26 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/6208/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Колос І.Б. і Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України")
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020
за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України"
до комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
(далі - Підприємство)
про стягнення 13 830 009,11 грн.,
23.07.2020 (відповідно до поштових відміток на конверті) АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у справі №904/6208/19 у частині відмови у стягненні 238 408,38 грн. пені та прийняти в цій частин нове рішення про стягнення 238 408,38 грн. пені.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та матеріали справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Позов у цій справі було подано про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням умов договору постачання природного газу від 26.09.2017 №3252/1718-ТЕ-5/ПТ (далі - Договір) у сумі 13 830 009,11 грн., з яких: 6 182 087,33 грн. основного боргу; 476 816,77 грн. пені ; 1 894 072,97 грн. - 3% річних, 5 277 032,04 грн. "інфляційних втрат".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020: позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 6 182 087,33 грн. основного боргу, 1 894 072,97 грн. 3% річних; 5 277 032,04 грн. "інфляційних втрат"; 238 408,39 грн. пені, а також судовий збір у сумі 207 450,14 грн.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими. Водночас, враховуючи клопотання Підприємства про зменшення розміру пені, суди на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини першої статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зменшили розмір пені на 50%, зазначивши при цьому, що таке зменшення розміру пені саме на 50% є розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача так і для відповідача.
Звертаючись із касаційною скаргою, АТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 233 ГК України, статті 551 ЦК України та просить зазначені рішення та постанову скасувати в частині зменшення пені і вважає, що рішення та постанова в цій частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права.
АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що питання зменшення пені, порядок та підстави такого зменшення має виняткове значення для скаржника, а також фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки стосується регулювання відносин на ринку природного газу та прямо впливає на фінансове становище підприємств - учасників даного ринку. При цьому скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення суперечать висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №908/1453/14, зокрема, щодо надання переваги правам відповідача перед правами позивача.
Суд апеляційної погодився з висновком суду першої інстанцій про те, що даний випадок можна визнати винятковим, а також взяв до уваги, що: відповідач не є фактичним споживачем природного газу за Договором (пункт 1.2 Договору), отже, об'єктивна можливість здійснити розрахунок за спожитий природний газ залежить від платіжної дисципліни кінцевих споживачів такого газу; відповідачем проводилися та проводяться дії, спрямовані на погашення дебіторської та кредиторської заборгованості; підприємство відповідача має стратегічне значення для регіону, метою діяльності підприємства є безперебійне постачання споживачам теплової енергії; судом також враховано, що пеня є лише санкцією за невиконання грошового зобов'язання; окрім пені, позивачем нараховано суми інфляційних втрат та 3% річних, які в повній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно відповідачем грошових коштів за поставлений природний газ; порушення з боку відповідача не завдало збитків позивачу (іншого позивачем суду не доведено). В той же час судом було враховано інтереси позивача та з'ясовано, що діяльність АТ "НАК "Нафтогаз України" має важливе значення щодо надійного і безпечного функціонування газотранспортної системи й взято до уваги правове призначення штрафних санкцій. У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку, що є законні підстави для зменшення розміру стягнення з Підприємства пені до 50 % від заявленої суми.
З огляду на викладене висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування до спірних правовідносин статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України, зазначений в оскаржуваній постанові, відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19 щодо передбаченого статтею 233 ГК України, статтею 551 ЦК України права суду на зменшення пені, яке може бути реалізоване судом у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів. При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у справі №904/6208/19, оскільки Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
Керуючись статтею 234, пунктом 5 частини першої статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у справі №904/6208/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Колос
Суддя Б. Львов