07 серпня 2020 року Справа № 160/4708/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -
28.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Державної податкової служби України, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної Податкової служби України №1438/6/99-00-04-03-03-06/ІПК від 08.04.2020 року, зареєстровану у Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з індивідуальною податковою консультацією, наданою Публічному акціонерному товариству «Криворізький залізорудний комбінат» зазнаючи, що:
- ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» звернулось до Державної податкової служби України із запитом про надання індивідуальної податкової консультації з метою підтвердження правомірності висновку про те, що має право застосовувати коефіцієнт під час проведення нарахування екологічного податку за скиди шахтних вод безпосередньо у р. Інгулець через ставок-накопичувач балки Свистунова, який є штучно створеною гідротехнічною спорудою, й збудований спеціально для тимчасової акумуляції зворотних шахтних вод;
- ставок-накопичувач балки Свистунова не є водним об'єктом в розумінні статті 1 Водного кодексу України, оскільки в ньому не зосереджуються води, а ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» здійснює скидання зворотних вод у відкритий водний об'єкт - р. Інгулець;
- цитуючи положення договору №1299/45 від 08.01.2020 року, укладеного між ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» з ДП «Шахтозакриття», Державна податкова служба України навмисно викривляє зміст його пунктів, формально визначає ставок-накопичувач балки Свистунова, який є штучно створеною гідротехнічною спорудою, й збудований спеціально для тимчасової акумуляції зворотних шахтних вод, як ставок;
- висновок, покладений в основу індивідуальної податкової консультації №1438/6/99-00-04-03-03-06/ІПК від 08.04.2020 року про відповідність ставка-накопичувача зворотних шахтних вод поняттю ставок, й поширення на тимчасову акумуляцію зворотних шахтних вод у ньому відповідно до положень п.п.245.4 ст. 245 Податкового кодексу України є хибним, свідчить про формальний підхід Державної податкової служби України до вивчення сутності порушеного ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» питання у запиті, а сама індивідуальна податкова консультація є неправомірною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.
19.05.2020 року на виконання вищевказаної ухвали позивачем надано до суду: уточнений адміністративний позов разом із копією позовної заяви для направлення відповідачу; інформації щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків та номеру і серії паспорту представника позивача; відомостей щодо вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), що підтверджується матеріалами справи.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 року отримана відповідачем 01.06.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розгляд даної адміністративної справи мав відбутись до 24.07.2020 року за правилами ст. 262 КАС України.
На даний час в країні діє карантин, та відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року всі строки продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).
18.06.2020 року до зазначеного Закону прийняті зміни № 731-IX з яких вбачається, що відповідно до абз. 2 ч.3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
17 липня 2020 року вступив в силу Закон України № 731-IX від 18 червня 2020 року, яким вносяться зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину.
Тобто строки продовжені Законом України № 540-IX від 30 березня 2020 року без подання відповідного клопотання про продовження строків спливають 06.08.2020 року включно.
За для забезпечення прав сторін на подання заяв по суті справи (без подання клопотання про продовження процесуального строку через неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк, що зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином) судом продовжено розгляд справи до 07.08.2020 року.
Судом було направлено лист на адресу Державної податкової служби України від 24.07.2020 року за вих. №30645, з проханням надати відповідь до 06.08.2020 року щодо використання відповідачем процесуального права подачі відзиву на позовну заяву.
Проте ні відповіді, ні відзиву від відповідача на адресу суду не надійшло.
В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191307) зареєстроване в якості юридичної особи 30.07.2001 року, перебуває на обліку в Офісі великих платників податків ДПС, основний вид діяльності - 07.10 Добування залізних руд.
24.03.2020 року публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» подано до Державної податкової служби України запит за вих. №1153-14/778 «Про надання податкової консультації», в якій просило надати письмову індивідуальну податкову консультацію щодо можливості застосування ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» коефіцієнту 1 при проведенні нарахування екологічного податку за скиди штатних вод безпосередньо у р. Інгулець через ставок-накопичувач балки Свистунова, який слугує лише для тимчасової акумуляції зворотних штатних вод.
08.04.2020 року Державною податковою службою України надано податкову консультацію «Про екологічний податок» №1438/6/99-00-04-03-03-06/ІПК, в якій зазначено наступне:
- товариство як замовник на підставі договору №1299/45 від 08.01.2020 року отримує від виконавця - Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» послуги з: прийому і тимчасової акумуляції шахтної води в ставок, скиду штатної води шляхом відкачування зі ставка в річку Інгулець;
- договором встановлено, що товариство зберігає право власності на шахтну воду та несе повну відповідальність за якість води до моменту отримання послуги зі скиду такої води в річку Інгулець (п.п. 5.3 п. 5 Договору);
- згідно з п.п.4.2.5 п.п.4.2 п.4 договору в разі перевищення концентрації забруднюючих речовин на скиді в відкрите водоймище (ставок) товариство зобов'язано самостійно відшкодувати збитки (самостійно обчислити розмір плати на відшкодування збитків), заподіяні Державі, а згідно з п.п.4.2.6 п.п.4.2 п.4 договору, в разі відсутності факту надходження шахтної води до ставка товариство зобов'язано відшкодувати виконавцю поточні витрати на утримання ставка;
- таким чином, оскільки відповідно до п.п.4.2.5 п.п.4.2 п.4 договору товариство здійснює скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водний об'єкт (ставок), товариство є платником екологічного податку в частині скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водний об'єкт і при обчисленні податкових зобов'язань з екологічного податку має застосовувати коефіцієнт 1,5 (п. 245.5 ст. 245 Кодексу).
Не погоджуючись з наданою податковою консультацією, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до підпункту19-1.1.28 пункту19-1.1 статті 19-1 ПК України з-поміж функцій контролюючих органів визначено надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого, покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Водночас, індивідуальна податкова консультація, виходячи із положень підпункту 14.1.172 1, це - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
За змістом пункту 52.1 статті 52 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:
- найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
- підпис платника податків;
- дату підписання звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".
Отже наведені норми підтверджують висновок про те, що реалізація податковим органом функції щодо надання індивідуальної податкової консультації можлива за умови дотримання платником податків вимог щодо оформлення його звернення.
Як встановлено судом, позивачем оформлено звернення про надання податкової консультації з дотриманням вимог статті 52 ПК України.
За змістом пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Стаття 53 ПК України визначає наслідки застосування податкових консультацій.
Відповідно до пункту 53.1 цієї статті не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована. Положення абзацу першого цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій. У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації. Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Згідно з пунктом 53.2 статті 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
Отже податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов'язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо):
1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності;
2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана;
3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування;
4) має мету - викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
При цьому платнику податків надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Виходячи зі змісту положень наведених вище норм ПК України, обов'язковими складовими письмової податкової консультації є:
- опис питань, що порушуються платником податків;
- обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків;
- висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року по справі №826/2032/16.
Судом встановлено, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» є платником екологічного податку у відповідності до Розділу VIII Податкового кодексу України, в тому числі за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (стаття 245).
Відповідно до п. 240.1.2 статті 240 Податкового кодексу України, платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти.
Відповідно до статті 1 Водного кодексу України, водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).
Таким чином, платниками податку є юридичні особи, які здійснюють скидання забруднюючих речовин до водних об'єктів незалежно від того природні вони, чи штучно створені.
Поняття зворотні води закріплено в статті 1 Водного кодексу України, відповідно до якого, вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд та засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води.
Згідно статті 1 Водного кодексу України, води - усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води.
Відповідно до п. 245.4 статті 245 Податкового кодексу України, за скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку, зазначені у пунктах 245.1 і 245.2 цієї статті збільшуються у 1,5 рази (в іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1).
Судом встановлено, що відповідно до умов пункту 1.1 договору №1299/45 від 08.01.2020 року, укладеного з ДП «Кривбасшахтозакриття», «Замовник» доручає, а «Виконавець» приймає на себе зобов'язання надати послуги по прийому і тимчасовій акумуляції шахтної води «Замовника» в ставок-накопичувач шахтних вод у балці Свистунова та проведенню її скиду шляхом відкачування в річку Інгулець. Відповідно до п,3.5 вказаного Договору, скид шахтної води в річку Інгулець здійснюється відповідно до Регламенту скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу при наявності Розпорядження Кабінету Міністрів України.
На виконання такого Розпорядження Кабінету міністрів України від 27.12.2019 року за №1410-р «Про запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачу, розташованому на території Широківського району Дніпропетровської області» та згідно з розробленим індивідуальним регламентом скиду, гірничорудним підприємствам Кривбасу було дозволено здійснити скид надлишків зворотних вод в р. Інгулець з розбавленням їх до рекомендованих норм. В період з 17.01.2020 року по 01.03.2020 року ДП «Кривбасшахтозакриття» здійснювало скид надлишків зворотних вод зі ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова в р. Інгулець у загальному обсязі 4208 тис.м3, у тому числі по ПАТ «Кривбасзалізрудком» 1830,5тис.м3, що підтверджується Актом регламентного обсягу скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу від 02.03.2020р.
Аналізуючи в комплексі вказані положення нормативних актів та умови укладеного ПАТ «Кривбасзалізрудком» договору №1299/45 від 08.01.2020 року, можна зробити висновок, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» здійснює скиди забруднюючих речовин в складі зворотних вод до річки Інгулець через технічну споруду ставок-накопичувач балки Свистунова, спеціально збудований для акумуляції зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу.
Здійснюючи аналіз відповіді Державної податкової служби, що надана у індивідуальній податковій консультації №1438/6/99-00-04-03-03-06/ІПК від 08.04.2020 року стосовно розкриття питання поставленого платником податків у зверненні, суд дійшов наступних висновків.
В оскаржуваній індивідуальній податковій консультації зроблено висновок, що оскільки ПАТ «Кривбасзалізрудком» здійснює скиди забруднюючих речовин у складі зворотних шахтних вод безпосередньо у водний об'єкт ставок, товариство має при обчисленні податкових зобов'язань з екологічного податку застосовувати коефіцієнт 1,5 відповідно до положень п. 245.4 статті 245 Податкового кодексу України.
Вказаний висновок Державна податкова служба України обґрунтовує положеннями договору №1299/45 від 08.01.2020 року, укладеного ПАТ «Кривбасзалізрудком» з ДП «Кривбасшахтозакриття».
Проте, судом встановлено невірне цитування норм договору №1299/45 від 08.01.2020 року, на підставі якого відповідачем викладені висновки в оскаржуваній індивідуальній податковій консультації.
Так, податковий орган в індивідуальній податковій консультації №1438/6/99-00-04-03-03- 06/ІПК від 08.04.2020 року викладає зміст наступних пунктів:
- згідно п.п. 1.1 договору в редакції ДПС ПАТ «Кривбасзалізрудком» отримує від ДП «Кривбасшахтозакриття» послуги: «прийому і тимчасовій акумуляції шахтних вод в Ставок; скиду шахтної води шляхом відкачування зі Ставка в річку Інгулець», хоча послугами відповідно до дійсної редакції цього пункту насправді є «послуги з прийому та тимчасовій акумуляції шахтної води Замовника в ставок-накопичувач шахтних вод у балці Свистуново та проведення її скиду шляхом відкачування в річку Інгулець»;
- згідно п.п. 4.2.5 п.4.2 розділу 4 договору в редакції ДПС: «в разі перевищення концентрації забруднюючих речовин на скиді в відкрите водоймище (Ставок) Товариство зобов'язане самостійно відшкодувати збитки (самостійно обчислити розмір плати на відшкодування збитків), заподіяні Державі», хоча дійсна редакція цього пункту договору не містить слова «Ставок», а під відкритим водоймищем розуміється русло р. Інгулець, до якого безпосередньо здійснюється скид зворотних вод згідно з розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року за №1410-р «Про запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачу, розташованому на території Широківського району Дніпропетровської області» та згідно з розробленим індивідуальним регламентом скиду з подальшою промивкою та екологічним оздоровленням русла, на підставі Регламенту промивання русла та екологічного оздоровлення русла р. Інгулець у 2020 році від 10 березня 2020 року, затвердженого Державним агентством водних ресурсів України;
- згідно п.п. 4.2.6 п.4.2 розділу 4 договору в редакції ДПС: «в разі відсутності факту надходження шахтної води до Ставка, Товариство зобов'язано відшкодувати Виконавцю поточні витрати на утримання Ставка», хоча дійсна редакція цього пункту договору замість слова «Ставок» містить словосполучення «ставок-накопичувач шахтних вод у балці Свистуново», що чітко вказує на його спеціалізоване призначення.
До того ж, Державна податкова служба України в своїй індивідуальній податковій консультації посилається на п.5.3 договору, яким встановлено, що Товариство зберігає право власності на шахтну воду та несе повну відповідальність за якість води до моменту отримання послуги зі скиду такої води до річки Інгулець. Цей пункт свідчить про те, що ставок-накопичувач є місцем тимчасової акумуляції зворотних шахтних вод, а скидання здійснюється у водний об'єкт - річку Інгулець, яка не підпадає під визначення п. 245.4 статті 245 Податкового кодексу України.
Відповідно до положень розділу 7.3. Індивідуального регламенту скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у міжвегетаційний період 2019-2020 рр., розробленого Українським головним проектно-розвідувальним та науково-дослідним інститутом з меліоративного та водогосподарського будівництва ПрАТ «Укрводпроект» на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України №1410-р від 27.12.2019 року - ставок-накопичувач шахтних вод побудований в 1976 році згідно технічного проекту «Відводу шахтних вод Кривбасу», затвердженого наказом №553 від 15.08.1972 року МЧМ СРСР на підставі висновку №50 від 11.08.1972 року відділу експертизи проектів і кошторисів МЧМ СРС. Відповідно до технічного проекту, ставок-накопичувач призначений для тимчасової акумуляції надлишків шахтних вод у вегетаційний період, з наступним повним його спорожненням в осінньо-зимовий період (міжвегетаційний період).
Отже, ставок-накопичувач у балці Свистунова є спеціалізованою гідротехнічною спорудою, задіяною в ланцюзі інших споруд, збудованих для відводу шахтних вод Кривбасу до водного об'єкту - річки Інгулець.
Таким чином, судом встановлено, що індивідуальна податкова консультація №1438/6/99-00-04-03-03-06/ІПК від 08.04.2020 року ґрунтується на обставинах, які не відображають фактичне призначення ставка-накопичувача у балці Свистунова, що свідчить про нездійснення належного розгляду запиту позивача про надання податкової консультації за вих. №1153-14/778 від 24.03.2020 року та встановлення відповідачем належних підстав для визначення відповідної ставки екологічного податку, яку належить сплачувати позивачу.
У відповідності до частини 2 статті 77 КАС України відповідачем не доведено суду зворотного.
Позивачем наголошено у запиті, що отримання податкової консультації з вищезазначеного питання є необхідним в практичній діяльності товариства, оскільки прямо впливає на зобов'язання товариства з нарахування та сплати екологічного податку.
Відтак фактично платник податків не отримав допомоги контролюючого органу стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган, що з урахуванням пункту 53.2 статті 53 Податкового кодексу України, є підставою для скасування спірної податкової консультації.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №826/14131/16.
З аналізу вищевикладеного, з огляду на неналежний розгляд запиту позивача про надання податкової консультації та не встановлення належних та достовірних обставин для прийняття податкової консультації по суті порушеного у запиті питання, суд вважає індивідуальну податкову консультацію №1438/6/99-00-04-03-03-06/ІПК від 08.04.2020 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню в частині, а індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України №1438/6/99-00-04-03-03-06/ІПК від 08.04.2020 року є такою, що підлягає скасуванню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2102,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 7013 від 23.04.2020 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись, ст.ст. 9, 73-77, 86, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (місцезнаходження: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1А, код ЄДРПОУ 00191307) до Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №1438/6/99-00-04-03-03-06/ІПК від 08.04.2020 року, зареєстровану у Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у розмірі 2100 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві гривні 02 копійки).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя І.В. Юхно