Справа № 560/4675/20
25 серпня 2020 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Матущак В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати компенсації по втраті частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії з 01.11.2010 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 20.03.2017, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" та постановою КМУ від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати";
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" та постановою КМУ від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати", яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду від 23.06.2011 за період з 01.11.2010 по 20.03.2017.
Згідно частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, у редакції, яка діяла на момент подання позовної заяви.
Згідно з частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 2102 гривня.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суддя встановив, що предметом даного позову є вимога немайнового характеру (про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити дії), за яку позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів, суддя встановив відсутність документу, що підтверджує сплату судового збору. Натомість в позовній заяві позивач вказує, що від сплати судового збору звільнена на підставі пункту 8 частини 1 статті 5 закону України "Про судовий збір", та додає копію посвідчення дружини померлого ветерана війни серії НОМЕР_1 від 10.05.2012, відповідно до якого ОСОБА_1 має право на пільги і компенсації передбаченні пунктами 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Дослідивши подані документи, суддя зазначає наступне.
Разом з цим, нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який регулює спірні правовідносини, а саме: статтею 15 вказаного Закону визначені пільги особам, на яких поширюється чинність цього Закону.
Проаналізувавши вищевказану норму, суддя встановив, що пільги для сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів (пункт 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") щодо сплати судового збору не встановлені.
Отже, всупереч вимог КАС України, позивач не надала документ про сплату судового збору, або документів, які підтверджують звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону.
Крам того, строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 05.07.2018 по справі №810/384/17.
Отже, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Суддя встановив, що остаточна виплата пенсії за постановою Хмельницького міськрайонного суду від 23.06.2011 здійснена Державною казначейською службою України 20.03.2017.
Саме цього дня позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та з цього моменту починається відлік шестимісячного строку, звернення
До суду з цим позовом позивачка звернулась в 19.08.2020, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України.
Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху. Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання:
- доказів сплати судового збору за вимоги не майнового характеру в розмірі 840,80 грн. за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду, або документів, які підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяВ.В. Матущак