Рішення від 25.08.2020 по справі 520/8381/2020

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

25 серпня 2020 р. № 520/8381/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 71-А,м. Київ,02002) за участі третьої особи : Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" (49044, м.Дніпро, вул.Якова Самарського,12а, код ЄДРПОУ 41346335) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 61794069 від 10.04.2020 року.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

18 червня 2020 року від приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни (далі - Відповідач) на адресу ОСОБА_1 (далі - Позивач) надійшов рекомендований лист із постановою про відкриття виконавчого провадження № 61794069 від 10.04.2020 року. Зі змісту постанови про відкриття провадження вбачається, що Відповідачем розглянута заява стягувача про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича № 6382 від 04.04.2020 року про стягнення боргу за кредитним договором на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» у розмірі 15708 гривень 13 копійок.

Всього пропонується стягнути з Позивача суму у розмірі 18278 гривень 94 копійок, що включає у себе суму заборгованості, плату за вчинення виконавчого напису та плату за відкриття виконавчого провадження і проведення виконавчих дій.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відкриття зазначеного виконавчого провадження, позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404- VIII від 02.06.2016 в редакції, чинній на час прийняття спірної постанови (далі - Закон №1404-VIII), виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону №1404-УІІІ. у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідне з ч.1 ст. 5 Закону №1404-VIIІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» № 1403- VII від 02.06.2016, (далі - Закону №1403) про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються зокрема виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 23 Закону №1403, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Наявні в матеріалах справи відомості з Єдиного реєстру приватних виконавців України свідчать про те, що виконавчим округом виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідовни визначено місто Київ .

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону №1403, виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно з ч.2 ст. 25 Закону №1403, приватний виконавець має право приймати до виконанім виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Як зазначає сама позивач та підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,але як встановлено судом, згідно документів виконавчого провадження, місце проживання позивача вказано адресу: АДРЕСА_3 .

Також встановлено, що позивач не має нерухоме майно, яке знаходилося б в межах виконавчого округу міста Києва, працює у Харківському музикальному училищі ім. Б.М.Лятошинського, яке знаходиться за адресою: 61001, Харківська обл., місто Харків, Червонозаводський район, Набережна Гімназійна, будинок 1А

За вказаних обставин відсутні законні підстави прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення з фізичної особи, місце проживання якої є місто Харків.

Разом із тим, позивач стверджує про відсутність у неї будь якого майна у м.Києві, у т.ч. коштів у банківських установах у м.Києві.

Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Отже, всупереч цієї норми при відкритті виконавчого провадження відповідач не пересвідчився з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про порушення відповідачем приписів ч.2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» щодо місця виконання рішення.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправні сть рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач доводи позивача не спростував.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 71-А,м. Київ,02002) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити .

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 61794069 від 10.04.2020 року.

Стягнути з Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни ( вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 71-А, м. Київ, 02002 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн.80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.В.Зінченко

Попередній документ
91139714
Наступний документ
91139716
Інформація про рішення:
№ рішення: 91139715
№ справи: 520/8381/2020
Дата рішення: 25.08.2020
Дата публікації: 26.08.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (19.11.2020)
Дата надходження: 19.11.2020
Предмет позову: про визнання протиправною та скасування постанови