гСправа № 358/835/20 Провадження № 2-н/358/99/20
про відмову у видачі судового наказу
25 серпня 2020 року м. Богуслав
суддя Богуславського районного суду Київської області Корбут В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості,
Представник заявника Осадчий Віталій Миколайович (далі-по тексту представник заявника) звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 3217,85 грн., пені в розмірі 41,34 грн., інфляційних витрат в розмірі 57,92 грн. та 3% річних у розмірі 48,66 грн.
Вивчивши подану заяву та наявні матеріали, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити за наступних підстав.
Відповідно до пункту другого частини другої статті 163 ЦПК України визначено, що у заяві про видачу судового наказу має бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Однак, представник заявника в заяві про видачу судового наказу не зазначив номер і серію паспорта та офіційну електронну адресу боржника.
Вказана обставина перешкоджають розгляду справи в порядку наказного провадження. Тому, згідно пункту першого частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 163 ЦПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг.
Однак, всупереч вказаним вимогам представник заявника до заяви про видачу судового наказу не надав договір на постачання природного газу укладений між заявником та ОСОБА_1 .
На підтвердження вимог заявника, представник заявника надав типовий договір постачання природного газу побутовим споживачем без дати укладення сторонами, який не підписаний ОСОБА_1 , що суперечить положенню статті 207 ЦПК України та заяву - приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем від 21.06.2017 року, який підписаний ОСОБА_1 , але в даній заяві - приєднання не дотримано положення частини першої статті 638 ЦК України, оскільки між сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.
За таких обстави, суд вважає, що в даному випадку не можливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2019 року у справі № 591/1325/17 (провадження № 61-26267 св18).
Таким чином, між заявником та ОСОБА_1 необхідно належним чином укласти договір на постачання природного газу. У разі не укладення договору про надання послуг заявник має право звернутися до суду про стягнення боргу в порядку позовного провадження.
Згідно пункту першого, пункту восьмого частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Однак, представник заявника звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу не врахував положення пункту 4 частини 3 Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року, де визначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Таким чином, вимога представника заявника про стягнення з ОСОБА_1 пені в розмірі 41,34 грн., інфляційних витрат в розмірі 57,92 грн. та 3% річних у розмірі 48,66 грн. є незаконною і не підлягає задоволенню.
Крім того, згідно пункту дев'ятого частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Так, згідно статті 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За загальним правилом цивільного процесу, закріпленим у частині першій статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
В заяві про видачу судового наказу, представник заявника вказав, що боржник ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, згідно отриманої інформації отриманої судом від відділу «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Богуславської міської ради вбачається, що у відділі відсутня інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 ЦПК України у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Враховуючи те, що боржник ОСОБА_1 не зареєстрована на території Богуславського району Київської області, тому дана справа не підсудна Богуславському районному суду Київської області, в зв'язку з чим, відповідно до частини дев'ятої статті 165 ЦПК України слід відмовити у видачі судового наказу.
Згідно частини другої статті 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись частиною першою, дев'ятою статті 165 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, пені, інфляційних витрат та 3% річних.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим Кодексом, після усунення її недоліків.
Заявник має право звернутися в суд з тими самими вимогами у позовному провадженні.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: суддя В. М. Корбут