25 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/12285/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В. П.,
за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
заявник -заступник військового прокурора Центрального регіону України,
представник заявника - Голуб Є.В., прокурор Офісу Генерального прокурора (посвідчення від 11.01.2020 № 054750),
позивач - військовий прокурор Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України в особі Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України,
представник військового прокурора Чернігівського гарнізону - не з'явився,
представник Міністерства оборони України - не з'явився,
представник Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України - Каптан М. В. (наказ від 31.07.2020 № 156/нагп)
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група",
представник відповідача - не з'явився,
розглянув касаційну скаргу військової прокуратури Центрального регіону України (далі - Прокуратура)
на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.04.2019 (суддя Кирилюк Т.Ю) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 (головуючий суддя - Буравльов С.І., судді Калатай Н.Ф. і Пашкіна С.А.)
за позовом військового прокурора Чернігівського гарнізону (далі - Прокуратура Чернігівського гарнізону) в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України в особі Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України
до товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" (далі -Товариство)
про стягнення заборгованості у розмірі 4 305 748, 43 грн.
У зв'язку з перебуванням суддів Колос І.Б. і Сухового В.Г. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.07.2020, який наявний в матеріалах справи.
Короткий зміст позовних вимог
Прокуратура Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України в особі Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України звернулася до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства заборгованості за договором підряду від 25.05.2018 № 232 у сумі 4 305 748,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство не виконало у повному обсязі взятих на себе зобов'язань за умовами договору від 25.05.2018 № 232.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.04.2019, залишеною без змін Північним апеляційним господарським судом постановою від 13.06.2019: позов Прокуратури Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України в особі Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що у справі № 910/12285/18 відсутні передбачені законом виключні випадки, коли прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, а тому позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Окрім того, суди зазначили, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували неналежне виконання Міністерством оборони України та Північним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України представництва та захисту своїх інтересів, а також відповідно до встановленого порядку своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Прокуратура звернулася з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 09.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 910/12285/18 скасувати. Справу № 910/12285/18 направити до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема статті 129 Конституції України та статей 4, 7, 11, 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та судові рішення прийняті з порушенням вимог статей 73, 76, 77, 78 ГПК України без всебічного і повного розгляду наданих доказів.
Процесуальна дієздатність прокурора у даному провадженні обґрунтована необхідністю захисту інтересів держави, в даному випадку шкода, завдана Міністерству оборони України,- невиконанням зобов'язань постачальників продукції оборонного призначення, що є безпосередньою шкодою інтересам держави.
Міністерство оборони України та Північне територіальне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України позову до суду про стягнення коштів не подають, а відтак орган державної влади належним чином не виконує свої обов'язки щодо контролю за своєчасністю та повнотою виконання договірних зобов'язань, заходів щодо захисту інтересів держави при реальному їх порушенні не вживає.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.09.2018 відкрив провадження у справі, а тому позовна заява Прокуратури Чернігівського гарнізону відповідала вимогам ГПК України, підстав для залишення її без руху або повернення судом встановлено не було.
Доводи інших учасників справи
Від Товариства до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить відхилити касаційну скаргу Прокуратури на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019.
Клопотання учасників справи
Від Товариства надійшла заява про розгляд справи без його участі в якій також просить відхилити касаційну скаргу Прокуратури на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 910/12285/18.
Конституція України від 28.06.1996:
частина друга статті 19 :
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
пункт 3 частини другої статті 129:
- основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
стаття 1311:
- в Україні діє прокуратура, яка здійснює:
1) підтримання публічного обвинувачення в суді;
2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;
3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом;
Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014:
частини третя та четверта статті 23:
- Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу;
- наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті;
- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді;
- Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва;
- Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень;
ГПК України:
частини перша, друга, третя статті 4:
- право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом;
- юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;
- до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб;
частини третя, четверта, п'ята статті 53:
- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
- Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу;
- у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
пункти 1 та 2 частини першої статті 226:
- суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема: позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності; позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів
За змістом частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 3 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з положеннями частин третьої та четвертої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Положення пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази бездіяльності Міністерства оборони України та Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України щодо нездійснення чи неналежного здійснення ними захисту інтересів держави.
Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що Прокуратура Чернігівського гарнізону не повідомила позивачів про намір здійснювати заходи представницького характеру для захисту порушених інтересів держави, оскільки як докази, які підтверджують повідомлення позивачів про намір здійснювати заходи представницького характеру для захисту порушених інтересів держави, Прокуратура Чернігівського гарнізону надала копію листа від 31.08.2018 № 14-274 вих-18, однак до копії листа не було додано доказів направлення її адресатам. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що Північне територіальне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України не є суб'єктом владних повноважень, а є суб'єктом господарювання, метою діяльності якого є отримання прибутку, що також свідчить про відсутність передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.
Відтак, надавши оцінку наявним у справі доказам та перевіривши обґрунтованість наведених Прокуратурою Чернігівського гарнізону доводів в обґрунтування підстав для звернення з позовом у даній справі для захисту інтересів держави в особі позивачів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що Прокуратура в даному випадку не обґрунтувала підстав представництва інтересів держави в особі позивачів в суді.
Разом з тим, невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд міста Києва ухвалою від 18.09.2018 відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання у справі на 09.10.2018. У подальшому в судових засіданнях 09.10.2018 та 13.11.2018 оголошувались перерви.
Ухвалою від 19.11.2018 господарський суд міста Києва зупинив провадження у справі № 910/12285/18 до перегляду ухвал від 06.11.2018 в порядку апеляційного провадження про повернення зустрічного позову та відмову Товариству у задоволенні заяв про поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позов.
Ухвалою від 15.01.2019 господарський суд міста Києва поновив провадження у справі № 910/12285/18 та призначив розгляд справи на 05.02.2019. У судовому засіданні 05.02.2019 було оголошено перерву до 19.02.2019.
У подальшому ухвалою від 11.02.2019 господарський суд міста Києва зупинив провадження у справі № 910/12285/18 до перегляду ухвали від 06.11.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 в порядку касаційного провадження.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.03.2019 поновив провадження у справі № 910/12285/18 та призначив розгляд справи на 09.04.2019.
У судовому засіданні 09.04.2019 господарський суд міста Києва розглянув клопотання Товариства про залишення позову без розгляду, встановив, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, а тому залишив позов Прокурора без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (стаття 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника. З огляду на вказане помилковим є залишення без розгляду на підставі цього припису позову, поданого прокурором в особі компетентного органу в інтересах держави, через відсутність у прокурора як представника держави процесуальної дієздатності або через відсутність у нього підстав для звернення до суду. Отже позов прокурора не може бути залишений без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України.
Тому у разі, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у праві № 912/2385/18).
Проте хоча суди помилково і застосували припис пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України, зазначене не призвело до прийняття невірного по суті рішення, а тому Суд вважає доцільним змінити мотивувальну частину судових рішень та вважати позовну заяву Прокурора такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. Враховуючи наведене, позов Прокурора залишається без розгляду на підставі положення пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
За змістом частини четвертої статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні, зокрема, його мотивувальної частини. Оскільки встановлена під час касаційного провадження невідповідність висновків судів попередніх інстанцій не призвела до прийняття невірного по суті рішення, Касаційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає доцільним залишити оскаржувані судові рішення без змін, однак з урахуванням мотивів та висновків, що наведені у цій постанові.
Судові витрати
Понесені Прокуратурою у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Прокуратуру, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 304, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
1. Касаційну скаргу військової прокуратури Центрального регіону України залишити без задоволення.
2. Змінити мотивувальні частини ухвали господарського суду міста Києва від 09.04.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 910/12285/18, виклавши їх в редакції цієї постанови. У решті ухвалу господарського суду міста Києва від 09.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 зі справи № 910/12285/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суддя В. Селіваненко