26 серпня 2020 року Справа № 926/615/20
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., при секретарі судового засідання Токарюк Н.Я. розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ужконтроль", м. Ужгород Закарпатської області
до комунального підприємства "Дирекція з обслуговування майна спільної власності територіальних громад", м. Чернівці
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ПАТ "Українська пожежно- страхова компанія"
про стягнення збитків у сумі 361084,00 грн
представники сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Поляк М.В., ордер від 12.05.2020
від третіх осіб - не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ужконтроль" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до комунального підприємства "Дирекція з обслуговування майна спільної власності територіальних громад" про стягнення збитків у сумі 361084,00 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13.08.2020 у задоволенні позову відмовлено.
18.08.2020 від позивача до суду за вх. №1886 надійшло клопотання про розподіл судових витрат, до якого долучено докази розміру понесених ним витрат на правничу допомогу в сумі 27309,50 грн та 8000,00 грн за виготовлення експертного висновку виконаного на замовлення відповідача.
Ухвалою від 19.08.2020 розгляд клопотання призначено в судовому засіданні на 27.08.2020.
У судове засідання 27.08.2020 представники позивача та третіх осіб не з'явилися.
Представник відповідача у судовому засіданні просив задовольнити вказане клопотання та покласти на позивача судові витрати на правову допомогу в сумі 27393,40 грн та витрати пов'язані з експертизою в сумі 8000,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Відтак, суд приходить до висновку про розгляд вказаного клопотання за відсутності представників позивача та третіх осіб.
Розглянувши клопотання представника відповідача про розподіл судових витрат, заслухавши пояснення представника відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, представником відповідача на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27393,40 грн надано наступні докази: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧЦ № 000122 від 24.03.2017; ордер від 12.05.2020; договір про надання юридичної (правничої) допомоги № 04-к/20 від 10.04.2020; звіт (акт) про надані послуги від 17.08.2020 на суму 35393,40 грн, з них: правнича допомога - 27393,40 грн, витрати пов'язані з оплатою експертизи на суму 8000,00 грн; платіжне доручення №105 від 15.06.2020 на суму 6309,50 грн; платіжне доручення № 106 від 16.06.2020 на суму 6000,00 грн; платіжне доручення №308 від 13.04.2020 на суму 15000,00 грн; платіжні доручення № 101, 103 на суму 8000,00 грн.
Згідно п.4.1. договору про надання юридичної (правничої) допомоги № 04-к/20 від 10.04.2020, винагорода за послуги, що надаються АО, визначається за згодою АО та Клієнта в межах 40 % розміру місячної мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня поточного року, за годину роботи АО, якщо інший порядок розрахунків не зазначений в дорученні (угоді) до даного договору.
В звіті (акті) про надані послуги від 17.08.2020 зазначено, що година роботи адвоката становить 1889,20 грн, відтак відповідачу надано правову допомогу на суму 27393,40 грн, кількість затраченого часу становить - 14 год 30 хв.
Разом з тим, заявник у своєму клопотанні зазначає, що станом на дату подання до суду вказаного клопотання розмір наданих адвокатом послуг складає 27393,40 грн, тоді як в матеріалах справи наявні докази (платіжні доручення) про понесені витрати на сплату правничої допомоги в розмірі 27309,50 грн.
Вказані обставини представник відповідача пояснює тим, що згідно п.4.4. договору № 04-к/20 від 10.04.2020, яким закріплено, що клієнт оплачує гонорар авансовим платежем в національній валюті України - шляхом перерахування відповідної суми на рахунок АО на протязі 3-х днів з моменту підписання доручення на виконання послуг, всі наступні платежі здійснюються не пізніше 5-ти днів з моменту отримання ним звіту (акту) надання послуг.
Відтак, з огляду на вказані обставини, представник відповідача посилається на п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що відповідач має право на компенсацію не тільки фактично сплачених витрат на професійну правничу допомогу, але й витрат в сумі 83,90 грн (27393,40 - 27309,50) які підлягають сплаті (будуть сплачені).
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19 дійшла висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд відзначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини у своїх рішенням у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009, "Двойних проти України" від 12.10.2006, "Меріт проти України" від 30.03.2004, "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 вказував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").
В свою чергу, від позивача заперечень, клопотань про зменшення судових витрат на адресу суду не надходило.
За таких обставин, дослідивши зазначені докази і доводи представника відповідача, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідність цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, суд визнає вимоги в сумі 27393,40 грн правомірними та доведеними.
Щодо вимог представника відповідача про стягнення з позивача 8000,00 грн витрат з оплати вартості проведення судової авторознавчої експертизи про вартість відновлювального ремонту та економічну доцільність відновлювального ремонту автомобіля Toyota н.з. НОМЕР_1 виконаної судовим експертом Павлишиним Я.Д., суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 98 ГПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із проведенням експертизи.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження понесених витрат, пов'язаних проведенням експертизи, в розмірі 8000,00 грн представником відповідача надано платіжне доручення №101 від 06.05.2020 на суму 5000,00 грн; платіжне доручення №103 від 19.05.2020 на суму 3000,00 грн з призначенням платежу «для поповнення поточного рахунку № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 »
Враховуючи, що судом прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених в рішенні від 13.08.2020, суд на підставі даного висновку експерта не встановлював обставини що входили до предмета доказування у даній справі.
Разом з тим, суд зазначає, що оплата послуг експерта проведена на замовлення відповідача в сумі 8000,00 грн, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі та повинна відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене, оскільки висновок експерта не є доказом у даній справі, у господарського суду відсутні підстави для покладення на позивача витрат з оплати вартості проведеної експертизи в розмірі 8000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 127, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання представника комунального підприємства "Дирекція з обслуговування майна спільної власності територіальних громад" адвоката Поляк М.В. про вирішення питання відшкодування витрат позивача на правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ужконтроль", м. Ужгород Закарпатської області на користь комунального підприємства "Дирекція з обслуговування майна спільної власності територіальних громад" судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 393,40 грн.
3. В іншій частині клопотання - відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено і підписано 27.08.2020.
Суддя В.В.Дутка