25 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1400/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить скасувати постанову від 30.01.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 54917536 з примусового виконання постанови УПП у Херсонській області від 09.10.2016 № 154097 про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн, яка прийнята на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 "Про виконавче провадження", як таку, що не відповідає дійсності.
Ухвалою від 05.06.2020 позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
Позивач вимоги ухвали від 05.06.2020 виконала, недоліки позовної заяви усунула.
Пунктом 2 розділу ІІ Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Закон № 731-IX набрав чинності 17.07.2020.
Тобто, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом - 06.08.2020.
Ухвалою від 12.08.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконанні у Корабельному РВ ДВС перебувало ВП № 54917536 по примусовому виконанню постанови Управління патрульної поліції у м. Херсоні № 154097 від 09.10.2016, якою з ОСОБА_1 стягнутий штраф на користь Держави у розмірі 510,00 грн. Постановою державного виконавця від 30.01.2018 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Втім, як стверджує позивач, зазначена відповідачем підстава для повернення виконавчого документу стягувачу не відповідає дійсності, оскільки у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка, садовий будинок та автомобіль, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав. Також позивач відмічає, що 29.03.2018 вона у добровільному порядку сплатила штраф у сумі 510,00 грн. та подала заяву про виключення її з реєстру боржників. Проте, відповідач не вчинив відповідних дій для виключення позивача з реєстру боржників. Посилаючись на викладене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Для встановлення підстав прийняття спірної постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, суд ухвалою від 12.08.2020 зобов'язав відповідача надати належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 54917536.
Відповідач ухвалу суду від 12.08.2020 отримав, проте на час винесення рішення не надав копій витребуваних документів у повному обсязі, пояснивши, що матеріали виконавчого провадження № 54917536 вилучені співробітниками слідчого відділу Головного управління служби безпеки України в АР Крим в рамках кримінального провадження. Відзиву на позов відповідач не надіслав.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 77 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
За таких обставин суд розглядає справу за наявними у ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви по суті, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору, суд встановив наступне.
30.01.2018 державний виконавець Корабельного РВ ДВС міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Юдін В.В. виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 54917536 з примусового виконання постанови УПП у місті Херсоні від 09.10.2016 № 154097 про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн.
Як зазначено у постанові від 30.01.2018, у результаті вжитих державним виконавцем заходів у боржника - ОСОБА_1 відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу.
Згідно із квитанцією від 29.03.2018 ОСОБА_1 сплатила штраф за постановою УПП від 09.10.2016 № 154097 у сумі 510,00 грн. Дана обставина не заперечується відповідачем.
Позивач вважає, що відповідач протиправно повернув виконавчий документ стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 "Про виконавче провадження", а тому звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 відмічає, що вона добровільно сплатила суму штрафу за виконавчим провадженням № 54917536, що є підставою для закінчення даного виконавчого провадження та виключення позивача з Єдиного реєстру боржників. Порушення своїх прав позивач вбачає в тому, що повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 "Про виконавче провадження" унеможливлює виключення позивача, як боржника, з Єдиного реєстру боржників, а тому спірна постанова підлягає скасуванню.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Так, суд встановив, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав №201677296, ОСОБА_1 з 03.08.2015 на праві приватної власності належить: земельна ділянка площею 0,09 га для індивідуального садівництва та садовий будинок площею 100,4 га, що знаходяться в Миколаївській області, Снігурівський район, с. Олександрівка.
Отже, з серпня 2015 року позивач є власником нерухомого майна, а тому посилання державного виконавця Юдіна В.В. у спірній постанові на те, що у ОСОБА_1 відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними є безпідставними.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Натомість, державний виконавець Юдін В.В., не перевіривши у спосіб, передбачений Законом № 1404-VIII, наявність у боржника ОСОБА_1 майна, 30.01.2018 виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу з підстав відсутності майна, на яке може бути звернено стягнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення та фактично визнав позовні вимоги.
За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність постанови від 30.01.2018 про повернення виконавчого документу стягувачеві та наявність підстав для її скасування.
З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Юдіна В.В. від 30.01.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 54917536.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34906677, 73027, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Стрітенська, 7) .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 105000000