26 серпня 2020 року № 320/6576/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у місті Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.08.2019 №0000011303 та №0000021303.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом безпідставно встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства у частині заниження суми чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 на загальну суму 384806,50 грн, у той час, як позивачем було надано усі необхідні первинні документи для підтвердження понесення витрат, що пов'язані з веденням господарської діяльності.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що позивачем неправомірно віднесено до валових витрат витрати зі здійснення транспортних послуг, вартість придбаних автопослуг та вартість товарно-матеріальних цінностей, що залишилися у залишку, оскільки такі витрати не пов'язані безпосередньо зі здійсненням господарської діяльності позивача, та в свою чергу призвели до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності.
Ухвалою суду від 03.12.2019 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.
Протокольною ухвалою суду від 09.01.2020 продовжено процесуальний строк підготовчого судового засідання та відкладено розгляд справи на 06.02.2020.
Протокольною ухвалою сулу від 27.02.2020 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 17.03.2020.
У судове засідання, призначене на 17.03.2020, сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи не з'явились, у зв'язку із чим, керуючись ч.3 ст.194, ч.9, ст. 205 КАС України суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як убачається із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність як фізична особа-підприємець із 08.02.2008 за наступними видами діяльності:
- підготовчі роботи на будівельному майданчику;
- електромонтажні роботи;
- інші будівельно-монтажні роботи;
- штукатурні роботи;
- установлення столярних виробів;
- покриття підлоги й облицювання стін;
- малярні роботи та скління;
- інші роботи із завершення будівництва;
- покрівельні роботи;
- інші спеціалізовані будівельні роботи;
- оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;
- вантажний автомобільний транспорт;
- надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (т.1, а.с. 26-28).
На підставі направлень від 16.07.2019 №1917 та №1918 Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2018. Перевірка проводилась з 16.07.2019 по 29.07.2019 включно.
За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 05.08.2020 №721/10-36-13-03/ НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 29-61)
Згідно з висновками Акту перевірки, на думку перевіряючих, ФОП ОСОБА_1 , були допущені наступні порушення чинного законодавства України:
- п. 167.1 ст.167, п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в частині заниження суми чистого доходу за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р. на загальну суму 384806,43 грн., в тому числі за 2017р. в суму 275856,93 грн. без ПДВ та за 2018р. в сумі 108949.50 грн. без ПДВ, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 69265,15 грн., в т.ч.: за 2017р. в сумі 49654,24 грн. та за 2018р. в сумі 1910,91 грн.;
- ст. 24 Кодексу законів про працю, в частині використання ФОП ОСОБА_1 праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин;
- п.2 ч.1 ст.7, ст.8, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-УІ (зі мінами та доповненнями), в частині заниження чистого доходу з якого відраховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р. на загальну суму 334017,39 грн., в т.ч. за 2016р. в сумі 0,00 грн., за 2017р. в сумі 275856,93 грн. та за 2018р. в сумі 58160,46 грн. (з урахуванням максимальної величина бази нарахування єдиного внеску в сумі 159179,16 грн., в тому числі за 2017р. - 113170,20 грн. та за 2018р. - 46008,96 грн.), що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності, на який нараховується єдиний внесок в сумі 35019,41 грн., в т.ч. за 2016р. в сумі 0,00 грн., за 2017р. в сумі 24897,44 грн. та за 2018р. в сумі 10121,97 грн.;
- п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в частині заниження чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності 01,01.2016р. по 31.12.2018р. на загальну суму 384806,43 грн. без ПДВ в т.ч. за 2017р. в сумі 275856,93 грн. без ПДВ та за 2018р. в сумі 108949,50 грн. без ПДВ, що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності в сумі 5772,10 грн., в т.ч. за 2016р. в сумі 0,00 грн., за 2017р. в сумі 4137,86 грн. та за 2018р. в сумі 1634,24 грн.
Не погоджуючись із висновками Акта перевірки в частині порушення підпункту 167.1 ст.167, 177.2 ст.177, п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі по тексту - ПКУ) та п.2 ч.І ст.7, ст.8, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-УІ (із змінами та доповненнями), та керуючись нормами п. 86.7 ст. 86 ПК України, ФОП ОСОБА_1 , 15.08.2019 було подано до ГУ ДФС у Київській області заперечення на Акт №721/10-36-13-03/ НОМЕР_1 від 05.08.2019 року (т.1, а.с. 62-67).
На вказане заперечення податковим органом надано відповідь від 28.08.2019 №22156/ФОП/10-36-13-03, згідно якого вирішено викласти висновки акту в наступній редакції:
- п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-У1 (із змінами та доповненнями), в частині заниження суми чистого доходу за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р. на загальну суму 369558,49 грн., в тому числі за 2017р. в сумі 275856,93 грн. без ПДВ та за 2018р. в сумі 93701.56 грн. без ГІДВ, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 66520,52 грн., в т.ч.: за 2017р. в сумі 49654,24 грн. та за 2018р. в сумі 16866,28 грн.;
- ст. 24 Кодексу законів про працю, в частині використання ФОП ОСОБА_2 праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин;
п.2 ч. 1 ст.7, ст.8, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI (із змінами та доповненнями), в частині заниження чистого доходу з якого відраховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р. на загальну суму 328605,46 грн., в т.ч. за 2017р. в сумі 275856,93 грн. та за 2018р. в сумі 52748,56 (з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в сумі 390918,76 грн., в т.ч. за 2017 р. в сумі 338170,20 грн. та за 2018 р. в сумі 52748,56 грн.), що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності, на який нараховується єдиний внесок в сумі 86002.12 грн., в т.ч. за 2016р. в сумі 0,00 грн., за 2017р. в сумі 74397,44 грн. та за 2018р. в сумі 11604,68 грн.;
- п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в частині заниження чистого- оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності 01.01.2016р. по 31.12.2018р. на загальну суму 369558,49 грн., в тому числі за 2017р. в сумі 275856,93 грн. без ПДВ та за 2018р. в сумі 93701,56 грн. без ІІДВ. що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності в сумі 5543,38 грн., в т.ч. за 2016р. в сумі 0,00 грн.. за 2017р. в сумі 4137,86 грн. та за 2018р. в сумі 1405,52 грн.
На підставі висновків, викладених у акті перевірки, ГУ ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0000021303, №0000011303 від 30.08.2019 (т. 1, а.с. 34-35).
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями, ФОП ОСОБА_1 скористався своїм правом адміністративного оскарження та звернувся зі скаргою до ДПС України (а.с. 99-117), яка за результатами розгляду була залишена ДПС України без задоволення, а ППР без змін (т.1, а.с. 121-126).
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до норм підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорам.
Згідно пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 164.1.1 пункту 164.1 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Пунктами 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначене статтею 177 ПК України.
Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно пункту 177.2 статті 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:
177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
177.4.3. суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;
177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Підпунктом 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України визначено витрати, які не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.
Таким чином, підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.
При цьому, фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару (пункт 177.10 статті 177 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп. 5. 6 п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 16 вересня 2013 року №481, самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку: у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг; у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня.
З аналізу наведених вище норм убачається, що чистий оподатковуваний дохід фізичної особи-підприємця за звітний податковий період визначається як різниця між отриманим від провадження господарської діяльності в грошовій та не грошовій формі доходом та документально підтвердженими витратами, що пов'язані з її здійсненням.
Як убачається із акту перевірки, податковим органом встановлено заниження позивачем суму чистого оподатковуваного доходу за період із 01.01.2016 по 31.12.2018 на загальну суму 384406,43 грн, шляхом неправомірного включення до валових витрат наступні витрати:
- вартість придбаних транспортних послуг, які не пов'язані безпосередньо з отриманням доходів у сумі 178856,93 грн.;
- вартість придбаних автопослуг у сумі 97000 грн.;
- вартість товарно-матеріальних цінностей (блок фундаментний 400 шт у сумі 73332,00 грн., щебінь вторинний 316,6 м.куб. в сумі 35617,50 грн.) що залишилися у залишку станом на 31.12.2018 у сумі 108949, 50 грн (т. 1, а.с. 38).
Так, податковим органом у акті перевірки зазначено про те, що у додатку 2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік до складу витрат віднесено суму придбання товарно-матеріальних цінностей (надання транспортних послуг) в сумі 178 856,93 грн, які безпосередньо не пов'язані з отриманням доходів.
Оцінюючи такі доводи відповідача, суд виходив із наступного.
У ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Автосервіс" та ПП "Автосервіс".
Зокрема, між ТОВ "Автосевіс" (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) укладено Договір про надання послуг автотранспортними засобами №11/08/17-1 від 11.08.2017, згідно якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги замовнику автотранспортними засобами, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги згідно цін та в порядку, який передбачено в даному договорі та додатках до нього (т. 3, а.с. 246-247).
Ціна договору включає в себе вартість наданих послуг з розрахунку фактично виконаних обсягів робіт: відпрацьованих змін. Оплата здійснюється за фактично виконані обсяги та інших документів, підтверджуючих надання послуг за ціною, узгодженою обома сторонами.
На виконання вказаного договору між сторонами було укладено додаткові угоди: №1-14 від 03.09.2017, №2 від 11.10.217, №3 від 26.10.2017, згідно яких виконавець здійснював доставку матеріалів та товарних цінностей транспотрним засобом - автомобілем ГАЗ за наступними адресами по місту Бориспіль: вул. Соборна, 3; вул. Київський шлях, 41 ; вул Головатого, 6; вул. Головатого 32а ; вул. Новопрорізна, 24 ; вул. Назарія Яремчука ; вул. Карла Маркса ; вул. Привокзальна 3а; вул. Френкеля, 5 (т. 3, а.с. 248-250, т. 4, а.с. 1-12).
Фактичне виконання даної господарської операції підтверджується наданими до матеріалів справи копіями наступних документів, а саме: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0004316 від 31.12.2017 (т. 3, а.с. 244), рахунком-фактурою №СФ-0000283 від 04.12.2017 на суму 180000,00 грн. (з ПДВ) (т. 3, а.с. 245), та товарно-транспортними накладними (т. 2, а.с. 85-250).
Окрім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ПП "Автосервіс" з яким укладено договір №17/07/17/1 від 01.07.2017, згідно якого ПП "Автосервіс" надавало позивачу транспортні послуги транспортними засобами та механізмами (т. 1, а.с. 227).
На виконання вказаного договору між сторонами було укладено додаток №1 від 17.07.2020, згідно якого було визначено вартість надання послуг екскаватора, послуг з перевезення вантажу самоскидами, послуг автокрану та послуг автобетонозмішувача (т. 1 , а.с. 228).
Фактичне виконання даної господарської операції підтверджується наступними документами: актом надання послуг №1073 від 31.12.2017 (т.3, а.с. 242) та рахунком на оплату на суму 123 200,64 грн. №740 від 31.12.2017 (т. 3, а.с. 243).
Також податковим органом зазначено про те, що у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік до складу витрат віднесено суму придбання товарно-матеріальних цінностей (вартість придбаних автопослуг) в сумі 97000, які безпосередньо не пов'язані з отриманням доходів.
Як свідчать матеріали справи, між ФОП ОСОБА_1 був укладений Договір про надання послуг автотранспортними засобами № 01/09 від 01 вересня 2017 року із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 58-60).
На виконання вказаного договору укладались Додаткові угоди № 1-14 із зазначенням найменування послуг та адреси місця розташування об'єктів, на які транспортними засобами виконавців здійснювалась доставка працівників для роботи (копії вказаних додаткових угод додаються) (т. 2, а.с. 61-74).
Додатково оформлялись наряди-замовлення на перевезення пасажирів (працівників) (т. 1, а.с. 229-250, т. 2, а.с. 1-57) у відповідний період та безпосередньо на об'єкти, на яких виконувались будівельні й інші роботи по договорам, укладеними із контрагентами позивача з виконання будівельних робіт.
Як убачається із матеріалів справи у період що охоплювався перевіркою, позивач здійснював свою господарську діяльність шляхом надання послуг спеціалізованих будівельних робіт Головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради, комунальному підприємству «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління» та Управлінню освіти і науки Бориспільської міської ради.
Згідно аналізу "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" основними видами будівельних робіт та витрат" основними видами будівельних робіт, які ФОП ОСОБА_1 проводив протягом 2016-2018 років були поточні ремонти та встановлення огорож, поточний ремонт доріг та тротуарів, облаштування спортивних майданчиків та ін. Для виконання відповідного виду робіт замовником, окрім іншого, відбувається транспортування необхідних товарно-матеріальних цінностей до будівельного майданчику, а також послуги, пов'язані з перевезенням найманих працівників позивача.
Отже, придбані позивачем транспортні послуги та автопослуги, що були включені в податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, були безпосередньо пов'язані із реалізацією послуг за КВЕД 43.29, 43.39, 43.93, 43.12 відповідно до укладених у 2017 році договорів із Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (код ЄДРПОУ 36359583), комунальним підприємством «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління» (код ЄДРПОУ 03803774), Управлінням освіти і науки Бориспільської міської ради (код ЄДРПОУ 05408355).
Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, позивач не має у власності спеціальної техніки та інших транспортних засобів для безпосереднього здійснення основного виду господарської діяльності (спеціалізовані будівельні роботи), що також зазначено й у Акті перевірки (стор. 3 Акта).
Відтак, суд приходить до висновку, що контролюючим органом не доведено відсутності зв'язку витрат позивача на оплату транспортних послуг із його господарською діяльністю та, як наслідок, правомірність висновку про заниження чистого оподатковуваного доход не знаходить свого підтвердження.
Отже, акт перевірки не містить спростувань включення до валових витрат для розрахунку чистого оподатковуваного доходу зазначених витрат з огляду на те, що понесені позивачем витрати є документально підтвердженими, та пов'язані зі здійсненням господарської діяльності позивача.
Слід зазначити, що ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду справи відповідачем не заперечувалась реальність вказаних вище господарських операцій та достовірність документів, наданих позивачем на їх підтвердження.
Що стосується доводів відповідача про безпідставне віднесення позивачем у податковій декларації про майновий стан і доходи на 2018 рік до валових витрат суми придбання товарно-матеріальних цінностей, які не реалізовані протягом 2018 року у сумі 108949,50 грн, суд зазначає наступне.
Так, у ході перевірки перевіряючими встановлено, що станом на 31.12.2018, згідно даних Книги обліку доходів і витрат на залишку обліковуються товарно-матеріальні цінності, а саме: блок фундаментний в кількості 400 шт. в сумі 73 332,00 грн. та щебінь вторинний в кількості 316,6 м. куб. в сумі 35617,50 грн.
У той же час, згідно із даними Книги обліку доходів і витрат ФОП " ОСОБА_4 " до складу доходів за 2018 рік включено суму 165 582,53 грн. (без ПДВ), що отримана згідно договору №86 від 23.04.2018 за виконані роботи за поточний ремонт дороги та відображено в додатку №2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік (а.с. 130-141).
Разом із тим, до складу витрат за 2018 рік ФОП ОСОБА_1 в Додатку Ф2 «Розрахунок» (т.1, а.с. 145) до податкової Декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік було віднесено вартість наступних документально підтверджених та оплачених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю на суму 155 746,49 грн., в тому числі:
- 1000,00 грн - оплата ФОП ОСОБА_5 згідно накладної №56 від 11.12.2017р., що використано в отриманні доходу згідно договору;
- 12 189,27 грн - оплата ПП «Автосервіс» за матеріали згідно накладної №1027 від 11.12.2017р., що використано в отриманні доходу згідно договору;
- 37 508,33 грн. без ПДВ - оплата ТОВ «СВБ Груп» за вторинний щебінь згідно рахунку №180525-01 від 25.05.2018р., що використано в отриманні доходу згідно договору №86 від 23.04.2018р.;
- 5027,59 грн. без ПДВ - оплата ТОВ «ТД «БМТ» за щебінь, що використано в отриманні доходу згідно договору №86 від 23.04.2018р.;
- 13 200,64 грн. - сплачено ПП «Автосервіс» за надані автотранспортні послуги згідно договору №17/07/17-1 від 17.07.2017р.;
- 1250,00 грн. - сплачено за послуги котка згідно рахунку №13 від 16.05.2018р. (акт №ОУ- 0000013 від 16.05.2018р.);
- 23 546,25 грн. - винагорода виплачена, згідно договорів ЦПХ за листопад 2017р. (відомість №1 від 03.01.2018р.).
Водночас, ні в акті перевірки, ні у відзиві на позовну заяву, відповідачем не надано жодних обґрунтувань чи посилань на первинні або інші документи, які підтверджують факти віднесення позивачем до складу валових витрат залишків товарно-матеріальних цінностей: блок фундаментний в кількості 400 шт. в сумі 73 332,00 грн. та щебінь вторинний в кількості 316,6 м. куб. в сумі 35617,50 грн.
Відтак, висновки податкового органу про те, що позивачем завищено розмір валових витрат при здійсненні господарської діяльності у період 2017-2018 роки. в розмірі 384806,43 грн, є помилковими, та такими що не відповідають обставинам справи.
Підпунктом 1.1 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, платниками якого є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (зокрема, такими згідно з п. 162.1 ст. 162 ПК є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи).
Враховуючи, що висновок контролюючого органу про заниження позивачем сум чистого оподатковуваного доходу за 2017-2018 роки, що, у свою чергу, стало підставою для перерахунку відповідачем бази оподаткування військовим збором, документально не підтверджуються, тому висновок контролюючого органу про необхідність збільшення позивачу суми військового збору є безпідставним.
Відтак, приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що контролюючим органом з посиланням на належні та допустимі докази, не доведено обставин протиправного формування позивачем показників податкової звітності, на підставі зазначеної та дослідженої вище судом господарської операції.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 900,80 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією від 22.11.2019 №0.0.1531103331.1 (т. 1, а.с. 21).
Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000011303 від 30.08.2019 Головного управління Державної податкової служби у Київській області.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000021303 від 30.08.2019 Головного управління Державної податкової служби у Київській області.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) судовий збір у розмірі 900 (дев'ятсот) грн 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.