ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 серпня 2020 року м. Київ № 826/7518/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі:
за позовомОСОБА_1
до Атестаційної комісії Головного Управління Національної поліції в м. Києві Головного управління Національної поліції у м. Києві
пропоновлення на роботі
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа: Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві №283о/с від 08.04.2016 року «Щодо особового складу», яким підполковника поліції ОСОБА_1 начальника 4-го відділу Дніпровського управління поліції головного управління Національної поліції у місті Києві було звільнено;
- визнати дії Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо проведення атестації ОСОБА_1 - протиправними;
- визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника 4-го відділу Дніпровського управління поліції головного управління Національної поліції у місті Києві з 08.05.2016 року;
- стягнути з Головного управління національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу;
- зобов'язати внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 із зазначенням «запис вважати недійсним».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2017 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві №7 від 07.12.2015 року щодо прийняття рішення про звільнення зі служби через службову невідповідність начальника відділу поліції №4 Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві підполковника поліції ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , М-016528), визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві №283о/с від 08.04.2016 року в частині звільнення зі служби в поліції начальника відділу поліції №4 Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , М-016528), поновлено ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , М-016528) на посаді начальника відділу поліції №4 Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві з 11.04.2016 року та внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1 , стягнуто з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , М-016528) середній заробіток за час вимушеного прогулу, в задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2017 набралоа законної сили 04.05.2017.
31.07.2018 через відділ документального обігу контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду із вказаною заявою, позивач посилається на те, що задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що на момент ухвалення судового рішення, суд був позбавлений можливості визначити суму заробітної плати за час вимушеного прогулу, у зв'язку з чим, з відповідача не було стягнуто конкретну суму. У зв'язку з цим, в подальшому на адвокатський запит ГУ НП у м. Києві надало листом від 28.03.2018 №44аз/125/01-2018 довідку про грошове забезпечення та розрахунок середньоденного заробітку ОСОБА_1 . Із вказаної довідки позивач встановив, що йому було виплачено не за весь час вимушеного прогулу у зв'язку з чим, просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління Національної поліції у місті Києві ще 44033, 06 грн.
Дослідивши вказану заяву позивача та матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Отже, процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача (третьої особи), наявності суджень суду щодо способу виконання судового рішення у випадку, коли такі судження є необхідними, вирішення питання про судові витрати.
Як вбачається із заяви про ухвалення додаткового судового рішення та доданих до неї документів, позивач дізнався про розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу тільки з моменту отримання відповіді на адвокатський запит, тобто, починаючи з 28.03.2018, що свідчить про те, що Окружний адміністративний суду міста Києва, під час розгляду справи по суті, не міг надати оцінку вказаним доказам.
З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.140, 238, 241, 242, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва,-
Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового судового рішення в адміністративній справі.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя А.С. Мазур