25 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 804/2684/16
адміністративне провадження № К/9901/13775/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Фонду державного майна України
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року
у справі №804/2684/16
за позовом ОСОБА_1
до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області,
третя особа ОСОБА_2
про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ від 11 квітня 2016 року №48-р Фонду державного майна України;
- поновити на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області;
- стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області заробітну плату за час вимушеного прогулу по день винесення судового рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України №48-р від 11 квітня 2016 року.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.
В задоволенні інших вимог відмовлено.
Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року набрала законної сили 24 листопада 2016 року. При цьому постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області підлягала негайному виконанню.
06 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року, в якій просила зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення - Фонд державного майна України, подати у 10-денний строк звіт про виконання судового рішення щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та накласти на керівника Фонду державного майна України (суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення) штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину суму штрафу стягнути на користь позивача, іншу половину - до Державного бюджету України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року, заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення задоволено частково.
Встановлено судовий контроль за виконанням постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року по адміністративній справі №804/2684/16.
Зобов'язано суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення - Фонд державного майна України, подати у 10-денний строк з дати отримання копії ухвали, звіт про виконання судового рішення - постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року по адміністративній справі №804/2684/16 щодо поновлення позивача на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.
В іншій частині вимог заяви відмовлено.
29 травня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду державного майна України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі №804/2684/16.
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку несплатою судового збору.
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали, в перебіг якого не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№0102930023032) копія ухвали Верховного Суду від 17 червня 2020 року отримана скаржником 22 червня 2020 року.
09 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків, та платіжне доручення №648 від 23 червня 2020 року.
Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 17 червня 2020 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, серед основних засад судочинства, закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом приписів частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, пунктами 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо;
повернення заяви позивачеві (заявникові);
відмови у відкритті провадження у справі;
залишення позову (заяви) без розгляду;
закриття провадження у справі;
відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Отже, серед переліку ухвал суду першої інстанції, які після перегляду в апеляційному порядку, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, відсутня ухвала суду першої інстанції щодо питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 378 КАС України.
Враховуючи викладене, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року, ухвалені за результатами розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 294, 328, 333 КАС України, Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі №804/2684/16.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
.................................
.................................
.................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду