17 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/3782/19
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Федорок К.М.,
за участю представників позивача Літовченко В.П., Михайлюка С.А., представника відповідача Коляди І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.09.2019 № 0043065305, прийнятого Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, про застосовування до позивача штрафу на загальну суму 6884105,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем податкове повідомлення-рішення прийнято не на підставі, не у межах повноважень, що визначені Конституцією та Законами України, не обґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Вказує, що Податковий кодекс України не розглядає затримку реєстрації податкових накладних в якості податкового правопорушення, а, застосовуючи до позивача штрафні санкції, відповідач фактично втручається у право власності позивача. Зазначає, що норми Податкового кодексу України в частині обов'язку реєстрації податкових накладних суперечать між собою і допускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платника податків. Також вказує, що в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не покладено жодного доказу, у тому числі щодо наявності вини, а позивач не міг у встановлені терміни зареєструвати податкові накладні, у тому числі, через відсутність коштів.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що позивач здійснював реєстрацію податкових накладних, виписаних починаючи з квітня по травень 2019 року, з порушенням строків, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Вказує, що обов'язок реєстрації податкової накладної передбачає активні дії платника щодо надсилання на реєстрацію податкової накладної за допомогою засобів електронного зв'язку, що кореспондується з подальшим закінченням процедури реєстрації центральним органом ДФС. Зазначає, що норми податкового кодексу України жодним чином не суперечать між собою і не допускають неоднозначного трактування прав та обов'язків платників податків. Також вказує, що норми Податкового кодексу України не містять виключень щодо незастосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних, як-то тяжкий матеріальний стан платника податків, заборгованість місцевого бюджету перед платником, ненадання податкової накладної покупцю.
Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій вказано, що реєстрація податкових накладних не є обов'язком платника податку. Крім того, вказує, що несправедливим є накладення штрафу при несвоєчасній реєстрації податкових накладних при відсутності коштів, у тому числі внаслідок заборгованості держави.
Вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідачем була проведена камеральна перевірка Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» щодо дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складений акт № 1234/25-01-53-05-39 від 29.08.2019, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме порушення граничних строків реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних відносно 1291 податкової накладної (т. 1 а.с 16-25).
На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.09.2019 № 0043065305, яким застосовано до позивача штрафні санкції у cумі 6884105,40 грн. (т. 1 а.с. 26-27).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацами 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно абзаців 4, 5 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (абзац 14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних передбачена статтею 120-1 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.
Відповідно до пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307), усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 - 15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Пунктом 8 Порядку № 1307 встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання. В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).
У разі складання зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X». У таких зведених податкових накладних у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності) (пункт 11 Порядку № 1307).
Згідно пункту 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Норми пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлюють юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.
Так, диспозиція пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 у справі № 807/68/18, від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17, від 20.05.2020 у справі № 400/1392/19.
Згідно наданих суду відповідачем даних співставлення розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 20.09.2019 № 0043065305 до даних Єдиного реєстру податкових накладних, з якими погодився в судовому засіданні представник позивача, судом встановлено, що всі 1291 податкова накладна, щодо якої зафіксовано порушення граничних строків реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складені на операції, що оподатковуються за ставкою 20 %, з них 810 податкових накладних складені на неплатника ПДВ, 480 податкових накладних складені на платника податку, а 1 податкова накладна є зведеною податковою накладною.
Таким чином, випадки, коли не застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних, не підпадають під правовідносини, в межах яких до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням було застосовано штрафні санкції, оскільки всі податкові накладні, що виписані позивачем, складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, а в частині випадків такі податкові накладні також надаються отримувачу (покупцю).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що податкове законодавство не містить норм, які б звільняли платників податків від відповідальності за порушення ними строків реєстрації податкових накладних з підстав заборгованості місцевого бюджету перед платником та/або незадовільного матеріального стану платника податків.
Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що 23.05.2020 набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX (надалі Закон № 466-ІХ).
Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктом 73.
Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020) штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.
Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Суд визнає, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» в світлі практики ЄСПЛ.
Так, в пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51).
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, зокрема, за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або грошові зобов'язання за якими неузгоджені, Законом № 466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 до 23.05.2020 за наведених у цій же нормі умов.
Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України умов.
Так, у рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.
Таким чином, станом на час розгляду справи в суді чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах, а саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 до 23.05.2020, за наведених у цій же нормі умов.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем нараховано позивачу штрафи за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, зокрема, тих, які не надаються покупцю товарів, в період квітня-липня 2019 року та грошові зобов'язання за якими неузгоджені, а тому пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих оскаржуваним податковим повідомленням рішенням.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що положеннями пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, за загальним правилом, відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаються грошові зобов'язання з дня набрання рішенням законної сили.
В Законі № 466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) виділено окремі категорії грошових зобов'язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов'язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов'язань. Отже, застосування загальної дефініції, визначеної пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, для реалізації права, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, законодавцем не передбачено.
Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України) розуміння неузгодженого грошового зобов'язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов'язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов'язання за ними не сплачено.
Суд повторно акцентує увагу на тому, що законодавство, яке підлягає застосуванню в спірних правовідносинах, було змінене законодавцем шляхом прийняття ретроактивної новели, якою змінено обсяг прав та обов'язків платника податків і контролюючих органів.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06.08.2020 у справі № 200/7002/19-а.
Таким чином, враховуючи, що застосований до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням штраф не враховує введений законодавцем пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким впроваджено ретроактивну дію закону у відповідних правовідносинах, а також виключні повноваження податкового органу щодо обчислення та нарахування фінансових (штрафних) санкцій (штрафів) за порушення вимог податкового законодавства, суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 20.09.2019 № 0043065305 є протиправним і підлягає скасуванню.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 19210,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (вул. Реміснича, 55-Б, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03357671) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.09.2019 № 0043065305, прийняте Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, про застосовування до Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» штрафу на загальну суму 6884105,40 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» судовий збір в розмірі 19210,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.08.2020.
Суддя Н.М. Баргаміна