Справа № 583/2944/20
3/583/1020/20
25 серпня 2020 року м. Охтирка Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді Яценко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Марченко О.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення з матеріалами, що надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Сумській області Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором КП «Лутищанський агролісгосп», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
На розгляд до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 032066 від 31.07.2020, складений інспектором взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Корень В.Г. стосовно ОСОБА_1 , згідно якого останній 31.07.2020 о 22 год. 40 хв. на 7 км автошляху Т-1705 керував транспортним засобом Mersedes Benz 5430, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився у присутності двох свідків, а також відмовився від проходження даного огляду в закладі Охтирської ЦРЛ, до якого попередньо погодився прослідувати, що підтверджується висновком лікаря-нарколога вказаного медичного закладу № 148 від 31.07.2020, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в суді свою вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні заперечував пояснивши, що 31.07.2020 о 22:40 год. дійсно керував автомобілем марки Mersedes Benz 5430, номерний знак НОМЕР_1 , підвозив додому свого товариша, який відпочивав з друзями на природі, сам алкогольних напоїв не вживав. В цей час був зупинений працівниками поліції для перевірки відповідних документів на право керування транспортними засобами та в ході розгляду даної справи, інспектором патрульної поліції йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера газоноаналізатора Драгер, пояснюючи тим, що від нього мається запах алкоголю. Від продування газоноаналізатора ОСОБА_1 відмовився, однак виявив бажання здати саме лабораторні аналізи, оскільки алкогольні напої він не вживав та вважав, що саме такий вид аналізів є найбільш достовірним. При цьому він самостійно, на власному автомобілі прибув до медичного закладу, що також на його думку свідчить про відсутність у нього ознак алкогольного сп'яніння.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння встановлюється статтею 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом №1452/735 від 09.11.2015 Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103.
Відповідно до вказаних правових актів огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно з пунктами 3-7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності).
Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп'яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Пунктом 9 Розділу ІІІ даної Інструкції передбачено використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, що підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Тобто, можливості застосування в ході медичного огляду водія на стан алкогольного сп'яніння лікарем у лікувальному закладі, технічних засобів контролю типу «Драгер» даною Інструкцією не передбачено.
Лікар, як спеціаліст в галузі медицини, оглядає особу, котра доставлена працівниками поліції для огляду, перевіряє наявність зовнішніх ознак сп'яніння, заміряє тиск, пульс та кількість подихів у хвилину, проводить інші обстеження, з метою перевірки стану опорно-рухового апарату та мовної сфери.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкіряного покриву обличчя і рук ( п.12 Інструкції).
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п. 13 Інструкції).
Згідно п.15 Розділу ІІІ цієї ж Інструкції, саме за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 22 Розділу ІІІ цієї Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, вимога про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у лікувальному закладі лише з використанням вимірювальної техніки типу «Драгер» є незаконною, а лікар, повинен провести огляд відповідно до вимог Інструкції, зокрема провести зовнішній огляд особи та відібрати біологічний матеріал з метою проведення лабораторних досліджень і отримання певних результатів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З відтвореного у суді відеозапису, доданого до матеріалів справи на двох дисках CD-R, видно, що під час вимоги поліцейського пройти водію огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу контролю на місці зупинки ОСОБА_1 відмовився, однак сказав, що не заперечує проти проходження медичного огляду. На окремому файлі, де зафіксовано фрагмент відеозапису з камери поліцейського в приміщенні Охтирської ЦРЛ (Диск 1, файл четвертий, час 23:30) видно, як ОСОБА_1 пропонують пройти огляд за допомогою технічного приладу контролю, на що останній відповів, що він такий огляд відмовляється проходити. При цьому просив провести його медичний огляд шляхом проведення відповідних лабораторних досліджень, на що лікарем та інспектором поліції йому було роз'яснено про неможливість проведення лабораторних досліджень без технічних засобів контролю, умовно пославшись на відповідні інструкції та положення.
Беручи до уваги переглянутий в суді відеозапис, встановлено, що він не спростовує пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 року та ч.2ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997р. передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N23-рп/2010у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення(справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доводити свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
За змістом ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суб'єктом даного правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у діяннях, направлених на ухилення особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Отже особа, яка піддається огляду на стан алкогольного має право вимагати дотримання встановленого порядку такого огляду.
Таким чином, суду не було надано доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Отже, оцінивши встановлені в суді обставини справи та докази в їх сукупності, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності достатніх та переконливих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд вважає, що належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони правопорушення не виявлено, оскільки відсутні докази дотримання посадовими особами встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що в свою чергу є підставою стверджувати про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного
суду Сумської області Н.Г. Яценко