вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про поновлення провадження у справі
26.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2472/20
за позовом Заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 (49000, м. Дніпро, вул. Євпропейська, 15) в інтересах держави в особі Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75)
до Фізичної особи-підприємця Стрембовської Олени Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 6)
про стягнення заборгованості у розмірі 24 066,46 грн., розірвання договору та повернення майна
Суддя Бондарєв Е.М.
Без участі представників учасників справи.
Заступник керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №04/33-2443вих20 від 08.05.2020 про:
1) стягнення з Фізичної особи-підприємця Стрембовської Олени Володимирівни на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради заборгованості на змагальну суму 24 066,40 грн., з яких:
- 22 348,40 грн. заборгованість з орендної плати за період з серпня 2019 року по лютий 2020 року;
- 1 718,00 грн. пеня за період з 16.07.2019 по 24.03.2020;
2) розірвання договору оренди № 359-ДРА/18 від 23.08.2018, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Стрембовською Оленою Володимирівною, предметом якого є комунальне нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 149,59 кв.м за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 75, блок 4 на першому поверсі 16-ти поверхового будинку, що перебуває на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради;
3) зобов'язання Фізичну особу-підприємця Стрембовську Олену Володимирівну повернути балансоутримувачу - КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради комунальне нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 149,59 кв.м за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 75, блок 4, за актом приймання-передачі відповідно до умов договору оренди №359-ДРА/18 від 23.08.2018.
Заступник керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави зазначив, що Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради є органом, на який покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Проте, Департаментом по роботі з активами тривалий час не вживаються належні та ефективні заходи, спрямовані на захист інтересів держави, у судовому порядку. Дніпропетровською місцевою прокуратурою №2 встановлено, що посадові особи Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, до повноважень якого, відноситься питання контролю за надходженням до місцевого бюджету орендної плати за користування комунальним майном, всупереч вимогам ст.ст. 4, 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", здійснюючи контроль за станом надходження коштів до міського бюджету за договором оренди №359-ДРА/18 від 23.08.2018, протягом тривалого періоду достовірно знали про факти систематичного порушення Фізичною особою-підприємцем Стрембовською О.В. умов договору оренди нерухомого майна, нездійснення плати за ним та, маючи відповідні повноваження, заходів щодо ефективного захисту порушений інтересів держави у судовому порядку не вжили, що підтверджується листом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №12/4-57 від 03.04.2020. Таким чином, зазначене свідчить про неналежне здійснення уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку. Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради.
Заступник керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 обґрунтовуючи підстави виникнення спору зазначає, що відповідачем всупереч умовам договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №359-ДРА/18 від 23.08.2018 взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендних платежів належним чином не виконуються. Відповідно до розрахунку заборгованості з орендної плати, що підлягає перерахуванню до державного бюджету за договором оренди №359-ДРА/18 від 23.08.2018, станом на 24.03.2020 Фізична особа-підприємець Стрембовська О.В. має заборгованість з орендної плати у розмірі 22 348,46 грн. за період з серпня 2019 року по лютий 2020 року. Відповідачем всупереч умовам договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №359-ДРА/18 від 23.08.2018 взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендних платежів належним чином не виконуються. Істотне порушення орендарем такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення майна орендодавцю.
Ухвалою суду від 18.05.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази призначення Рябець Р. на посаду заступника керівника прокуратури.
До суду 22.05.2020 заступником керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 подана заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 25.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2472/20, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю".
Ухвалою суду від 25.05.2020 зупинено провадження у справі №904/2472/20 за позовом Заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Стрембовської Олени Володимирівни; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 24 066,46 грн., розірвання договору та повернення майна до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
До суду 30.06.2020 надійшло клопотання Заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 про поновлення провадження у справі №904/2472/20 оскільки обставини, що викликали зупинення провадження у справі №904/2472/20 усунуто. Великою палатою Верховного Суду від 26.05.2020 ухвалено постанову, якою касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі №912/2385/18 скасовано з направленням справи №912/2385/18 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (оприлюднено 20.07.2020). Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц містить наступні висновки. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 містить наступні висновки. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Згідно з ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.
Враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі усунені господарський суд вважає можливим поновити провадження у справі.
У зв'язку з вищевикладеним суд вбачає підстави для призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 230, 234, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Поновити провадження у справі №904/2472/20.
Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати учасникам провадження.
2. Призначити судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 15.09.20 о 12:00год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1, 2-й поверх, кабінет № 2-209.
3. Викликати у судове засідання повноважних представників учасників справи, визнавши їх явку обов'язковою.
4. Запропонувати учасникам справи подати до суду:
Відповідачу:
- заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження(за наявності) та відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України);
- заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді позивача на відзив (ст. 167 Господарського процесуального кодексу України);
Позивачу:
- відповідь на відзив, за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня одержання відзиву відповідача на позовну заяву (ст. 166 Господарського процесуального кодексу України);
Третій особі:
- пояснення щодо позову та відзиву з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення та відповідні докази, за правилами встановленими частинами третьою - сьомою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі або одержання відзиву відповідача на позовну заяву (ст. 168 Господарського процесуального кодексу України);
Учасникам:
- оригінал письмового доказу, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (надати для огляду в судове засідання);
- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).
5. Роз'яснити учасникам справи про обов'язок повідомити суд про причини неявки та про наслідки неявки в судове засідання на виклик суду, що передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею;
- якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
- у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
6. Роз'яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам ст. 161-168 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.
7. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170, 251 Господарського процесуального кодексу України.
8. Роз'яснити учасникам судового процесу наступне.
Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.
Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
9. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.
10. Попередити учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.08.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 та ст. 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя Е.М. Бондарєв