25 серпня 2020 року
Київ
справа №520/7133/19
адміністративне провадження №К/9901/20388/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (30 вересня 2019 року)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року
у справі №520/7133/19
за позовом ОСОБА_1
до Державної екологічної інспекції України
про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки у поновленні на посаді та компенсації,-
13 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної екологічної інспекції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (30 вересня 2019 року) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі №520/7133/19.
Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частин четвертої та п'ятою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
У додатках до касаційної скарги відповідачем зазначено, що до неї додаються докази про сплату судового збору, проте, у конверті, в якому касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, відсутні підтвердження сплати скаржником судового збору, про що був складений відповідний Акт від 01 червня 2020 року №200/10054/19-а/33530/20.
З огляду на наведене, скаржнику необхідно надати Верховному Суду оригінал або копію квитанції (платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору.
Щодо суми судового збору слід зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, позовну заяву у цій справі подано у 2019 році фізичною особою щодо стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати у сумі 18032,15 грн. та середнього заробітку за невиплату з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день його звільнення з 27 грудня 2018 року по дату прийняття судового рішення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (30 вересня 2019 року), залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року, позов задоволено.
Як встановлено Судом, відповідачем оскаржуються зазначені вище судові рішення щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду позову, майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Тому, за подання касаційної скарги у цій справі в частині позовної вимоги майнового характеру щодо стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати у конкретно визначеній сумі - 18032,15 грн., скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (18032,15 грн * 1% < 768,40 грн (1921 грн * 0,4) *200%).
Однак, при дослідженні матеріалів касаційної скарги та судових рішень судів попередніх інстанцій у цій справі, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з'ясовано, що відсутні необхідні фактичні дані для розрахунку суму судового збору за позовну вимогу про невиплату з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день його звільнення з 27 грудня 2018 року по дату прийняття судового рішення, яку скаржнику потрібно сплатити за подання касаційної скарги у вказаній частині (відсутня чітко визначена сума за цією позовною вимогою відповідно до резолютивної частини рішення суду першої інстанції, з чим погодився і апеляційний суд).
За таких обставин, за подання касаційної скарги стосовно другої позовної вимоги, розмір оспорюваної суми якої чітко не визначений в оскаржуваних судових рішеннях, сплаті підлягає судовий збір у розмірі, який потрібно обчислювати з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року (мінімальна ставка) та за наведеними вище вимогами Закону України «Про судовий збір» з огляду на майновий характер даної позовної вимоги, тобто у розмірі 1536,80 грн (1921 грн * 0,4) *200%).
Таким чином, загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, становить 3073,60 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку - 207
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Крім того, відповідно до пунктів 3 та 5 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Як вбачається із змісту касаційної скарги, відповідач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі №520/7133/19.
Водночас, керуючись частиною 5 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, Судом з'ясовано, що предметом касаційного оскарження є, зокрема, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі №520/7133/19.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі №520/7133/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє.
Таким чином, скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, виходячи з його повноважень, встановлених статтею 349 КАС України, та зазначити, яке саме рішення суду першої інстанції необхідно прийняти за результатами перегляду оскаржуваних рішень та додати копії уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 328, 330, 332 КАС України,-
1. Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (30 вересня 2019 року) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі №520/7133/19 - залишити без руху.
2.Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду