25 серпня 2020 року Чернігів Справа № 750/4595/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобана Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить заборонити відповідачу застосовувати Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 при виплаті ОСОБА_1 пенсії у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019 та оцінити зміст Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, з точки зору його відповідності Конституції України.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що відповідачем на виконання рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі № 620/3069/19 проведено перерахунок пенсії у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019, але нарахована сума не була виплачена. Водночас позивач вважає необґрунтованим посилання відповідача на виплату боргу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Про порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», оскільки нарахована сума пенсії повинна бути виплачена.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення йому даної ухвали для надіслання відзиву на позов.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі № 620/3069/19 управлінням здійснено відповідний перерахунок. Однак, враховуючи те, що до відповідача не надходили кошти на погашення заборгованості на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.05.2020, виплата коштів не проведена.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 у справа № 620/3069/19, яке набрало законної сили 07.08.2020, позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 05.03.2018, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 05.03.2019, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
При цьому, як слідує з позову, позивач не погоджується з порядком виплати відповідачем, на виконання вищевказаного рішення суду, перерахованої пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Про порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" після виділення додаткових коштів з державного бюджету.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тобто, правозастосування даної норми ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначає порядок судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах та правомірністю дій рішень, чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, у даному випадку рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі № 620/3069/19.
Отже, позивачем у даному випадку обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав, так як приписи ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України регламентують інший порядок розширення сфери судового захисту, в тому числі і про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України у межах справи № 620/3069/19.
Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відповідно до положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Щодо другої позовної вимоги про оцінку змісту Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, з точки зору його відповідності Конституції України, то вона також задоволенню не підлягає, як похідна.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Повний текст рішення виготовлено 25 серпня 2020 року.
Суддя Д.В. Лобан