Справа №463/7794/20
Провадження №2-а/463/158/20
25 серпня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Леньо С. І.
з участю секретаря Станько Р.О.
представника позивача Мельник О.В.
перекладача Чаудхарі Аджай Кумар
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про затримання, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить ухвалити рішення про затримання громадянина Республіки Індія ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його ідентифікації.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, діючи в складі групи осіб, вчинив незаконне, поза межами пунктів пропуску перетинання державного кордону із України в Республіку Польща на напрямку 633 прикордонного знаку, територія Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області, внаслідок чого затриманий Прикордонною вартою Республіки Польща і 22.08.2020р. переданий на територію України на підставі ст. ст. 3, 5 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством «Про реадмісію осіб». Відповідач документований паспортом громадянина Республіки Індія, проте оригіналу такого документа не має, та крім цього, не має документів, які б свідчили про законність підстав для перебування на території України. З огляду на зазначене, просить ухвалити рішення про затримання відповідача з метою його ідентифікації.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з наведених вище мотивів.
Відповідач в судовому засіданні проти обґрунтованості позову заперечив. Підтвердив факт незаконного перетинання державного кордону України, а також повідомив, що оригінал його паспорта знаходиться у особи, яка допомагала йому незаконно перетнути державний кордон України.
Заслухавши доводи представника позивача, пояснення відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до обставин справи відповідач діючи в складі групи осіб, вчинив незаконне, поза межами пунктів пропуску перетинання державного кордону із України в Республіку Польща на напрямку 633 прикордонного знаку, територія Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області, внаслідок чого затриманий Прикордонною вартою Республіки Польща.
Згідно протоколу реадмісії від 22.08.2020р. (а.с.8, 10) та протоколу прикордонно-представницької зустрічі посадових осіб України та Республіки Польща (а.с.11, 12), відповідач переданий на територію України на підставі ст. ст. 3, 5 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством «Про реадмісію осіб».
Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 цього Закону, іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач особисто підтвердив, що документи, які надають йому право на перебування в Україні, а також документи, які посвідчують його особу у нього відсутні. Такі знаходяться в особи, місцезнаходження якої невідоме.
Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Відповідно до ч. 4 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Аналогічні положення викладені в пункті 12 Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.02.2016 № 141.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, зокрема, затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
За правилами частин одинадцятої-тринадцятої статті 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш, як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
При цьому, системний лінгвістично-логічний аналіз положень частини одинадцятої ст. 289 КАС України дозволяє стверджувати, що законодавець, виділив дві умови, які є підставою для продовження строку для затримання, і зокрема:
1) за наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства та,
2) за наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Про правильність таких висновків свідчить той факт, що у п. 3 ч. 1 ст. 20 КАС України законодавець серед адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам визначив, серед іншого, справи про затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України.
В свою чергу, вживання у цій нормі сурядного розділового сполучника «або» для з'єднання однорідних членів речення створює альтернативний перелік і якщо такий перелік перераховує умови для настання певного правового наслідку, то наслідок настає за наявності хоча б однієї з перерахованих умов.
З аналізу наведених норм слід зробити висновок, що з метою ідентифікації особи до неї можуть бути застосовані заходи, передбачені статтею 289 КАС України, а саме - затримання, строк якого не може перевищувати шести місяців.
Таким чином, оскільки оригінал документа, який посвідчує особу відповідача відсутній і останній не може надати такого документа, слід вважати встановленим, що існують об'єктивні перешкоди в ідентифікації особи відповідача, що в свою чергу є підставою для його затримання з метою ідентифікації.
В такому випадку позов належить визнати обґрунтованим та задовольнити.
Керуючись ст. ст. 241, 244, 246, 289, 371 КАС України, ст. ст. 4, 9, 16, 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Затримати громадянина Республіки Індія ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його ідентифікації на строк достатній для ідентифікації особи, але який не може перевищувати шести місяців, починаючи з часу фактичного затримання, а саме з 11:00 год. 22.08.2020 року і до 11 год. 00 хв. 22.02.2021 року.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ст. 289, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Леньо С. І.