Справа №22 ц/1871 Головуючий у суді 1-ої інстанції Сусловець М.Г.
Категорія 5 Доповідач Зарицька Г.В.
Іменем України
16 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючої Зарицької Г.В.
суддів: Рафальської І.М., Снітка C.O.
при секретарі Сухоребрій Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01 серпня 2008 року
встановила:
У квітні 2008 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 та просив в порядку захисту права власності виселити відповідача з належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла. Посилався на те, що вказана квартира належить йому на підставі договору дарування від 14.03.2008 року. На момент укладення договору дарування в цій квартирі проживав і на даний час проживає відповідач по справі. На його пропозиції звільнити житло відмовляється. На підставі на ст.391 ЦК України просив задовольнити позов.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01 серпня 2008 року позов задоволено.
В порядку захисту права власності виселено ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити за безпідставністю. Апелянт посилається на те, що задовольняючи позов, суд не вказав у чому полягають перешкоди щодо користування та розпорядження квартирою власником. На думку апелянта рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 раніше належала сину відповідача ОСОБА_4, з дозволу якого відповідач і вселився в зазначене житло. 05 грудня 2007 року ОСОБА_4 продав вказану квартиру ОСОБА_5. 14 березня 2008 року ОСОБА_5 подарувала зазначену квартиру позивачу по справі ОСОБА_2, про що свідчить договір дарування на а.с.4.
Після відчуження квартири попередній власник ОСОБА_4, який поселив відповідача у спірну квартиру як члена сім'ї, вибув на інше місце проживання, знявшись з реєстрації.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 втратив право на спірну квартиру, продавши її ОСОБА_5, автоматично втратив право на неї і колишній член сім'ї власника - відповідач ОСОБА_3, оскільки його права є похідними від права власника.
З огляду на вищенаведене, суд обґрунтовано у відповідності до ст.391 ЦК України задовольнив вимоги позивача та виселив ОСОБА_3 зі спірної квартири без надання іншого житла.
Разом з тим, у мотивувальній частині рішення суд помилково посилався також на ст.ст. 170, 169 ЖК України, а тому рішення суду підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01 серпня 2008 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на ст.ст. 170, 169 ЖК України, як зайве.
У решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.