Справа №-22ц -619 Головуючий по 1-й інстанції
2010 рік суддя Киричок С.А.
Суддя-доповідач: Петренко В.М.
15 березня 2010 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: судді Акопян В.І..
Суддів: Петренка В.М., Лобова О.А.
при секретарі: Фадєйкіній Н.Б.
з участю: позивачки ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача - Борсук О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Андріївської спеціальної школи-інтернату Головного управління науки та освіти Полтавської обласної державної адміністрації,
на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 грудня 2009 року,
у справі за позовом ОСОБА_2 до Андріївської спеціальної школи-інтернату Головного управління науки та освіти Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-
Позивачка ОСОБА_2 у вересні 2008 року звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що рішенням Новосанжарського районного суду від 29 грудня 2006 року її поновлено на роботі на посаді головного бухгалтера Андріївської спеціальної школи-інтернату Головного управління науки та освіти Полтавської обласної державної адміністрації. Але директор школи до роботи її не допустив. 15 січня 2007 року за виконавчим листом державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. 30 січня 2007 р. вона приступила до роботи, але їй не було надане відповідне робоче місце, не поновлено зразок підпису в банківських установах, не передано бухгалтерські документи. Виконавче провадження про поновлення її на роботі, яке було відкрито 15 січня 2007 року, провадженням закінчено 8 червня 2007 року. А тому прохає стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 29 грудня 2006 року і по 8 червня 2007 року.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з Андріївської спеціальної школи-інтернату Головного управління науки та освіти Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення Новосанжарського районного суду від 29 грудня 2006 року про поновлення на роботі на посаді головного бухгалтера Андріївської спеціальної школи-інтернату Головного управління науки та освіти Полтавської обласної з 29 грудня 2006 року по 26 лютого 2007 року в сумі 1971 грн. 75 коп..
Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач Андріївська спеціальна школа-інтернат Головного управління науки та освіти Полтавської обласної державної адміністрації просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що при ухваленні рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі в межах позову та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно із п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив із того, що позивачка не була поновлена на роботі згідно рішення суду від 29 грудня 2006 року , а тому з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути середній заробіток за період з 29.12.2006 р. по 26 лютого 2007 р., тобто до дати повторного звільнення.
Однак із такими висновками не можна погодитись, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду зазначеним вимогам не відповідає.
На підставі вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Матеріалами справи встановлено, що на виконання рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2006 року, наказом №243 від 29 грудня 2006 року ОСОБА_2 поновлена на роботі.
(а.с.56).
Факт поновлення позивачки на роботі з 29 грудня 2006 року підтверджується також постановою про закінчення виконавчого провадження від 8 червня 2007 року, якою встановлено, що ОСОБА_2 поновлено на роботі згідно наказу від 29 грудня 2006 року.
(а.с.11).
Вказані документи до сьогоднішнього дня ніким не оспорені, а отже є чинні.
У своїй заяві до виконавчої служби Новосанжарського району від 4 червня 2007 року позивачка ОСОБА_2 вказала, що з 30 січня 2007 року була поновлена на роботі.
(а.с.60).
Вказані обставини встановлені рішенням колегії суддів апеляційного суду Полтавської області від 5 серпня 2008 року, а отже не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
У своїй позовній заяві ОСОБА_2 вказала, що майже кожен день з'являлась на роботі, але не допускалась до роботи директором школи. Разом матеріали справи не містять даних і позивачка не надала суду доказів, які б свідчили, що вона не була допущена до роботи відповідачем з 29 грудня 2006 року, з дня поновлення її на роботі, і по 26 лютого 2007 року.
Із матеріалів справи вбачається, що 3 січня 2007 року позивачка ОСОБА_2 подала адміністрації шкоди заяву у якій вказала, що з цього дня приступає до роботи.
(а.с. 181 ).
В судовому засіданні встановлено, що адміністрацією школи було виділено позивачці робоче місце, були надані бухгалтерські документи для роботи.
3 лютого 2007 року ОСОБА_2 звернулась до директора школи з заявою у якій прохала надати їй відпустку на один день, 5 лютого 2007р. за сімейними обставинами.
Це підтверджує той факт, що вона в цей час працювала.
(а.с.190 ).
Як встановлено судом відповідачем, і це не заперечують сторони, за січень і лютий 2007 року позивачці, за фактично відпрацьовані нею дні, нараховувалась та виплачена заробітна плата, що підтверджується заявкою на видачу та перерахування коштів на вкладні рахунки, списком на виплату зарплати працівникам Андріївської спецшколи, розрахунковим листом, який вона отримала, довідкою ''ПриватБанку'' про зарахування заробітної плати в сумі 1299 грн.71 коп. на картку ОСОБА_2 .
(а.с.58, 150, 151, 198 ).
До складеного акту державної виконавчої служби від 29 січня 2007 року суд відноситься критично, оскільки цей акт складений у відсутність представника відповідача, без понятих, копія акту відповідачу чи його представнику не вручалась і не надсилалась, за невиконання рішення суду відповідач не притягувався до відповідальності згідно вимог ст.87 Закону України '' Про виконавче провадження ''.
В ході розгляду справи позивачкою не надано , а судом не добуто доказів того , що відповідачем не виконано добровільно судове рішення від 29 грудня 2006 року про поновлення ОСОБА_2 на роботі.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обгрунтована і підлягає частковому задоволенню. Оскільки по справі немає необхідності збирання або додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно і правильно, але судом допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржуване рішення і постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні вищезазначених вимог.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.3,4 ч.1 ст..309, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Андріївської спеціальної школи-інтернату Головного управління науки та освіти Полтавської обласної державної адміністрації - задовольнити частково.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 грудня 2009 року скасувати та постановити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Андріївської спеціальної школи-інтернату Головного управління науки та освіти Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок Держави.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий : суддя ________________Акопян В.І.
Судді: ________________Петренко В.М.
________________Лобов О.А.
Згідно: суддя Петренко В.М.