25 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/2082/20 пров. № А/857/7822/20
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Запотічного І.І., Бруновської Н.В.
при секретарі судового засідання: Волошин М.М.
за участі представника відповідача: Тістечко Ю.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року (рішення ухвалене о 15:08 хв. у м. Львові судом у складі головуючого судді Мричко Н.І., повний текст рішення складено 01.06.2020р.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
У березні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці ДФС від 29.11.2019 № UA209000/2019/000556/2.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що підставою відмови у митному оформленні (випуску) товарів у картці відмови зазначено "Неможливість завершення митного оформлення, по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45 МД (у зв'язку з коригуванням митної вартості товару №1 після прийняття Рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2019/000556/2 від 19.11.19. Декларантом порушено умови декларування передбачені п. 1 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 та Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа" від 30.05.2012 №651), невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12, 45 ВМД, МКУ №4495-VI від 13.03.2012р, ст. 54, п. 6, п. п.1. Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: "Подання нової ВМД зі змінами у зазначених графах ВМД відповідно до Рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2019/000556/2.". Зазначає, що на виконання вимог оскаржуваного рішення про коригування митної вартості декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № UA209190/2019/076829, та 02.12.2019 така оформлена Львівською митницею ДФС у митному відношенні. Наголошує, що за цією митною декларацією Позивачем сплачено податків у сумі 78399,89 грн. Просив позов задоволити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці ДФС від 29.11.2019 № UA209000/2019/000556/2.
Рішення суду першої інстанції оскаржила Галицька митниця Держмитслужби. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.11.2019 ОСОБА_1 придбала у ТОВ EUROCAR & COMPANY (ТОВ "Єврокар і Компанія") вул. Площа Вольніца, 13, оф. 10 (Республіка Польща) транспортний засіб марки PEUGEOT, модель 5008, № кузова НОМЕР_1 за ціною 5350,00 євро.
На підтвердження факту купівлі-продажу продавцем видано рахунок-фактуру № 224/11/2019 від 18.11.2019.
19.11.2019 відповідно до вказаного рахунку-фактури уповноважений представник Позивача - ОСОБА_2 сплатив кошти в сумі 5350,00 євро на рахунок продавця - польської фірми ТОВ EUROCAR & COMPANY (ТОВ "Єврокар і Компанія), що підтверджується банківським документом - "ПІДТВЕРДЖЕННЯ ОПЛАТИ ГОТІВКОЮ".
19.11.2019 сформовано експортну декларацію (MRN) №19PL402010E1332645 щодо вивезення з Європейського Союзу транспортного засобу марки PEUGEOT, модель 5008, № кузова НОМЕР_1 .
21.11.2019 декларант або уповноважений представник декларанта ФО-П ОСОБА_3 подала до митного контролю митну декларацію № UA209190/2019/074590 на товар "Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: PEUGEOT модель: 5008, рік випуску - 2015, модельний рік - 2015, дата ведення в експлуатацію - 21.01.2016, №кузова: НОМЕР_1 , №двигуна: невизначений, двигун-дизель, об'єм - 1560см3, потужність - 88 kw, колір - синій, кузов - універсал, колісна формула - 4x2, місць включаючи водія - 5, дверей - 5. Країна виробництва: Франція (FR)". Також в графі 42 митної декларації "ціна товару" зазначено 5350,0000 євро, в графі 23 "курс валюти 26,744647", що в еквіваленті становить 143083,86 грн. за офіційним курсом НБУ.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості транспортного засобу, декларант або уповноважена ним особа ОСОБА_3 разом з митною декларацією подала наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 224/11/2019 від 18.11.2019; декларацію про походження товару (Declaration of origin) № 224/11/2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні UA209030/2019/98022 від 19.11.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.01.2016; платіжний документ, що підтверджує вартість товару б/н від 19.11.2019; договір про надання послуг митного брокера б/н від 21.11.2019; інші некласифіковані документи: довіреність НОВ 994195 від 09.11.2019, заява на посвідчення від 21.11.2019, фото від 21.11.2019; копію митної декларації країни відправлення № 19PL402010E1332645 від 19.11.2019; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.008.123153-19 від 20.11.2019; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України серії НОМЕР_3 від 10.04.2018; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України серії НОМЕР_4 від 26.12.2007; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA209190.2019.074590 від 21.11.2019.
29.11.2019 митниця здійснила коригування митної вартості транспортного засобу, оформлене рішенням про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000556/2 (арк. справи 22), відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 7990,0000 євро. Прийняте рішення посадова особа Відповідача обґрунтувала тим, що "Відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.15 №689 у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 7990 Євро. Згідно з ч. 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту було запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження митної вартості товару. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в органів доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2 в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митну вартість визначено за резервним методом у зв'язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме 7990 євро. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано ціну, за яку транспортний засіб зазначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР.".
На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, Львівською митницею ДФС прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/01327 (арк. справи 24). В картці відмови зазначено: "Неможливість завершення митного оформлення, по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45 МД, (у зв'язку із коригуванням митної вартості товару №1 після прийняття Рішення про коригування митної вартості товару UA209000/2019/000556/2. Декларантом порушено умови декларування передбачені п. 1 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 та наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа" від 30.05.2012 №651), невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12, 45 ВМД, МКУ №4495-VI від 13.03.2012р, ст. 54, п. 6, п.п.1. Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: "Подання нової ВМД зі змінами у зазначених графах ВМД відповідно до рішення про коригування митної вартості UA209000/2019/000556/2". Також повідомлено, що рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до статті 25 Митного кодексу України може бути оскаржене у митному органі вищого рівня Львівська митниця ДФС або в суді.
На виконання вимог рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000556/2 від 29.11.2019 декларантом або уповноваженим представником декларанта ФОП ОСОБА_3 подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № UA209190/2019/076829.
Згідно частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 6 статті 257 МК України врегульовано, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Частиною 5, 7 статті 58 МК України передбачено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частиною 1 статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 4, 5 статті 55 МК України визначено, що під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно частини 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).
Відповідно до частини 8 статті 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 64 МК України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, зокрема, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Посадова особа Відповідача на підтвердження обґрунтованості сумніву в задекларованій митній вартості автомобіля вказала лише на те, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 7990 євро.
Судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Проте, відповідачем на надано доказів, який би спростував зміст рахунку-фактури № 224/11/2019 від 18.11.2019 та банківського документа - "ПІДТВЕРДЖЕННЯ ОПЛАТИ ГОТІВКОЮ" від 19.11.2019, у тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Республіки Польща інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження Позивачу продавцем ТОВ EUROCAR & COMPANY (ТОВ "Єврокар і Компанія) транспортного засобу та отримання або не отримання від Позивача коштів в сумі 5350,00 євро або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.
Відтак, за умови подання декларантом при митному оформленні транспортного засобу рахунку-фактури № 224/11/2019 від 18.11.2019 відповідно до якого уповноважений представник Позивача - ОСОБА_2 сплатив вартість імпортованого транспортного засобу у розмірі 5350,00 євро на рахунок продавця - польської фірми ТОВ EUROCAR & COMPANY (ТОВ "Єврокар і Компанія), підтвердженням якого є банківський документ - "ПІДТВЕРДЖЕННЯ ОПЛАТИ ГОТІВКОЮ" від 19.11.2019, у митного органу не було обґрунтованих підстав вважати, що має місце заявлення декларантом неповної та/або недостовірної інформації про митну вартість транспортного засобу, у тому числі невірне визначення митної вартості такого транспортного засобу та заявлена митна вартість товару не підтверджена документально.
Автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) не є програмним продуктом, який містить інформацію про митну вартість імпортованих товарів, а спрямована виключно на те, що б застерегти посадових осіб митниці про ті митні формальності, які йому доцільно провести, за необхідності, для дотримання норм законодавства під час здійснення митного контролю.
Згідно статті 362 МК України систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Тобто, спрацювання системи АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі митниці більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою митною вартістю товару.
Аналогічний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.
У розглядуваному випадку митним органом не доведено наявності і самих ризиків. Зокрема, Відповідачем не надано доказів наявності у митного органу інформації про митне оформлення ідентичних та подібних (аналогічних) транспортних засобів, із зазначенням марки, моделі, інших даних і особливостей, а також ціни вже оформлених транспортних засобів.
При цьому, в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення, відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Більш того, покликання відповідача на Методологічні рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України №689 від 11.09.2015 є безпідставним, з огляду на те, що вони не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, оскільки не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а відтак не є джерелом права відповідно до частини другої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 по справі №815/6698/17.
Проте, відповідачем не вказано, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення Відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що імпортований позивачем автомобіль має свої особливості в частині комплектації, пробігу, амортизації в ході експлуатації, поломок та пошкоджень.
Як вбачається з додаткового аркуша до Акта про проведення митного огляду товарів від 19.11.2019 № UA20903/2019/98022, складеного посадовою особою Відповідача під час проведення митного огляду транспортного засобу, у пункті пропуску на кордоні, у графі "Наявні пошкодження, ознаки експлуатації" зазначено: "Пошкоджено лакофарбове покриття по кузову, сколи на капоті, забруднено та пошкоджено салон та сидінь". Така інформація завірена особистим митним забезпеченням інспектора Львівської митниці ДФС, який безпосередньо здійснював митні формальності у відповідності до статті 338 МК України.
Відтак, вказаний метод не враховує індивідуальні особливості придбаного Позивачем транспортного засобу, що мають суттєвий вплив на його ринкову вартість.
Таким чином, достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою, без врахування та визначення у встановленому законом порядку технічного стану транспортного засобу не наведено.
За таких обставин, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію мережі Інтернет не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не може ставитись у вину покупцеві транспортного засобу, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, так само як за відсутності у митного органу достовірних доказів про зворотне, не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Таким чином відповідач не довів неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару. Загальні посилання на норми МК України в оспорюваному рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року у справі №380/2082/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді І. І. Запотічний
Н. В. Бруновська
Повне судове рішення складено 26.08.2020р.