний період, оскільки положення Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 не змінюють регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій, а лише визначають порядок виплати перерахованих пенсій. При цьому, представником відповідача зазначено про необґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії розрахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років (дата розрахунку 01.03.2018), підсумок пенсії останнього з надбавками визначено у розмірі 19 943,70 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 13 730,00 грн., попередньої суми пенсії 10 851,37 грн. та підвищення 1 439,32 грн. (50% від 2 878,63 грн.) - 12 290,69 грн. Крім того, у вказаному перерахунку зазначено, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, підвищення складає 2 878,63 грн., з яких виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення 1 439,32 грн., з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення 2 158,97 грн.
Згідно з наявною у матеріалах справи копією розрахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років (дата розрахунку 01.10.2019), підсумок пенсії останнього з надбавками визначено у розмірі 20 191,70 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 14 970,00 грн., попередньої суми пенсії 10 851,37 грн. та підвищення 3 088,97 грн. (75% від 4 118,63 грн.) - 13 940,34 грн. Крім того, у вказаному перерахунку зазначено, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, підвищення складає 4 118,63 грн., з яких виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення 2 059,32 грн., з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення 3 088,97 грн.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 04.12.2019, в якій просив проводити йому виплату пенсії загальною сумою (виключаючи поетапність виплат нарахованої пенсії, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням виплаченого) без обмеження її максимальним розміром.
Листом від 24.12.2019 №310333/02/Р-7043/1 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про те, що виплата перерахованої останньому пенсії здійснюється з урахуванням приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, оскільки іншого не передбачено.
На підставі викладеного, вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Приписами п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 (надалі - Постанова №103) у редакції, чинній станом на момент проведення перерахунку належної позивачу пенсії, визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови №704.
Пунктом 2 Постанови №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Разом з тим, суд враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в адміністративній справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.
Таким чином, у зв'язку із скасуванням п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Відтак, позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 (справа №160/3586/19).
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 підвищень до пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019, та, як наслідок, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві виплатити ОСОБА_1 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019, з урахуванням виплачених сум.
Приписами ч. 5 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції станом на 01.01.2016) визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (набув чинності 01.01.2017) у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.
Рішенням Конституційного суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
При цьому, у вказаному рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до положень ст. 152 Конституції України, Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення максимального розміру пенсії не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та щодо встановлення максимального розміру пенсії тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, не більше 10740 гривень, - втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20.12.2016.
За таких обставин, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774 від 06.12.2016 до ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Отже, станом на момент призначення позивачу пенсії положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення максимального розміру пенсії втратили чинність, а тому пенсія повинна виплачуватись позивачу без обмеження максимальним розміром пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №127/4267/17 та від 16.10.2018 №522/16882/17.
Разом з тим, положення ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», згідно з якими, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати 10740 гривень, не підлягають застосуванню у межах спірних правовідносин, оскільки пенсія позивачу призначена з 30.09.2002, що не заперечувалось відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, під час судового розгляду справи, а у силу п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (01.10.2011).
З аналізу наведеного вбачається, що законодавчо мотивовані підстави для обмеження пенсії позивача максимальним розміром відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №826/17744/17.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 77, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 підвищень до пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019, та з обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019, з урахуванням виплачених сум, без обмеження її максимальним розміром.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок