гСправа № 358/868/20 Провадження № 2-н/358/104/20
про відмову у видачі судового наказу
25 серпня 2020 року м. Богуслав
суддя Богуславського районного суду Київської області Корбут В.М., розглянувши заяву Комунального підприємства Богуславської міської ради «Богуславводоканал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргу за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргу за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 20065,07 грн., 3 відсотків річних в розмірі 780,55 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1031,55 грн., а всього 21877,17 грн.
Вивчивши подану заяву, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Однак, представник заявника звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу не врахував положення пункту 4 частини 3 Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року, де визначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Таким чином, вимога представника заявника про стягнення з боржників 3 відсотків річних та інфляційних нарахувань є незаконною і не підлягає задоволенню.
Згідно пункту 3 частини третьої статті 163 ЦПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Представник заявника, керуючись положенням пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України, заявив вимогу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за оплату житлово-комунальних послуг, однак до заяви про видачу судового наказу не надано належним чином завірену копію договору, укладеного між заявником та ОСОБА_2 про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення,
Вказана обставина перешкоджає розгляду справи в порядку наказного провадження.
Тому, згідно пункту першого частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Крім того, згідно пункту дев'ятого частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Так, згідно статті 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За загальним правилом цивільного процесу, закріпленим у частині першій статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
В заяві про видачу судового наказу, представник заявника вказав, що боржник ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1
Проте, згідно отриманої інформації отриманої від відділу «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Богуславської міської ради вбачається, що у відділі відсутня інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 ЦПК України у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Враховуючи те, що боржник ОСОБА_2 не зареєстрований на території Богуславського району Київської області, тому дана справа не підсудна Богуславському районному суду Київської області, в зв'язку з чим, відповідно до частини дев'ятої статті 165 ЦПК України слід відмовити у видачі судового наказу.
Згідно частини другої статті 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись частиною першою, дев'ятою статті 165 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства Богуславської міської ради «Богуславводоканал» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про видачу судового наказу, про стягнення боргу за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим Кодексом, після усунення її недоліків.
Заявник має право звернутися в суд з тими самими вимогами у позовному провадженні.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: суддя В. М. Корбут