Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 липня 2020 р. № 520/3849/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Севастьяненко К.О.
за участю:
секретаря судового засідання - Жукової О.С.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- задовольнити позовну заяву та прийняти рішення про визнання протиправним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за №11927 від 13.11.2019 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області і передання зазначеної ділянки у власність;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області і передачі зазначеної ділянки у власність;
- стягнути на користь позивача сплачену суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8-9 поверх);
- зобов'язати відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що незважаючи на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі №820/4439/17, яким у повному обсязі задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії та було, зокрема, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її позивачу у власність, наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за №11927-СГ від 13.11.2019 року, втретє незаконно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її позивачу у власність.
Ухвалою суду від 06.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що згідно з доданим позивачем до заяви витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6320482500:04:000:0278, а також проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказана земельна ділянка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі 14.06.2013 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , що отримав висновок про погодження проекту землеустрою від 28.03.2013 № 82. Разом з тим, Наказом Відділу Держземагентства у Барвінківському районі Харківської області від 27.02.2014 р. № 9 вказаний висновок було скасовано у зв'язку із допущеними помилками в проекті землеустрою, а саме: його невідповідності вимогам Закону України "Про землеустрій". Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 6320482500:04:000:0278 зареєстрована в Державному земельному кадастрі з помилками. Новий висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки виданий Відділом Держземагентства у Барвінківському районі Харківської області 29.09.2015 за № е-200(Ф). На підставі таких обставин відповідач вважає, що Головним управлінням було повідомлено ОСОБА_1 про те, що останнім порушено порядок реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, у зв'язку із чим у Головного управління відсутні правові підстави для затвердження проекту землеустрою та передачі зазначеної земельної ділянки у власність.
Ухвалою суду від 04.06.2020 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 02.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань з приводу причин неявки суду не надав.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась через Центр надання адміністративних послуг м. Харкова із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Наказом Головного управління № 11927 від 13.11.2019 року позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та передачі її у власність.
Зі спірного наказу вбачається, що у якості підстави для відмови відповідачем виявлені наступні невідповідності проекту землеустрою вимогам чинного законодавства, а саме: згідно з доданим позивачем до заяви витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6320482500:04:000:0278, а також проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказана земельна ділянка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі 14.06.2013 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , що отримав висновок про погодження проекту землеустрою від 28.03.2013 № 82. Разом з тим, Наказом Відділу Держземагентства у Барвінківському районі Харківської області від 27.02.2014 р. № 9 вказаний висновок було скасовано у зв'язку із допущеними помилками в проекті землеустрою, а саме: його невідповідності вимогам Закону України "Про землеустрій". Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 6320482500:04:000:0278 зареєстрована в Державному земельному кадастрі з помилками. Новий висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки виданий Відділом Держземагентства у Барвінківському районі Харківської області 29.09.2015 за № е-200(Ф).
За результатами розгляду заяви та наданих документів відповідачем було встановлено, що реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі здійснена раніше, ніж проект землеустрою погоджений територіальним Відділом Держземагенства, що суперечить вимогам п.п. 2 п. 75, п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.
Також судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 по справі № 820/4439/17 залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом за №А-22528/0/6-19692/0/21-17 від 19.08.2017 року у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області з урахуванням висновків суду по даній справі.
Постановою Великої Палати Верховного суду від 28.11.2019 Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року залишено без змін.
Так, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. (відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Тобто, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області було вдруге відмовлено позивачу по справі в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність, зазначена відмова надана у формі наказа за №11927-СГ від 13.11.2019 року.
Не погоджуючись із вищевказаною відмовою, позивач звернувся із позовом до суду.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Статтею 41 Конституції України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Положеннями п. 1 ст. 22 ЗК України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 2 ст. 22 ЗК України).
При цьому, пунктом «а» частини 3 статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до положень п. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Приписами абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Статтею 20 Закону України "Про землеустрій" визначено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому ЗК України, цим Законом.
Частиною 1 ст. 186-1 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до ч.4 ст. 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч.5 ст.186-1 ЗК України).
Відповідно до ч.ч.6,8 ст.186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
Суд зауважує, що приписами ст. 186 - 1 ЗК України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.
Як вбачається з рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/4439/17 листом № А-22528/0/6-19692/0/21-17 від 19.08.2017 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило позивача про встановлення невідповідностей у проекті землеустрою, а саме: відповідно до вимог пункту 4.4.16 Інструкції з топографічного знімання в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України № 56 від 09.04.1998, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1998 за № 393/2833, необхідно представити опис GPS-устаткування та підтвердження реєстрації його, згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок" від 13.07.1998 № 1075; у складі проекту наявні незавірені належним чином копії документів, а саме аркуш 26 - перша сторінка Розпорядження Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 23.05.2012 № 274; у витязі з Державного земельного кадастру, доданому до заяви, відсутні підстави для визначення цільового призначення та виду використання сформованої земельної ділянки, враховуючи вимоги ст. 20, 116, 122 Земельного кодексу України; відповідно до наданих матеріалів, земельний масив, за рахунок якого позивач бажає отримати у власність земельну ділянку, відноситься до земель державного резервного фонду.
Тобто, відповідач не зазначає, що реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі здійснена раніше, ніж проект землеустрою погоджений територіальним Відділом Держземагенства, що суперечить вимогам пп. 2 п. 75, п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051.
Крім того, у спірному наказі № 11927 від 13.11.2019 року відповідач також повідомив, що земельна ділянка з кадастровим номером 6320482500:04:000:0278 зареєстрована в Державному земельному кадастрі з помилками. Новий висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки виданий Відділом Держземагентства у Барвінківському районі Харківської області 29.09.2015 за № е-200(Ф).
Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2015 (далі - Порядок № 1051) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.
Так, позивачем на виконання положень вказаного порядку та на підставі висновку про погодження проекту землеустрою зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6320482500:04:000:0278 в Державному земельному кадастрі 14.06.2013.
Крім того, судом не встановлено та відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що на момент реєстрації вказаної земельної ділянки, висновок про погодження проекту землеустрою був скасований.
Також, суд зазначає, що оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6320482500:04:000:0278 вже зареєстрована в Державному земельному кадастрі, підстави для повторного погодження висновку в даному випадку відсутні, а тому доводи відповідача про порушення позивачем порядку реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі є необґрунтованими. Суперечності стосовно реєстрації вказаної земельної ділянки виникли не з вини позивача.
Отже, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність відмови Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, прийнятої у формі наказу за №11927_СГ від 13.11.2019 року, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га. із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність позивачу.
Суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість дій при прийнятті наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га. із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність позивачу, а відтак спірний наказ підлягає скасуванню.
Щодо доводів відповідача про те, що прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність віднесено до дискреційних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, а зобов'язавши Головне управління прийняти конкретне рішення, судом, фактично, опосередковано прийнято рішення за заявою заявника замість суб'єкта владних повноважень, що є втручанням в діяльність органу виконавчої влади, втручанням в його дискреційні повноваження, а тому є неналежним способом захисту, суд вважає хибними з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зобов'язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області та надання її у власність ОСОБА_1 в даному випадку не буде втручанням суду в його дискреційні повноваження, а буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача, оскільки відповідач протиправно відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування.
Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття (рішення Європейського суду з прав людини Олссон проти Швеції від 24.03.1988 року).
Втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов'язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб'єкта владних повноважень.
Також, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Натомість, у даній справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.
Таким чином, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
Вказана правова позиція щодо дискреційних повноважень суб'єктів владних повноважень узгоджується з позицією висловленою Верховним Судом в постанові від 18.10.2018 р. по справі 818/1976/17, а також в постанові від 06.03.2019 р. по справі №1640/2594/18.
Враховуючи, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області було протиправно відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га. із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність позивачу, викладену в наказі №11927_СГ від 13.11.2019 року, суд приходить до висновку, що в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області та надання її у власність ОСОБА_1 .
При цьому суд наголошує, що прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою ще не є вирішенням питання про передачу земельної ділянки у власність.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд зазначає, що згідно приписів ч. 1 ст. 382 КАС України, встановлення такого контролю є правом, а не обов'язком суду, відповідно до фактичних обставин справи.
В даній справі суд не вбачає підстав для застосування судового контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за №11927-СГ від 13.11.2019 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, площею 1,2000 га, з кадастровим номером 6320482500:04:000:0278, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та надання зазначеної ділянки у власність.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області і передачі зазначеної ділянки у власність, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 8-9 поверх,м. Харків,61145, код ЄДРПОУ39792822) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25.08.2020 року з урахуванням перебування судді Севастьяненко К.О. на лікарняному з 05.08.2020 по 14.08.2020 та у щорічній відпустці з 14.08.2020 року по 24.08.2020 року.
Суддя Севастьяненко К.О.