вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про поновлення провадження у справі
26.08.2020м. ДніпроСправа № 904/585/18
за позовом Заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Світличної Ганни, 64-а) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 2)
до відповідача-1 Петропавлівської районної державної адміністрації (52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. Героїв України, буд. 62)
до відповідача-2 Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 )
про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.01.2016 та зобов'язання повернути земельну ділянку
Суддя Бондарєв Е.М.
Без участі представників сторін.
У лютому 2018 року Заступник керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та Фізичної особи-підприємця Маркова Д.О., у якому просив:
- визнати незаконним і скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації від 30.09.2015 № Р-320/0/350-15 "Про надання громадянину Маркову Д.О. дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для надання в оренду на території Дмитрівської сільської ради";
- визнати незаконним і скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації від 24.12.2015 № Р-528/0/350-15 "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради";
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,0936 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1006, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 29.01.2016 між Петропавлівською районної державної адміністрації та Фізичною особою-підприємцем Марковим Д.О., і зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.03.2016 за № 13649663;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Маркова Д.О. повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначену земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому відповідач одержав її в оренду, шляхом підписання відповідного акта приймання-передачі землі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що зазначені розпорядження Петропавлівської районної державної адміністрації прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню, оскільки спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення, за межами населеного пункту, належить до земель запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району, а не до невитребуваних (невизначених) земельних часток (паїв), отже, районна державна адміністрація не наділена повноваженнями щодо розпорядження такими землями. Водночас оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений між відповідачами на підставі розпорядження Петропавлівської районної державної адміністрації від 24.12.2015 № Р-528/0/350-15, є недійсним з підстав, передбачених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки орендну плату за користування земельною ділянкою визначено без проведення її нормативної грошової оцінки, що є порушенням вимог статей 6, 15 Закону України "Про оренду землі" і статей 13, 18 Закону України "Про оцінку земель".
В позовній заяві щодо обґрунтування звернення до суду в інтересах держави, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Заступник керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області зазначив наступне.
Відповідно до п.1, п.п.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року №308, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області. Інтереси держави у пред'явленні прокурором позову полягають у захисті права власності держави на землю, яка відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України є основним національним багатством, перебуває під особливою охороною держави та є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Звернення прокурора з позовом спрямоване, насамперед, на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2019, позов задоволено в повному обсязі.
До суду 26.02.2019 від Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича надійшла заява про відстрочення виконання рішення господарського суду від 23.04.2018, згідно якої, останній просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду на строк достатній для збору врожаю.
Ухвалою господарського суду від 26.02.2019 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.03.19 о 15:00год.
Ухвалою господарського суду від 27.02.2019 зупинено провадження щодо розгляду заяви про відстрочення виконання рішення господарського суду від 23.04.2018 по справі 904/585/18 у зв'язку з надходженням касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2019, справу передано до Центрального апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 15.05.2019 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича задоволено частково, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2018 у справі № 904/585/18 скасовані та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
В постанові Верховний Суд вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій, обмежившись загальним посиланням на доведення прокурором підстав звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, не надали жодної оцінки обставинам здійснення прокурором такого представництва, не встановили наявність/відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, причин, які перешкоджали захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора з відповідним позовом до суду, належним чином не з'ясували та в рішеннях не зазначили обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.
Суди також не з'ясували, чи вжито прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави.
Одночасно Верховний Суд наголошує, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з метою захисту інтересів держави. За обставин неналежного дослідження і встановлення наявності підстав звернення прокурора до суду з відповідним позовом, висновки судів про задоволення позову є передчасними.
Верховний Суд вказав, що при новому розгляді справи суду необхідно належним чином дослідити наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, встановити наявність чи відсутність відповідного органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та причини, які перешкоджали захисту інтересів держави належним суб'єктом; належним чином встановити чи було звернення прокурора спрямоване на захист інтересів держави і задоволення суспільної потреби, та в залежності від встановленого і відповідно до вимог закону прийняти рішення, яке відповідає вимогам статей 236-238 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2019 справа № 904/585/18 (Вх. № 4-2691/19) розподілена судді Бондарєву Е.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2019 прийнято справу №904/585/18 до провадження, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін зі стадії підготовчого провадження та прийнято заяву про відстрочення виконання рішення суду до провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2019 провадження у справі №904/585/18 зупинити до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №587/430/16-ц.
До суду 03.07.2019 надійшли пояснення Заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області щодо підстав представництва прокурором інтересів держави де зазначив, що 06.07.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №42017041880000033 та розпочато досудове розслідування за фактом внесення службовими особами Петропавлівської районної державної адміністрації недостовірних відомостей щодо приналежності земель до категорії нерозподілених (не витребуваних) паїв, до офіційних документів, а саме до розпоряджень голови Петропавліської РДА та договорів оренди землі, що стало підставою для незаконної, за межами конкурентних засад, передачі в оренду ФОП Маркову Д.О. земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Під час досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні Павлоградською місцевою прокуратурою на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було направлено лист №101/1942-17 від 13.07.2017 з приводу надання інформації, що підтверджує належність земельної ділянки загальною площею 102,672, до складу якої входять 22 нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки (паї), у тому числі спірна земельна ділянка площею 4,1647 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1018, до невизначеної (не витребуваної) земельної ділянки.
На вказаний лист отримано відповідь Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.09.2017 №10-4-04-11148/2-17, якою на адресу Павлоградської місцевої прокуратури направлено копію відповідного акту перевірки. Таким чином факт прийняття Петропавлівською РДА розпорядження №521/0/350-15 від 24.12.2015 з порушеннями вимог чинного законодавства також підтверджено проведеною Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області перевіркою, відповідний висновок якої закріплений в Акті перевірки №193-ДК/245/АП/09/01/-17 від 31.08.2017.
Факт не вжиття заходів з боку ГУ ДГК у Дніпропетровській області також підтверджується листом відділу у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №35/308-18 від 23.03.2018, яким визнано факт помилкового включення спірної земельної ділянки до не витребуваних паїв та належність її на теперішній час до земель резервного фонду Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.
Таким чином, Заступник керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області стверджує, що Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області ще з 31.08.2017 було відомо про факт незаконного розпорядження спірними земельними ділянками, а отже останнє мало всі підстави для звернення до суду на захист власних інтересів та інтересів держави шляхом пред'явлення до Петропалівської районної державної адміністрації та ФОП Маркова Д.О. про скасування розпорядження визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення. Проте, зазначених дій з боку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вжито не було. Отже, зазначений орган не здійснив захист інтересів держави, шляхом звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування оспорюваного розпорядження та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, що призводить до перебування землі у розпорядженні відповідача-2 поза встановленою чинним законодавством процедурою. Вказані факти підтверджують виключність випадку для представництва прокурором інтересів держави та його повноваження щодо пред'явлення зазначеного позову.
Окрім того, Заступник керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області зазначає, що на теперішній час наявна судова практика з аналогічних питань між тими самими сторонами, а саме: постановою Верховного Суду від 11.04.2019 (справа №904/583/18) залишено без змін рішення судів першої та другої інстанції, якими у повному обсязі задоволено позовні вимоги керівника Павлоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Петропавлівської районної державної адміністрації, ФОП Маркова Д.О. про скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення.
До суду 27.07.2020 надійшло клопотання прокурора відділу забезпечення представництва в суді Прокуратури Дніпропетровської області про поновлення провадження у справі №904/585/18 оскільки обставини, що викликали зупинення провадження у справі №904/585/18 усунуто. В Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16ц (провадження №14-104цс19), якою касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області задоволено. Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12.07.2017 та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14.09.2019 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Також в Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (опубліковано 20.07.2020), якою касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі № 912/2385/18 скасовано. Справу № 912/2385/18 направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц містить наступні висновки. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 містить наступні висновки. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Згідно з ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.
Враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі усунені господарський суд вважає можливим поновити провадження у справі.
У зв'язку з вищевикладеним суд вбачає підстави для призначення заяви про відстрочення виконання рішення суду до розгляду та підготовчого засідання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 230, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Поновити провадження у справі №904/585/18.
2. Призначити заяву до розгляду у судовому засіданні та підготовче засідання на 15.09.20 о 09:30год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1, 2-й поверх, кабінет № 2-209.
3. Викликати у судове засідання повноважних представників учасників справи, визнавши їх явку обов'язковою.
4. Запропонувати учасникам справи подати до суду:
Відповідачам:
- відзив на позовну заяву (з урахуванням постанови ВС від 15.05.2019), який має відповідати вимогам ст. 165 Господарського процесуального кодексу України протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали;
- заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді позивача на відзив (ст. 167 Господарського процесуального кодексу України);
Позивачу:
- відповідь на відзив, за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня одержання відзиву відповідача на позовну заяву (ст. 166 Господарського процесуального кодексу України);
Учасникам:
- оригінал письмового доказу, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (надати для огляду в судове засідання);
- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).
5. Роз'яснити учасникам справи про обов'язок повідомити суд про причини неявки та про наслідки неявки в судове засідання на виклик суду, що передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею;
- якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
- у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
6. Роз'яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам ст. 161-168 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.
7. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170, 251 Господарського процесуального кодексу України.
8. Роз'яснити учасникам судового процесу наступне.
Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.
Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
9. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.
10. Попередити учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання -26.08.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 та ст. 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя Е.М. Бондарєв