Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
18 серпня 2020 рокуСправа № 912/1608/20
Господарський су Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1608/20
за позовом Фізичної особи - підприємця Чирко (Садлівської) Ірини Тарасівни, АДРЕСА_1
до відповідача: Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)", 28624, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське
про стягнення 936 473,57 грн,
Представники:
від позивача - Карпенко Л.М., довіреність № 386 від 26.05.20 адвокат;
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Чирко (Садлівської) Ірини Тарасівни до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)", яка з у рахуванням заяви від 01.06.2020, містить вимоги про стягнення боргу у загальній сумі 922 253,90 грн, у тому числі: основний борг у розмірі 537 600,00 грн, пеня у розмірі 301 075,84 грн, три проценти річних у розмірі 28 043,93 грн, інфляційні втрати у розмірі 55 534,08 грн, з покладання на відповідача суми судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог пункту 4.2. за Договором суборенди № 5/Г-94 від 02.07.2018 в частині оплати за оренду майна.
Ухвалою від 12.05.2020 відкрито провадження у справі № 912/1608/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.06.2020 о 12:00. Встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
02.06.2020 суд розпочав підготовче провадження.
02.06.2020 через канцелярію суду позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог від 01.06.2020 (вх. 1824/20 від 02.06.2020), за якою станом на 01.06.2020 заборгованість відповідача становить 936 473,57 грн, з яких: основний борг - 537 600,00 грн, пеня - 309 066,40 грн, 3% річних - 29 542,16 грн, інфляційних втрат - 60 264,96 грн, розрахунок яких додано до заяви.
Ухвалою від 02.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог; у підготовчому засіданні оголошено перерву до 14.07.2020 о 14:00 год.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 16 червня 2020 року № 1841/0/15-20 звільнено суддю Господарського суду Кіровоградської області Макаренко Тетяну Володимирівну, в провадженні якої перебувала дана справа, у зв'язку з поданням нею заяви про відставку.
Враховуючи викладене, за розпорядженням керівника апарату господарського суду №216 від 18.06.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 912/1608/20, за результатами якого справу призначено судді Тимошевській В.В.
Ухвалою від 23.06.2020 суддею Тимошевською В.В. справу № 912/1608/20 прийнято до свого провадження, повідомлено сторін, що засідання призначене на 14.07.2020 о 14:00 год. не відбудеться, підготовче засідання призначено на 22.07.2020 о 10:00 год.
22.07.2020 суд розпочав підготовче провадження.
Ухвалою від 22.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 912/1608/20 до судового розгляду по суті на 18.08.2020 о 14:00 год.
18.08.2020 суд розпочав розгляд справи по суті.
У судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано повністю.
Відповідач участі повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справ рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Будь-які заяви, клопотання від відповідача не надходили, про поважність причин відсутності суду не повідомлено.
Враховуючи викладене та відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.
У зв'язку з відсутністю відзиву на позов, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, які наведено в обґрунтування підстав позову, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у даній справі, та подані на їх підтвердження докази.
02.07.2018 між фізичною особою - підприємцем Чирко (Садлівською) Іриною Тарасівною та Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" укладено Договір суборенди № 5/Г-94, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець зобов'язується передати за плату орендареві у строкове користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове користування сільськогосподарську техніку та/або самохідні машини чи механізми (далі - Техніка) з екіпажем та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату.
За п. 3.3. Договору, передача Техніки в оренду здійснюється сторонами за Актом приймання - передачі.
Згідно п.п. 4.1.1. п.4.1. Договору, орендна плата за Договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди техніки з екіпажем, сплачених Орендарем Орендодавцеві протягом дії Договору на підставі актів приймання - передачі наданих послуг, та розраховується наступним чином: орендна плата встановлюється в розмірі 210,00 грн з ПДВ за один гектар обробітку ґрунту (обприскування), за допомогою всієї Техніки.
Відповідно до п. 4.2. Договору, виплата орендної плати проводиться протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів після підписання Сторонами акту приймання - передачі наданих послуг згідно даних системи GPS - моніторингу.
Як визначено п. 6.1. Договору, орендар зобов'язаний своєчасно приймати Техніку орендодавця та оплачувати отримані послуги.
Пунктом 10.1. Договору передбачено, що Договір набирає законної сили з моменту підписання та закріплення печатками Сторонами і діє до повного виконання обов'язків Сторонами. (а.с.16-20)
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
02.07.2018 сторонами укладено Додаток № 1 та Додаток № 2 до Договору суборенди № 5 від 02.07.2018 згідно якого домовились та визначили вид, кількість, норми витрати пального на обробіток/перегін техніки, а також її вартість.
У п.3.1. наведених Додатків передбачено, що техніка належить орендодавцю на підставі Договору оренди № 5 від 14.05.2018.
Додаток № 1 та Додаток № 2 підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками. (а.с.21-22)
На підтвердження права користування технікою переданою відповідачу за Договором суборенди № 5/Г-94 від 02.07.2018 позивачем надано до матеріалів справи Договір оренди транспортних засобів № 5 від 14.05.2018 укладений між фізичною особою - підприємцем Садлівською Іриною Тарасівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецгідротех", за п.1.1. якого Орендодавець надає Орендарю самохідний обприскувач у тимчасове користування строком до 31.08.2018 року включно. (а.с.23-24)
Факт передання визначеної Договором № 5 від 14.05.2018 техніки позивачу підтверджується укладеним Актом приймання - передачі від 14.05.2018 та Актом приймання - передачі від 31.08.2018, які підписані сторонами зазначеного Договору без заперечень із проставленням відбитків печаток. (а.с.25-26)
Передача техніки позивачем відповідачу згідно Договору суборенди № 5/Г-94 від 02.07.2018 підтверджується Актом приймання - передачі від 02.07.2018, згідно п. 1 якого Орендодавець передав за плату Орендареві, а Орендар прийняв наступну техніку: назва John Deere 4730 у кількості 2 шт. Акт підписано повноважними представниками сторін із проставленням печаток. (а.с.27)
Сторонами складено та підписано Акт № - 33 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 12.07.2018, відповідно до якого визначено назву послуги - оренда техніки з екіпажем обробітку ґрунту (обприскування) на суму всього з ПДВ 537 600,00 грн. (а.с.28)
13.07.2018 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 26 від 13.07.2018 на суму всього з ПДВ 537 600,00 грн. (а.с.29)
Однак, як зазначає позивач, відповідач вчасно вказані грошові кошти у сумі 537 600,00 грн у визначений п.4.2. Договору строк, до 02.08.2018 включно, не сплатив.
У зв'язку із викладеним позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості від 18.04.2019 з вимогою оплатити борг у сумі 537 600,00 грн та нараховані позивачем штрафні санкції. (а.с.30-33)
Відповідач листом від 24.05.2019 № 6.1/5308/71вр "Щодо надання інформації" повідомив позивача, що за ним дійсно рахується кредиторська заборгованість на суму 537 600,00 грн та зазначив, що можливість погасити дану заборгованість є лише після збирання врожаю 2019 року. (а.с.34)
Відсутність своєчасної оплати відповідачем заборгованості стало підставою для нарахування позивачем згідно п.7.3. Договору суборенди № 5/Г-94 від 02.07.2018 пені у розмірі 301 075,84 грн, втрат від інфляції у розмірі 55 534,08 грн та 3% річних у розмірі 28 043,93 грн. Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем склала 922 253,90 грн, однак, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог станом на 01.06.2020 заборгованість відповідача становить 936 473,57 грн, з яких: основний борг - 537 600,00 грн, пеня - 309 066,40 грн, 3% річних - 29 542,16, інфляційних втрат - 60 264,96 грн.
Норми права, які застосовано судом при розгляді справи.
Згідно положень ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов'язання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Оренда майна у сфері господарювання передбачає укладення договору оренди майна, за яким одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України).
Згідно частин 2, 6 ст. 283 Господарського кодексу України, у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.
Як визначено ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно з частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Стаття 286 Господарського кодексу України встановлює, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Стосовно того, що до спірних правовідносин має бути застосовано положення частини 2 статті 799 ЦК, відповідно до якої договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, у цьому випадку є безпідставним, оскільки наведена норма стосується правовідносин найму транспортного засобу за участю фізичної особи, а у цій справі правовідносини між сторонами - суб'єктами господарювання виникли у сфері господарської діяльності і у такому випадку чинне законодавство не передбачає обов'язкового нотаріального посвідчення договору.
У постанові Верховного Суду України від 18.12.2012 у справі № 14/5025/1982/11 наведено правовий висновок про те, що до договору оренди транспортних засобів, укладеного між суб'єктами господарювання та прийнятого ними до виконання у повному обсязі, положення частини 2 статті 799 ЦК не можуть бути застосовано, оскільки поняття фізичної особи-підприємця та юридичної особи у цих правовідносинах є однаковими.
Невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання є підставою для сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), що передбачено ст. 230 Господарського кодексу України. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 Господарського кодексу України.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно правил частини 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зобов'язанням зі сплати грошових коштів є зобов'язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), є грошовим зобов'язанням, що випливає зі змісту ст. ст. 524, 533 Цивільного кодексу України.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, частиною 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У частині 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За правилами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до частин 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Мотивована оцінка аргументів сторін та поданих доказів.
Як вбачається із встановлених обставин справи, які підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, фізичною особою - підприємцем Чирко (Садлівською) Іриною Тарасівною на виконання умов Договору суборенди № 5/Г-94 від 02.07.2018 із Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" складено Акт № 33 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 12.07.2018 на суму 537 600,00 грн та виставлено рахунок на оплату № 26 від 13.07.2018 на вказану суму.
Відповідач за положеннями п. 4.2. Договору протягом 14 банківських днів після підписання сторонами Акта № 33 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 12.07.2018 на суму 537 600,00 грн, тобто у строк до 01.08.2018 включно, зазначену суму боргу не сплатив.
Доказів на підтвердження виконання зобов'язання або на спростування тверджень позивача, відповідачем суду не подано.
Таким чином, позивачем правомірно заявлено до стягнення суму боргу у розмірі 537 600,00 грн, яка підлягає задоволенню судом повністю.
Внаслідок відсутності своєчасної оплати суми основного боргу, позивач нарахував за період з 03.08.2018 по 01.06.2020 на суму 537 600,00 грн пеню у розмірі 309 066,40 грн. (а.с.55)
Згідно п. 7.3. Договору, за прострочення виконання обов'язку з оплати наданих послуг Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день прострочення виконання обов'язку.
Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що останнім обрано неправильний період для розрахунку пені.
Як уже зазначалось судом, останнім днем для сплати заборгованості відповідачем є 01.08.2019, тобто відповідач вважався таким, що прострочив оплату заборгованості із 02.08.2018, однак позивачем за початок періоду розрахунку пені обрано 03.08.2019, що не виходить за межі визначеного законодавством періоду.
Однак, кінцевою датою нарахування пені обрано 01.06.2020, тобто, враховуючи положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, поза межами шестимісячного строку від дня прострочення зобов'язання.
Відтак, для розрахунку пені та в в межах періоду розрахунку позивача правильним буде період з 03.08.2018 до 02.02.2019 на суму боргу 537 600,00 грн, яка становить 96 939,53 грн пені.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 96 939,53 грн. Підстави для задоволення позову про стягнення пені в іншій частині відсутні за наведених вище обставин.
Крім того, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 3% річних за період з 03.08.2018 по 01.06.2020 у сумі 29 542,16 грн та втрати від інфляції за період серпень 2018 - квітень 2020 у сумі 60 264,96 грн. (а.с.56-57)
Суд перевіривши розрахунки позивача, встановив, що останнім правильно обрано періоди для здійснення зазначених нарахувань та нарахування 3% річних за період з 03.08.2018 по 01.06.2020 у сумі 29 542,16 грн є арифметично правильним. Сума втрат від інфляції за період серпень 2018 - квітень 2020 становить 63 842,98 грн, в той час як позивачем заявлено до стягнення 60 264,96 грн, тобто в межах можливих нарахувань.
Отже, нарахування 3% річних у розмірі 29 542,16 грн та втрат від інфляції на суму 60 264,96 грн підлягають задоволенню повністю.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають частковому задоволенню у розмірі 537 600,00 грн основного боргу, 96 939,53 грн пені, 29 509,19 грн 3% річних, 60 264,96 грн інфляційних.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інших судових витрат, передбачених ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, сторонами не заявлено.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" (28624, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське, ідентифікаційний код 08680264) на користь Фізичної особи - підприємця Чирко (Садлівської) Ірини Тарасівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 537 600,00 грн основного боргу, 96 939,53 грн пені, 29 509,19 грн 3% річних, 60 264,96 грн інфляційних, а також 10 864,71 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірники рішення направити фізичній особі-підприємець Чирко (Садлівській) Ірині Тарасівні ( АДРЕСА_1 ) та Державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" (28624, Кіровоградська обл., Устинівський район, с. Інгульське).
Повне рішення складено 26.08.2020.
Суддя В.В.Тимошевська