КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
04 серпня 2020 року № 320/5121/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Дмитренко К.В.,
за участю представника позивача - Ланового С.П.,
представника відповідача - Сергієнко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Европейська сервісна служба" до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Европейська сервісна служба" з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, в якому, з урахуванням зміни предмету позову, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати припис №10 від 29.05.2020 Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області,
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 06.07.2020 №27.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані припис та постанова відповідача, прийняті за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, є безпідставними та необґрунтованими. На думку позивача, вимога перевіряючих щодо вжиття ТОВ "Европейська сервісна служба" заходів щодо усунення наслідків аварії у будинку по АДРЕСА_2 у м. Вишневе та застосування до нього штрафу за порушення умов договору між споживачем та виконавцем, не базуються на положеннях чинного законодавства, адже позивач не є виконавцем комунальної послуги та управителем вказаного будинку.
Вказав на помилковість тверджень відповідача щодо порушення ТОВ "Европейська сервісна служба" умов договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території та звернув увагу на те, що навпаки, співвласниками будинку порушуються умови укладених договорів, з огляду на наявність заборгованості за надані послуги у розмірі 168282,00 грн.
Також наголошено, що з метою унормування правовідносин між ТОВ "Европейська сервісна служба" та співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , позивач неодноразового звертався до мешканців із повідомленнями про необхідність прийняття рішення щодо визначення форми управління багатоквартирним будинком та прийняття рішення про модель її організації.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив, в якому вказав, що у ході розгляду звернення споживача та проведення перевірки, виявлено порушення виконавцем вимог укладеного договору. Тому, з метою реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів, недопущення порушень прав споживачів, посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області прийняті спірні припис та постанова.
Ухвалою суду від 23.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
У судове засідання, призначене на 04.08.2020, прибули представник позивача та представник відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, представник відповідача з адміністративним позовом не погодився, просив відмовити у його задоволенні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, у зв'язку із розглядом звернення громадянки ОСОБА_1 , яке надійшло на електронну пошту відповідача 08.05.2020, на підставі погодження Держпродспоживслужи №15.3-10/2/7478 від 18.05.2020, наказу Головного управління № 2862-ОД від 20.05.2020, направлення (посвідчення) на проведення заходу від 20.05.2020 № 2378, у період з 21.05.2020 по 26.05.2020 спеціалістами відповідача був проведений позаплановий захід щодо дотримання ТОВ "Европейська сервісна служба" вимог законодавства про захист прав споживачів стосовно питань, викладених у зверненні ОСОБА_1 (а.с. 78-94).
За результатами здійснення заходу був складений акт від 25.05.2020 №10-05.3/000078 (а.с. 95-120).
Під час проведення перевірки фахівцями Головного управління встановлено, що послуги надаються на підставі Договору про надання житлово-комунальних послуг від 03.12.2012 № 150, який укладено між ОСОБА_1 та ТОВ "ЖЕК Європейський" (зараз - "Европейська сервісна служба"), та який був чинним на день проведення заходу (а.с. 38-40).
Перевіркою встановлено порушення Товариством умов договору, а саме:
1) підпункту 11, пункту 18 - Товариство зобов'язане усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживачів у строк, установлений законодавством і цим договором;
2) підпункту 15, пункту 18 - зазначено, що Товариство зобов'язане своєчасно проводити за власний рахунок роботи з усунення виявлених несправностей, пов'язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини;
3) підпункту 16 пункту 18 - Товариство зобов'язане відшкодовувати збитки, завдані майну та/або приміщенню споживача та/або членів його сім'ї шкоду, що заподіяна його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг в порядку та розмірі, які визначаються відповідно до законодавства.
Надалі відповідачем видано припис «Про усунення порушення вимог законодавства про захист прав споживачів» від 29.05.2020 № 10 (а.с. 35).
Приписом зобов'язано керівника ТОВ "Европейська сервісна служба" ОСОБА_2 терміново вжити заходів щодо виконання умов Договору. Задовольнити законні вимоги гр. ОСОБА_1 , а саме: усунути наслідки аварії в будинку по АДРЕСА_2 .
Також, 06.07.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 06.07.2020 №27, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 485,56 грн за порушення умов договору між споживачем і виконавцем (а.с. 159).
Вважаючи, що оскаржувані припис та постанова відповідача є протиправними, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Проаналізувавши обставини справи, суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що правовідносини між сторонами спору виникли на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, який був укладений 03.12.2012.
Предметом вказаного договору є те, що виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
На той час, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникали у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначалися Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV (втратив чинність 01 травня 2019 року, далі - Закон №1875-IV).
Так, положеннями частини першої статті 1 Закону №1875-IV було передбачено, що утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Частиною першою статті 13 Закону №1875-IV встановлювалось, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Положеннями частини другої статті 26 Закону №1875-IV було закріплено, що договір про надання житлово-комунальних послуг не може містити умов, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
На сьогодні, та станом на момент звернення споживача то ТОВ "Европейська сервісна служба" із заявою, відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, врегульовано Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII.
Частиною першою статті 2 Закону №2189-VIII закріплено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Положеннями статті 5 Закону №2189-VIII встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Статтею 12 Закону №2189-VIII встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
У відповідності до пункту 1 Розділу VI "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону №2189-VIII, Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім:
- статті 1, частини першої статті 2, статей 3-7, 9, 11, 12, частини другої статті 26, статей 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), частини другої статті 2, частин третьої та четвертої статті 8, частин другої та третьої статті 10, статті 15, частин першої, третьої та п'ятої статті 16, статті 18, частини п'ятої статті 28, пунктів 2, 3-1, 6, підпункту 1, підпункту "б" підпункту 2, підпунктів 5 та 11 пункту 8 цього розділу, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом;
- частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п'ятої статті 18, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року.
Пунктом 2 Розділу VI "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону №2189-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 47, ст. 514 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону, крім норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, які втрачають чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Звертаючись до суду із даним позовом та обґрунтовуючи протиправність прийнятих відповідачем рішень, позивач посилається на те, що він не є виконавцем комунальної послуги та/або управителем у будинку по АДРЕСА_2 у м. Вишневе, з огляду на набрання чинності положень Закону №2189-VIII, а тому, до нього не можуть бути застосовані оскаржувані санкції.
З даного приводу, суд зазначає, що частиною першою статті 6 Закону №2189 визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
1) споживачі (індивідуальні та колективні);
2) управитель;
3) виконавці комунальних послуг.
У свою чергу, згідно пункту 14 статті 1 Закону №2189 управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
У цьому контексті, суд зазначає, що фактичні обставини та матеріали справи свідчать про відсутність укладеного на зборах співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 у м. Вишневе договору із ТОВ "Европейська сервісна служба" щодо визначення його управителем.
Це означає, що станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач дійсно не був управителем багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 у м. Вишневе.
Водночас, суд наголошує, до позивачем було залишено поза увагою положення пунктів 3 та 3-1 Розділу VI "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону №2189-VIII.
Так, Згідно з пунктом 3 Розділу VI "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону №2189-VIII договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Відповідно до пункту 3-1 Розділу VI "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону №2189-VIII договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Отже, договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм нового Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, правовідносини за якими були врегульовані нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV
До того ж, дослідивши наявний у матеріалах справи договір від 03.12.2012 №150, суд повторно наголошує, що його предметом є саме надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
З прийняттям Закону України 9 листопада 2017 року № 2189 «Про житлово-комунальні послуги» запроваджено перехід від «надання послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» до «здійснення функцій з управління багатоквартирним будинком».
Проте, беручи до уваги відсутність договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_2 у м. Вишневе, договір про надання житлово-комунальних послуг від 03.12.2012 №150 є чинним та обов'язковим для виконання його сторонами, у даному випадку позивачем.
Необґрунтованими також є посилання позивача на порушення співвласниками багатоквартирного будинку умов договорів у частині наявності заборгованості, як на підставу відмови усунути наслідки аварії у будинку по АДРЕСА_2 у м. Вишневе.
Суд наголошує, що у рамках даної справи не надає правової оцінки відносинам між ТОВ "Европейська сервісна служба" та співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 у м. Вишневе, а досліджував виключно наявність/відсутність порушень позивачем вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів щодо конкретного споживача за індивідуальним договором. А навіть у разі наявності заборгованості у споживача за договором від 03.12.2012 №150, позивач не був позбавлений права звернутися до суду за стягненням такої суми.
Таким же чином, не є предметом розгляду обставини та події щодо не визначення співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 у м. Вишневе форми управління будинком та моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг.
Між іншим, суд звертає увагу позивача, що допущення у документах помилки у назві Товариства, не є підставою для скасування рішень відповідача та не спростовує порушення позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність своїх рішень.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про законність дій відповідача, а позовні вимоги визнає такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 26 серпня 2020 р.