Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
26 серпня 2020 рокуСправа № 912/1211/20
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/1211/20
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ландтех", 25005, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 7, офіс. 425
до: Фізичної особи-підприємця Самойленка Сергія Івановича, АДРЕСА_1
про стягнення 27 114,83 грн
без виклику сторін (судове засідання не проводилось).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ландтех" (далі - ТОВ "Ландтех", позивач) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимоги до Фізичної особи-підприємця Самойленка Сергія Івановича (далі - ФОП Самойленко С.І., відповідач) про стягнення 27 114,83 грн заборгованості, з яких: 20 880,00 грн основна заборгованість, 3 800,16 грн пені, 2 088,00 грн штрафу та 346,67 грн - 3 % річних, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг технічного сервісу за договором № ЛТ14340/СВ/100 від 03.06.2019.
Ухвалою суду від 24.03.2020 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ "Ландтех" та відкрито провадження у справі № 912/1211/20. Ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
17.04.2020 суд розпочав розгляд справи по суті та 26.08.2020 продовжив розгляд справи по суті.
Судом враховано, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", якою установлено з 12 березня на усій території України карантин. Вказаний карантин неодноразово продовжувався та є продовженим згідно відповідних постанов Кабінету Міністрів України.
30.04.2020 прийнято Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)". Зазначеним Законом було доповнено розділ X "Прикінцеві положення", пунктом 4 якого передбачалось продовження процесуальних строків, у тому числі судового розгляду справи та на подання відзиву, на період дії карантину.
З 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, згідно якого пункт 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в новій редакції та передбачено можливість поновлення та продовження процесуальних строків за заявою учасників справи через обмеження, впровадженні карантином.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX від 18.06.2020 встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Суд ухвалою від 21.07.2020 повідомив сторін у даній справі про набрання чинності Законом України № 731-IX від 18.06.2020.
Таким чином та з урахуванням положень Закону України № 731-IX від 18.06.2020 граничним строком подання відзиву на позов, є 05.08.2020, а отже строк на подання відзиву у даній справі закінчився 06.08.2020.
Між тим, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, хоча повідомлений про постановлення ухвал у даній справі про що свідчать відповідні поштові повідомлення.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Дослідивши докази у справі та письмові пояснення, викладені сторонами, судом встановлено наступні обставини.
03.06.2019 між ТОВ "Ландтех" (далі - Виконавець) та ФОП Самойленка С.І. (далі - Замовник) укладено договір №ЛТ14340/СВ/100 про надання послуг технічного сервісу.
Відповідно до п.1.1. цим Договором регулюється порядок надання виконавцем сервісних послуг під якими розуміється: - введення в експлуатацію сільськогосподарських машин груп JOHN DEERE, JCB, GREGOIRE-BESSON, DALBO, ALPEGO, OLIMAC DRAGO, BICCHI, VADERSTAD в польових умовах; - технологічну наладку машин для умов роботи; - регламентне технічне обслуговування; - технічних супровід машин в рамках встановлених часових термінів експлуатації або показників наробітку після вичерпання машиною нормального гарантійного періоду (розширена гарантія, ПГС); - ремонт сільськогосподарської техніки, діагностика механічних, гідравлічних, електричних та електронних систем машин; - дефектування машин, вузлів та агрегатів; - міжсезонну інспекцію сільськогосподарських машин; - консервацію машин з метою їх тривалого зберігання; спеціалізовані курси і тренінги для операторів машин; - консультаційні послуги.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що конкретний вид, місце надання сервісних послуг, вартість послуг, що надаються замовнику виконавцем, відображаються в акті приймання-здачі виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 1.3. Договору, виконавець зобов'язується надати погоджені сторонами послуги, а замовник оплатити їхню вартість у терміни, визначені цим Договором та згідно рахунків.
Згідно з п. 1.4. Договору, у випадку ремонту техніки в умовах сервісного центру виконавця, приймання техніки для ремонту здійснюється на підставі Акту приймання-передачі, де міститься інформація про технічний стан техніки на момент її отримання виконавцем, комплектність, опис вузлів, що підлягають ремонту.
У відповідності до п. 1.5. Договору попередній перелік необхідних робіт та запасних частин для ремонту техніки визначаються спеціалістом виконавця після проведення дефектування техніки і вказуються у рахунку на попередню оплату.
Пунктом 1.6. Договору узгоджено, що кінцевий обсяг робіт з ремонту техніки визначається спеціалістом сервісної служби виконавця після проведення ремонту техніки узгоджується з замовником і міститься робочій картці та акті виконаних робіт.
Згідно з п. 1.9. Договору на підтвердження факту надання послуг по даному Договору, представник замовника підписує робочу картку сервісного інженера відразу після виконання робіт, що є документом прийняття робіт і підтвердження замовником виконаних робіт. Сторони домовились, що робочу картку сервісного інженера завіряти печаткою не обов'язково, достатнім є підписана уповноваженого представника замовника (механіка, головного інженера, інженера тощо).
По факту виконаних робіт, на підставі робочої картки, виконавець складає та направляє замовнику акт виконаних робіт. Замовник повинен підписати та повернути акт виконаних робіт (особою, уповноваженою для цього і завірений круглою печаткою замовника) виконавцю не пізніше, ніж через семи календарних днів з дня отримання його від виконавця. В разі якщо протягом цього терміну виконавець не отримає підписаний акт виконаних робіт від замовника, або обґрунтованого письмового зауваження до цього акту та/або виконаних робіт, роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі та без зауважень. Акт вважається затверджений замовником, а вказані в ньому послуги підлягають оплаті в повному розмірі та сумі вказаній в акті. При цьому, виконавець має право підписати акт в односторонньому порядку (п. 1.12. Договору).
Відповідно до п. 2.2. Договору сума за надані послуги та витрачені матеріали вказується виконавець в рахунках на оплату.
Пунктом 2.5. Договору узгоджено, що за надання виконавцем послуг за цим Договором замовник сплачує виконавцю суму, зазначену в рахунку на оплату, на розрахунковий рахунок виконавця на умовах 100% попередньої оплати. При збільшенні вартості за умов, передбачених в (п 2.4.), додатковий рахунок сплачується замовником не пізніше трьох банківських днів з дня отримання його від виконавця.
За умовами п. 2.6. Договору виконавець на свій розсуд може надати послуги без 100% попередньої оплати. В цьому випадку оплата здійснюється по факту надання послуг згідно виставленого рахунку впродовж трьох банківських днів з дня отримання його від виконавця.
Пунктом 3.1.1. Договору визначено, що замовник зобов'язаний провести оплату за послуги та матеріали, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання і засвідчення печатками та є дійсним до 31 грудня 2019 року (п. 4.1. Договору).
На виконання умов Договору позивачем були надані відповідачу послуги з ремонту техніки, а саме:
- 04.06.2019 проведено діагностику та ремонт трактору колісного 6920S, зокрема, діагностику електросистеми двигуна, ремонт електропроводки, виїзд до клієнта;
- 01.08.2019 проведено діагностику та ремонт трактору колісного 6920S, зокрема, діагностику по кодах, ремонт, виїзд до клієнта.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи робочими картками сервісного спеціаліста № 16649 від 04.06.2019 та № 31508 від 01.08.2019 підписаними представником відповідача без зауважень (а.с. 17-18).
Як вбачається з позовної заяви на підставі робочих карток позивачем були складені та направлені відповідачу акти виконаних робіт № 7701 від 05.06.2019 на суму 14 040,00 грн та № 16093 від 27.08.2019 на суму 6 840,00 грн, всього на суму 20 880,00 грн, які підписано представниками обох сторін без зауважень (а.с. 21, 22).
Також, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату № 16649 від 04.06.2019 на суму 14 040,00 грн та № 31508 від 01.08.2019 на суму 6 840,00 грн (а.с. 15, 16).
В п. 2.6. Договору зазначено, що виконавець на свій розсуд може надати послуги без 100% попередньої оплати. В цьому випадку оплата здійснюється по факту надання послуг згідно виставленого рахунку впродовж трьох банківських днів з дня отримання його від виконавця.
Однак, розрахунок за надані послуги відповідач в установлений договором строк не провів, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 20 880,00 грн.
20.12.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 836 з вимогою погасити заборгованість за договором №ЛТ14340/СВ/100 від 03.06.2019 у розмірі 20 880,00 грн. Разом з претензією відповідачу повторно направлені рахунки на оплату від 04.06.2019 та від 01.08.2019 (а.с. 24-25).
В гарантійному листі № 3 від 03.03.2020 адресованого позивачу, відповідач підтвердив факт надання позивачем послуг технічного сервісу по ремонту на суму 20 880,00 грн та гарантував погасити вказану заборгованість до 12.03.2020 (а.с. 27).
Також між сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків, за яким фіксується надання послуг на загальну суму 20 880,00 грн та відсутність оплати (а.с. 23).
Відсутність оплати зазначених послуг стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.
Норми права, які застосовує суд при вирішені спору.
Згідно положень ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов'язання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, загальні положення щодо якого врегульовано главою 63 (ст. ст. 901-907) Цивільного кодексу України.
В ст. 901 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України, зокрема, у ст. 193 названого Кодексу.
Невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання є підставою для сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), що передбачено ст. 230 Господарського кодексу України. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 Господарського кодексу України.
Згідно правил частин 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За вимогами ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17.
Окрім того, ст. 625 встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Частиною 2 наведеної норми передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу положень частин 1, 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилами частин 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Мотивована оцінка доводі сторін та поданих доказів.
Доказами, про які зазначено вище, підтверджено надання позивачем відповідачу послуг на загальну суму 20 880,00 грн, для оплати яких виставлено відповідні рахунки.
За умовами п. 2.6. Договору виконавець на свій розсуд може надати послуги без 100% попередньої оплати. В цьому випадку оплата здійснюється по факту надання послуг згідно виставленого рахунку впродовж трьох банківських днів з дня отримання його від виконавця.
Матеріали справи не містять доказів повного чи часткового розрахунку за надані послуги, з підстав чого позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 20 880,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені, штрафу та 3% річних суд зазначає наступне.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що замовник несе відповідальність за прострочення з оплати вартості послуг, сплачуючи виконавцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплачених робіт (простроченого платежу) за кожен день прострочення. А у випадку не оплати замовником виконаних робіт понад 15-ть календарних днів, останній додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми боргу.
Разом з цим, за вимогами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані положення не враховано позивачем при розрахунку пені. Окрім того, не враховано граничний період нарахування пені, який встановлено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та який має обчислюватися з дня, коли зобов'язання, коли зобов'язання мало бути виконаним.
На підставі викладеного та в межах періоду розрахунку позивача правильним є наступний розрахунок пені:
на зобов'язання в сумі 14 040,00 грн з оплати рахунку № 16649 від 04.06.2019 за період з 30.08.2019 до 08.12.2019 включно (граничний період нарахування по факту надання послуг, виходячи з дати рахунку та строку його оплати), що становить 1 250,14 грн пені;
на зобов'язання в сумі 6 840,00 грн з оплати рахунку № 31508 від 01.08.2019 за період з 30.08.2019 до 07.02.2020 включно (граничний період нарахування по факту надання послуг, виходячи з дати рахунку та строку його оплати), що становить 912,68 грн пені;
а всього - 2 162,82 грн пені.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 309,37 грн. У задоволенні позову про стягнення пені в іншій частині господарський суд відмовляє.
Оскільки відповідачем порушено строки оплати понад п'ятнадцять календарних днів, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2 088,00 грн підлягають задоволенню.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що в межах розрахунку позивача за період з 30.08.2019 по 18.03.2020 на суму боргу 20 880,00 грн, 3% річних. які підлягають стягненню становлять 346,30 грн. У задоволенні позову про стягнення 3% річних в іншій частині господарський суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 26 276,10 грн, з яких: 20 880,00 грн основного боргу, 2 088,00 грн штрафу, 2 162,82 грн пені та 346,30 грн 3% річних. В іншій частині позову суд відмовляє в задоволенні.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 221, 231, 233, 236-241, 250-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Самойленка Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландтех" ( 25005, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 7, офіс. 425, ідентифікаційний код 37503074) 20 880,00 грн основного боргу, 2 088,00 грн штрафу, 2 162,82 грн пені та 346,30 грн 3% річних, а також 1 975,04 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірники рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ландтех" за адресою: 25005, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 7, офіс. 425; Фізичній особі-підприємцю Самойленко Сергію Івановичу за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 26.08.2020.
Суддя В.В.Тимошевська