Справа № 466/7663/19 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.
Провадження № 22-ц/811/4138/19 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Категорія:69
13 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.
за участі секретаря: Фейір К.О.
з участю ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину,-
У вересні 2019 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та просила суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половину вартості витрат, які понесені на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 12673,50грн.
В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у них з відповідачем народився син ОСОБА_3 , який проживає разом з матір'ю.
Зазначла, що з 2015 року син навчається в Малій Комп'ютерній Академії «ШАГ» і витрати на навчання, які понесла позивач становить 25347,00грн. , вважає схильність дитини до програмування позитивною і витрати на навчання в комп'ютерній школі необхідними для розвитку здібностей дитини.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2019 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половину вартості витрат, які понесені на навчання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Малій Комп'ютерній Академії Шаг м.Львів в сумі 12673,50 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят три гривні 50 копійок).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 768,40 судового збору.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі покликається на те, що подані позивачкою ОСОБА_2 на обґрунтування позовних вимог докази з точки зору цивільного процесу не є належними, допустимими та достатніми.
Також вказує, що , в порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦК України позивачкою не вказано в розпорядженні якої юридичної чи фізичної особи знаходяться оригінали документів, копії яких нею подано в якості додатків до позовної заяви.
Зазначає, що позивачкою не доведено необхідності у таких додаткових витратах на дитину та не надано належних та беззаперечних доказів того, що саме нею такі витрати вже понесені.
Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для задоволення позову.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду виходячи з наступного.
Встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.2).
Відповідно до рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 03.10.2011 року стягуються з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 щомісячно в сумі 500 грн. до досягнення дитиною повноліття, на виконання якого видано виконавчий лист.
Згідно довідка № 3 від 18 вересня 2019 року , виданої Компютерною академією «ШАГ» ОСОБА_3 навчається у Малій Комп'ютерній Академії «Шаг» у м. Львів, термін навчання 5 років та за період навчання сплачено кошти у повному обсязі у сумі 25347грн. (а.с. 7)
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов'язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, при цьому якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
До таких особливих обставин закон відносить,зокрема, випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. Вказане підтверджується із правовою позицією ВС, висловленою у постанові від 14 січня 2019 року по справі № 751/4312/16-ц.
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Згідно із частиною другою статті 185 СК України додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником АТО, витягом з медичної карти №03492 про те, що він потребує нагляду ревматолога, травматолога, невропатолога, сімейного лікаря з призначенням препаратів, виписний епікриз, витяг з історії хвороби №816 (а. с.28-31)
Згідно довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10ААВ №908442 згідно якої ОСОБА_1 встановлено третю загальну групу інвалідності безтермінова (а.с.34).
Єдиним джерелом доходів ОСОБА_1 є пенсія в розмірі 3470 грн. 98 коп., крім цього він проживає з батьками, яким теж встановлена інвалідність третьої групи.
Відтак, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача не дають змоги йому приймати участь у додаткових витратах, пов'язаних з навчанням ОСОБА_3 в Компютерній академії« ШАГ». В той же час, у м.Львові є достатня кількість позашкільних освітньо-навчальних закладів, де діти учасників АТО мають можливість безкоштовно навчатися.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що син сторін ОСОБА_3 навчається в Компютерній академії« ШАГ» за бажанням матері, що не є крайньою необхідністю чи особливими обставинами в розумінні ст. 185 СК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2019 рокув силу п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволення позову ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2019 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1152 гривень 60 копійок судових витрат.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 25 серпня 2020 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.