ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 серпня 2020 року м. Київ № 640/11793/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФОРМА Т.»
доГоловного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРМА Т.» (далі також - позивач, ТОВ «ФОРМА Т.», Товариство) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2019 №0235381206.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 20.03.2019 №0235381206, яким до ТОВ «ФОРМА Т.» застосовані штрафні санкції у загальному розмірі 130 460 грн. за несвоєчасну реєстрацію помилково виписаної податкової накладної. Позивач зазначив, що за такою податковою накладною №3 від 23.08.2018 не відбулося жодної операції та відповідно не виникало податкових зобов?язань. Вказана податкова накладна покупцю (отримувачу) не надавалася, про що було зазначено в тексті самої податкової накладної. Також обсяги постачання товару та сума податку на додану вартість, зазначені в помилковій податковій накладній, не відображалися товариством у поданій податковій декларації за відповідний період.
Позивач вважає, що податковим законодавством передбачено застосування штрафних санкцій за невиконання платником покладеного на нього обов'язку з подання податкової накладної у межах строків, визначених законодавством, але у даному випадку на позивача такий обов'язок покладено не було, оскільки він взагалі не був зобов'язаний реєструвати податкову накладну №3 від 23.08.2018, її реєстрація здійснена товариством помилково, у зв'язку з чим він в подальшому подав відповідний розрахунок коригування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/11793/19 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник ГУ ДФС у м. Києві подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, де він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, разом з додатковими документами. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовував тим, що в ході проведеної камеральної перевірки встановлено обставину реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням законодавчо визначеного граничного терміну. Відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України відносно ТОВ «ФОРМА Т.» винесено податкове повідомлення-рішення щодо застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таке податкове повідомлення-рішення відповідач вважає законним і обґрунтованим.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як пояснив позивач в тексті свого позову, 23.08.2018 на виконання договору №286/3/18/222 від 26.06.2018 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти державного бюджету) ТОВ «ФОРМА Т.» здійснено поставку товару (рюкзак бойовий індивідуальний, вид 2) у кількості 1250 штук, всього на загальну суму 1 630 750 грн., про що складено накладну №Ф-0020 від 23.08.2018.
Оскільки отримувачем товару було Міністерство оборони України, то відповідно до пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України оподаткування такої господарської операції мало здійснюватися за наслідком отримання оплати за поставлений товар (тобто, за касовим методом, а не за першою подією).
Оплата за вказаним договором поставки здійснена покупцем частково 19.09.2018 та 31.10.2018, та на дати отримання коштів за товар ТОВ «ФОРМА Т.», як постачальник, виписало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №2 від 19.09.2018 на суму 1 956 900 грн., №3 від 19.09.2018 на суму 1 956 900 грн., №2 від 31.10.2018 на суму 1 956 900 грн. Результати таких операцій були відображені товариством у податкових деклараціях з податку на додану вартість за звітні періоди вересень і жовтень 2018 року.
Поряд з цим, 23.08.2018 товариством помилково була виписана податкова накладна №3 на суму 1 630 750 грн., яку зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.11.2018. У зв'язку з помилковістю складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 28.03.2018 ТОВ «ФОРМА Т.» відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України був складений розрахунок коригування від 30.11.2018, який також був зареєстрований в Реєстрі.
При цьому, позивач стверджував, що помилково виписана по першій події податкова накладна №3 від 28.03.2018 отримувачу (покупцю) не видавалася, а відомості про обсяги постачання та суму податку по такі податковій накладній товариством у податковій декларації за звітний період серпень не відображалися.
20.02.2019 працівником ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «ФОРМА Т.» з питання дотримання ним термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 2018 рік, за результатами якої складено акт від 20.02.2019 №1888/26-15-12-06/41555893.
У висновках зазначеного акта перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної №3 від 23.08.2018, виписаних ТОВ «ФОРМА Т.» на користь контрагента-покупця на суму ПДВ 326 150 грн. на строк більше15 календарних днів (76 календарних днів).
20.03.2019 ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки та згідно зі ст. 1201 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №0235381206, яким до ТОВ «ФОРМА Т.» застосовано штрафні санкції за затримку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на терміни: від 61 до 365 календарних днів, всього у розмірі 130 460 грн. (що становить 40% від суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній, - 326 150 грн.).
Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному досудовому порядку та за результатами його адміністративного оскарження, в порядку визначеному ст. 56 Податкового кодексу України, рішенням Державної фіскальної служби України від 06.06.2019 №26044/6/99-99-11-06-01-25 скаргу платника (позивача) залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 20.03.2019 №№0235381206 - без змін.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 14.1.60 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За змістом п.п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України у редакції, яка діяла станом на момент формування позивачем податкової накладної від 23.08.2018, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України (у редакції, яка діяла станом на момент формування позивачем податкової накладної від 23.08.2018), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Згідно з абз. 5, 14 - 17 п. 201.10 ст. 201 ПК України у редакції, яка діяла станом на момент формування позивачем податкової накладної від 23.08.2018) підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Приписами норм п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України (у редакції, яка діяла станом на момент прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення) встановлено, що за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що на платника податків покладено обов'язок щодо здійснення реєстрації податкової накладної протягом 15-ти календарних днів, наступних за датою її складання.
Разом з тим, обов'язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як відносно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
При цьому, приписи ПК України не містять норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 816/1990/17, від 23.07.2019 у справі №816/955/18 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для врахування судом при розгляді даної справи.
Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали суд встановив, що податкова накладна №3 від 23.08.2018 буда зареєстрована позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.11.2018, тобто з пропуском регламентованого податковим законодавством 15-ти денного строку.
Водночас, доводи позивача щодо помилковості виписки та реєстрації вказаної накладної, реєстрації в подальшому в ЄРПН розрахунку коригування №33 від 30.11.2018 до зазначеної податкової накладної та вірних податкових накладних, виписаних за касовим методом, не є правовою підставою у розумінні чинного податкового законодавства для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої ст. 1201 ПК України.
Крім того, суд встановив, що податкова накладна №3 від 23.08.2018 була прийнята та зареєстрована ДФС України, на яку у відповідності з вимогами податкового законодавства покладено відповідний обов'язок та надано повноваження здійснювати зупинення реєстрації податкових накладних та відмовляти в їх реєстрації за наявності певних підстав.
Разом з тим, позивачем до суду не було надано доказів оскарження дій та/або рішення ДФС щодо прийняття та реєстрації помилково поданої ним податкової накладної від №3 від 23.08.2018 і визнання таких дій або рішення протиправними в порядку, визначеному чинним законодавством.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2019 №0235381206.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРМА Т.» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок