25 серпня 2020 року справа №243/2635/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді
Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Гайдара А.В., Геращенка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,
представника позивача Іванова В.І., представника відповідача Хаджинової І.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2020 року у справі № 243/2635/20 (головуючий І інстанції Гончарова А.О. ) за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про накладення адміністративного стягнення №94 від 04.03.2020 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що адміністративне стягнення було накладено після спливу встановленого КУпАП граничного строку. Після виплати 14.06.2019 року допомоги означений листок непрацездатності вже не створював жодних наслідків, а виправлення було здійснено до цієї дати. Порушення ж порядку здійснення виправлення і є правопорушенням, на підставі якого було накладено адміністративне стягнення. Оскільки означене порушення не має ознак такого, що безперервно продовжується до моменту його виявлення, воно не є триваючим. Таким чином, строк давності для накладення адміністративного стягнення сплив до 14.08.2019 року.
Крім того, відповідачем не досліджено питання наявності саме у позивача обов'язку щодо правильного ведення листків непрацездатності та/або здійснення відповідного контролю за правильністю їх оформлення.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2020 року позов задоволено частково.
Скасовано постанову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про накладення адміністративного стягнення № 94 від 04.03.2020 року, складену відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-5 КУпАП.
Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Порядок використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування охоплює проходження певної процедури із залученням, в тому числі і посадових осіб, які на певних етапах приймають рішення.
Так, заяви-розрахунки були підписані саме головним бухгалтером ТОВ "Метінвест Діджитал".
За результатами перевірки було встановлено порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на суму 3242,80 грн, складений адміністративний протокол від 19 лютого 2020 року на головного бухгалтера ТОВ "Метінвест Діджитал", за результатами розгляду адміністративної справи прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 170,00 грн.
Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває протягом значного часу, і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків, триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок.
Крім того, суд першої інстанції не мав повноважень на закриття провадження в справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Посадовими особами Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Діджитал", за результатами якої складено Акт перевірки дотримання страхувальником вимог законодавства України у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від 19 лютого 2020 року (а.с. 8-16).
Відповідно до Акту перевірки, у ході перевірки встановлено порушення дотримання порядку використання коштів Фонду соціального страхування України у загальній сумі 3242,80 грн.
19 лютого 2020 року головним спеціалістом сектору проведення перевірок страхувальників Відділу аналізу та контролю за використанням роботодавцями коштів Фонду управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Шишман Н.В., складено Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , головного бухгалтера ТОВ "Метінвест Діджитал", щодо виявлених порушень ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", п. 4.5 Інструкції про порядок заповнення Листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406, а саме: Листок непрацездатності АДК №929827, виданий на період з 18 березня 2019 року по 27 березня 2019 року має виправлення, яке не підтверджено печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності". Сплачено допомоги за рахунок коштів Фонду у сумі 3242,80 грн. нарахування допомоги проведено у квітні 2019 року, профінансовано 13 червня 2019 року та виплачені страховій особі 14 червня 2019 року, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 165-5 КУпАП (а.с. 6-7).
На підставі Акту перевірки та зазначеного протоколу Постановою начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області № 94 про накладення адміністративного стягнення від 04 березня 2020 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 165-5 КУпАП та накладено штраф у розмірі 170 грн. (а.с. 18-19).
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини справи та суть правопорушення, яке вчинив позивач, свідчать, що воно не є триваючим, адже дію суб'єкта адміністративного правопорушення слід вважати закінченою моментом використання коштів фонду, що мало місце понад два місяці до накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, у відповідача на час винесення оскаржуваної постанови не було підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Оцінка суду.
Відповідно до частини першої статті 165-5 КУпАП порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначені Законом № 1105.
Частиною другою статті 15 цього Закону передбачений обов'язок роботодавця, зокрема, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
Позивач є головним бухгалтером ТОВ "Метінвест Діджитал", що сторонами не заперечується.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах здійснює керівництво підприємства відповідно до законодавства та установчих документів.
Частиною 7 ст. 8 цього Закону визначено, що відповідальність за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві та контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій покладено на головного бухгалтера підприємства.
Таким чином, позивач, як головний бухгалтер підприємства, є відповідальною особою, у тому числі за використання коштів, а отже, є суб'єктом адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-5 КУпАП.
В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що дане порушення є триваючим, оскільки може здійснюватися безперервно шляхом невиконання обов'язку, зокрема щодо неповернення (невідшкодування) Фонду сум неправомірних витрат або належних до сплати страхових коштів, що є помилковим, оскільки у відповідності до Постанови №94 про накладення адміністративного стягнення від 04 березня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на загальну суму 3242,80 грн, в частині нарахування та заявлення допомоги по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, який оформлено та видано з порушенням вимог діючого законодавства, а не за несвоєчасне або неповне їх повернення, як вказує представник відповідача.
Такі правопорушення не є триваючими, що неодноразово зазначалось в постановах Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 в справі № 808/401/17, від 17.10.2018 в справі № 428/3172/17, від 21.11.2018 в справі № 227/3844/16.
Відтак, зазначені доводи апелянта судом апеляційної інстанції не приймаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Враховуючи вимоги статті 38 КУпАП, адміністративні правопорушення поділяють на: триваючі правопорушення; правопорушення, що мають разовий характер. Обчислення строків адміністративного стягнення залежить від його виду. При цьому статтею 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате - підлягає закриттю. Таким чином, для більшості правопорушень перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності починається з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року №6 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення", при перевірці додержання органом (посадовою особою) встановленого ст. 38 КУпАП України двомісячного строку застосування адміністративного стягнення судам слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають (самоправне зайняття жилого приміщення - ст.151 КпАП України, порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки - ст. 175 КпАП України, невиконання обов'язків по вихованню і навчанню дітей - ст.184 КпАП України та ін.), зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.
Отже, з огляду на викладені вище обставини, суд не погоджується з доводами апелянта з приводу того, що зазначені в Акті планової перевірки від 19 лютого 2020 року та оскаржуваній Постанові про накладення адміністративного стягнення №94 від 04 березня 2020 року порушення є триваючими, адже дію суб'єкта адміністративного правопорушення слід вважати закінченою моментом використання коштів фонду, що мало місце понад два місяці до накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
При цьому суд не приймає послинная апелянта, що суд першої інстанції не мав повноважень на закриття провадження в справі, оскільки такі доводи суперечать приписам п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Посилання на постанови Верховного Суду є незмістовними, оскільки в них надавалася правова оцінка застосування норм процесуального права до набрання чинності новою редакцією КАС України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, у зв'язку з чим є протиправною та підлягає скасуванню постанова Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області №94 від 04 березня 2020 року стосовно позивача із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2020 року у справі № 243/2635/20 - залишити без задоволення.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2020 року у справі № 243/2635/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 25 серпня 2020 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення виготовлено та проголошено в судовому засіданні 25 серпня 2020 року.
Головуючий І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
І.В. Геращенко