Дата документу Справа № 335/4331/20
Єдиний унікальний № 335/4331/20 Головуючий в 1 інст. Макаров В.О.
Провадження №33/807/499/20 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ст. 124 КУпАП
29 липня 2020 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , його захисника - адвоката Кального Д.С. розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10 червня 2020 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який працює ФОП, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з постановою суду, складено протокол, згідно з яким, 12 травня 2020 року о 12-00 годині, у м.Запоріжжі на о. Хортиці при в'їзді на вул.Н.Містечко, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці маневру та скоїв зіткнення з автомобілем AUDI A6, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди, травмованих осіб немає. За таких обставин, працівники патрульної поліції кваліфікували дії водія ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, вказуючи, що на їх думку він порушив п.10.1 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, вказану постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та притягти його до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд неповно з'ясував усі її фактичні обставини, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, не сприяв повному, всебічному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, підійшов до зазначених вимог упереджено, порушуючи права потерпілого, надаючи переваги одним доказам, а саме: поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ігноруючи дослідження інших доказів, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Також апелянт зазначає, що у постанові, згідно з якою в діях водія ОСОБА_1 судом не вбачається порушень ПДР України, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зазначено, що автомобіль «ДАФ» рухався в межах своєї смуги, але в п.10.1 ПДР України, як співробітники поліції зазначають в протоколі, вказано: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», і саме це порушення підтверджується розмірами, які зазначені в схемі до протоколу, і з якими погодились всі учасники ДТП.
Крім того, апелянт зазначає про порушення його прав як потерпілого, оскільки його жодного разу не було викликано до суду, він не знав про час засідань.
Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що висновки суду, викладені в постанові, не відповідають обставинам справи. В ході розгляду справи були суттєво порушені його права і надано безпідставну перевагу одному доказу з ігноруванням інших доказів.
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку підлягає задоволенню, оскільки як убачається з матеріалів справи, останній у судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції присутній не був, копію оскаржуваної постанови отримав після закінчення строку на апеляційне оскарження - 24 червня 2020 року, та вже 01липня 2020 року подав апеляційну скаргу, тобто зловживання своїм правом з боку апелянта не вбачається.
Заслухавши ОСОБА_2 , його представника - адвоката Кального Д.С., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Судом першої інстанції при розгляді даної справи вимоги зазначених норм закону дотримано в повній мірі.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18№411008 від 12 травня 2020 року зазначено, що водій ОСОБА_1 у зазначений час, керуючи автомобілем DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці маневру та скоїв зіткнення з автомобілем AUDI A6, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди, травмованих осіб немає. За таких обставин працівники патрульної поліції кваліфікували дії водія ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, вказуючи, що на їх думку, останній порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху.
Згідно з положеннями п.10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху або будь-яким перестроюванням, зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.
У письмових поясненнях ОСОБА_2 , що додані до протоколу, які він в цілому підтримав і при апеляційному розгляді, зазначено, що він, керуючи автомобілем Ауди, рухався по автомобільній дорозі по о. Хортиця в напрямку з Хортицького жилмасива на лівий беріг Дніпра. Перед в'їздом на дорогу з кільцевим рухом він побачив аварію легкового автомобіля Форд з вантажним тягачем Даф білого кольору. В цей час автомобільний рух, в якому і він рухався, об'їжджали ще одну аварію з вантажним автомобілем та легковим автомобілем Мазда. Перед зіткненням вантажний автомобіль Даф білого кольору находився з лівої сторони він його автомобілю. Обігнавши зазначений вантажний автомобіль, він побачив, що той почав свій рух ззаду його автомобіля, зміщувався вправо. Він почув удар та змушений був зупинитись. Після того як зупинився, водій Даф відповів, що його не побачив. Таким чином, автомобіль Дав наніс його автомобілю удар у ліве крило, бампер та диск. Після цього він викликав працівників поліції.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , що додані до протоколу, та у поясненнях, наданих ним у судовому засіданні в суді першої інстанції, з протоколом про адміністративне правопорушення він категорично не згодний, свою провину він не визнає. Зазначає, що дана дорожньо-транспортна пригода відбулась не з його вини (оскільки він не змінював напрямок руху та рухався у своїй полосі), а з вини водія ОСОБА_2 , який мав технічну можливість уникнути зіткнення, проте, змінивши полосу руху, скоїв зіткнення з його автомобілем.
Свої пояснення ОСОБА_1 в цілому підтримав і при апеляційному розгляді та зазначив, що на час зіткнення обидва автомобілі рухались, він не змінював напрямку руху свого автомобіля та рухався по своїй полосі.
При апеляційному розгляді інспектор ВЛОМ ДТП УПП в Запорізькій області ДПП Шикула А.В. зазначив, що у зв'язку з ремонтом платини кожен день на тому місці трапляються аварії. Того дня була ще одна аварія. Почали тільки оформлювати документи. Всі автомобілі рухалися, зміщуючись з полоси громадського транспорту на іншу полосу. По розташуванню автомобілів після ДТП було видно, що автомобіль Даф змістився. Попереду було ДТП, всі автомобілі змушені були зміщуватися з лівої полоси на праву, щоб об'їхати аварію. Автомобіль Ауді міг перестроїтися, а автомобіль Даф - ні.
В той же час, згідно з положеннями п.11.10 Правил дорожнього руху України, на дорогах, проїзна частина яких поділена на смуги руху лініями дорожньої розмітки, забороняється рухатися, займаючи одночасно дві смуги. Наїжджати на переривчасті лінії розмітки дозволяється лише під час перестроювання.
Зі схеми ДТП та фото таблиці вбачається, що автомобіль Ауді розташований на двох смугах руху.
Автомобіль Даф знаходиться на своїй полосі руху, де і відбулося зіткнення.
Зі схеми ДТП та доданих до неї фотознімків не вбачається, що причиною ДТП стало маневрування автомобілю Даф.
Так, згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху України, маневрування (маневр) - це початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.
Матеріалами справи не підтверджується те, що водій автомобілю Даф вчиняв такі дії.
Відомості про пошкодження, які отримали автомобілі при ДТП, та які зафіксовані в схемі та фото таблиці, узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 щодо обставин ДТП, на що обґрунтовано звернув увагу суд першої інстанції.
Дослідивши наявні докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, які б були в прямому причинному зв'язку з ДТП, не підтверджений матеріалами справи.
З такими висновками суду погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи апелянта про те, що вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується схемою ДТП та фотознімками, в т.ч. наданими при апеляційному розгляді, є непереконливими, оскільки, як зазначено вище, здійснення ОСОБА_1 зміни напрямку руху (як про це вказано у протоколі), з врахуванням того, що зіткнення сталося на смузі руху його автомобіля, не підтверджується матеріалами справи.
Та обставина, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутність ОСОБА_2 , не завадила суду повно і всебічно з'ясувати всі обставини справи та не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
При апеляційному розгляді ОСОБА_2 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, проте, висновки суду ним та його представником не спростовані.
Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на досліджених доказах, які суд належним чином проаналізував та дав цим доказам правильну оцінку.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 , на думку суду апеляційної інстанції, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева