Справа № 450/3078/19 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський М.О.
Провадження № 22-ц/811/868/20 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Категорія: 36
25 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.
за участі секретаря: Іванової О.О.,
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 січня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання,-
ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 січня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання залишено без розгляду.
Ухвалу суду оскаржило ТзОВ «Львівгаз збут».
В апеляційній скарзі покликається на те, що представником позивача, адвокатом Мачічкою О.О., двічі 24 жовтня 2019 року та 09 січня 2020 року подавалися заяви про участь в судових засідання в режимі відеоконфернції мотивовані тим, що робоче місце представника Позивача розташоване у м. Львів по вул. Золота, буд. 42, на відстані близько 20 км від Пустомитівського районного суду Львівської області, дорога в м. Пустомити вимагала значних фінансових витрат та значних витрат робочого часу, однак, Товариство було зацікавлене у тому, щоб розгляд справи відбувся належним чином і за участі його представника.
Вказує, що неявка позивача в судові засідання по справі відбулась виключно через безпідставну відмову суду першої інстанції у забезпеченні законного права Товариства взяти участь в засіданні, в режимі відеоконференції.
Просить ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 січня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
13 серпня 2020 року від представника ТзОВ «Львівгаз збут» - Мачічки О.О. надійшла заява, в якій вона просить відкласти розгляд справи на іншу у зв'язку із запровадженням карантину у м. Львові.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, предмет спору, складність справи, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи колегія суддів вважає за необхідне проводити розгляд справи без участі представника ТзОВ «Львівгаз збут» - Мачічки О.О.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що 11 вересня 2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання
В судові засідання, призначені на 25 листопада 2019 року та 09 січня 2020 року представник позивача ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, не з'явилася, не повідомила причин неявки, не подала заяви про розгляд справи за її відсутності, тому судом визнано повторною неявку представника позивача без поважних причин.
Представником позивача, ОСОБА_5 , двічі 24.10.2019 року та 09.01.2020 року подавалися заяви про участь в судових засідання в режимі відеоконфернції, в задоволенні яких судом було відмовлено, оскільки віддаленість суду від його місця праці не є значною, та не перешкоджає їй з'явитися в Пустомитівський районний суд для розгляду даної справи.
Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частинах першій, другій та четвертій статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Крім цього, ч. 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Подання позову і повторне не прибуття належно повідомленого про судові засідання позивача ТзОВ «Львівгаз збут» без поважних причин свідчить про зловживання ним процесуальними правами та нехтування процесуальними обов'язками зокрема щодо явки у судові засідання.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім цього, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Доводи скаржника стосовно того, що ним двічі 24 жовтня 2019 року та 09 січня 2020 року подавалися заяви про участь в судових засідання в режимі відеоконфернції не спростовують висновок суду, так як у задоволенні таких було обґрунтовано відмовлено оскільки в Пустомитівському районному суді наявний тільки один зал судових засідань, в якому може проводитись розгляд справ у режимі відеоконференції, у зв'язку з чим, при штатній чисельності 6 суддів, та перебування в провадженні суду кримінальних справ, обвинувачені по яких утримуються під вартою, а також справи з великою кількістю учасників, у суді відсутні технічні можливості слухання даної справи) в режимі відеоконференції.
Також суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що віддаленість суду від місця праці позивача не є значною, та не перешкоджає йому з'явитися в Пустомитівський районний суд для розгляду даної справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Ініші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ч. 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» - залишити без задоволення.
Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 січня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 25 серпня 2020 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.