ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про роз'яснення судового рішення
25 серпня 2020 року м. Київ № 826/407/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів Арсірія Р.О., Шулежко В.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови в адміністративній справі
за позовом 1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_1 ,
3. ОСОБА_3 ,
4. ОСОБА_4 ,
5. ОСОБА_5
до Державної фіскальної служби України
про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов'язання утриматися від вчинення дій,
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просять:
- визнати дії відповідача по складанню та виданню наказу від 25.12.2014 р. за № 397 протиправними;
- скасувати наказ ДФС України від 25.12.2014 р. за № 397 з підстав непоширення на позивачів критеріїв, передбачених пунктом 4 частини другої статті 3 Закону № 1682;
- зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій по звільненню ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 із заманих посад на підставі положень Закону № 1682 у зв'язку із тим, що вони у певний період часу перебували на певних посадах.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2015 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2015 р. позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задоволено частково, а саме - визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 25.12.2014 р. № 397 "Про затвердження списку". Зобов'язано Державну фіскальну службу України утриматися від вчинення дій по звільненню ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 із займаних посад з підстав непоширення на позивачів критеріїв, передбачених пунктом 4 частини другої статті 3 Закону України "Про очищення влади", ОСОБА_2 із займаної посади з підстав непоширення на нього критеріїв, визначених частиною другою статті 3 Закону України "Про очищення влади". В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 21.07.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення судового рішення, а саме постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2015 у справі №826/407/15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2020 заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні.
У судове засідання 13.08.2020 учасники справи не з'явились, однак із урахуванням заяви ОСОБА_1 , суд ухвалив здійснити розгляд заяви про роз'яснення судового рішення в порядку письмового провадження.
Як вбачається із заяви про роз'яснення судового рішення, заявник просить суд роз'яснити, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2015 у справі №826/407/15 встановлено, що на ОСОБА_1 не поширюються заборони обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), встановлені статтею 1 Закону України "Про очищення влади".
В обгрунтування вказаної заяви зазначено про те, незважаючи на висновки суду, викладені в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2015, неможливо однозначно зрозуміти, чи поширюються на позивача ( ОСОБА_1 ) заборони обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), визначені статтею 1 Закону України "Про очищення влади".
Розглянувши заяву позивача про роз'яснення судового рішення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
З аналізу статті статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Тобто, законодавець передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд звертає увагу, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Як зазначив заявник, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2015 у справі №826/407/15 Державною фіскальною службою України не виконана, оскільки до завершення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", останній звільнився з посади за угодою сторін відповідно до Наказу Державної фіскальної служби України від 26.10.2015 №3397-0.
Отже, з метою уникнення випадків неоднозначного розуміння змісту постанови суду від 24.02.2015, вбачається наявною необхідність роз'яснити її зміст в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не змінюючи при цьому суть судового рішення.
Як встановлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2015 у справі №826/407/15, заборони, визначені частиною третьої статті 1 Закону № 1682 не розповсюджуються на осіб, які були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням, зокрема, керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах у місті Києві.
Судом визнано протиправним та скасовано наказ ДФС України від 25.12.2014 за № 397 "Про затвердження списку" та встановлено, що на позивачів не можуть поширюватися критерії для визначення заборони, встановленої пункту 3 статті 1 Закону України "Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року за №3477-IV (далі по тексту - Закон №3477-IV).
У даному випадку, з метою забезпечення реального та ефективного виконання рішення суду, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику рішення суду в частині, що стосується заборони обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), встановлені статтею 1 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 №1682-VII (далі по тексту - Закон №1682-VII).
Відповідно до статті 1 Закону №1682-VII очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні дежавними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_6 , підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах:
верховенства права та законності;
відкритості, прозорості та публічності;
презумпції невинуватості;
індивідуальної відповідальності;
гарантування права на захист.
Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Особи, зазначені у частинах третій, п'ятій - сьомій статті 3 цього Закону, не можуть обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), протягом п'яти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду.
Заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, може застосовуватися до особи лише один раз.
Застосування до особи заборони, передбаченої частиною третьою цієї статті, не є підставою для відмови від застосування заборони, передбаченої частиною четвертою цієї статті, за наявності підстав та у порядку, що визначені цим Законом.
Заборона, передбачена частинами третьою та четвертою цієї статті, не застосовується до осіб, зазначених у частинах другій - четвертій статті 3 цього Закону, які визнані учасниками бойових дій під час проведення антитерористичної операції на сході України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у встановленому законодавством порядку.
Заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, не застосовується до осіб вищого офіцерського складу, які обіймали або обіймають посади в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України та інших утворених відповідно до законів військових формуваннях, якщо це обумовлено необхідністю забезпечення обороноздатності держави та за умови задоволення відповідного клопотання у порядку, визначеному цим Законом.
Міністр оборони України, Голова Державної прикордонної служби України, командувач Національної гвардії України, керівники інших військових формувань мають право вносити за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони мотивоване клопотання до Президента України щодо незастосування до осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, заборони обіймати посади, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації).
Клопотання, передбачене абзацом другим цієї частини, може також бути внесене стосовно осіб вищого офіцерського складу, які були звільнені з займаних посад в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України та інших утворених відповідно до законів військових формуваннях, щодо яких було застосовано заборони, визначені частинами третьою або четвертою цієї статті.
За результатами розгляду відповідного клопотання Президент України приймає рішення. У разі задоволення відповідного клопотання особа вважається такою, щодо якої не застосовано заборони, визначені частиною третьою або четвертою цієї статті.
Рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього Закону оскаржуються в судовому порядку.
Суд зазначає, що позивачеві ОСОБА_1 Наказом від 25.12.2014 №397 було заборонено обіймати посади, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 Закону № 3477-IV, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), однак постановою суду від 24.02.2015 у даній справі вказаний наказ визнано протиправним та скасовано з мотивів непоширення на заявника заборон, передбачених ч.3 ст.1 Закону №1682.
Разом з тим, ч.3 ст.1 Закону №1682 зазначає такий вид заборони як неможливість для заявника обіймати певні посади протягом десяти років з дня набрання чинності Законом №1682. При цьому ст.1 Закону №1682 визначає основні засади очищення влади, а саме визначає поняття очищення влади, мету люстрації, перелік осіб, які не можуть обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади, перелік осіб, до яких не застосовуються заборони, процедурні питання вирішення спорів. Тобто, ч.3 ст.1 Закону №1682 є однією з складових основних засад очищення влади. Оскільки рішенням суду від 24.02.2015 у справі №826/407/15 встановлені факти, які свідчать про те, що заявник ( ОСОБА_1 ) не вчиняв дій, не приймав рішень, чи допустив бездіяльність, які були б спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_6. , підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, а відповідачем не доведено зворотнього, не було доведено в судовому порядку вину ОСОБА_1 , якого піддано люстраційним процедурам, що суперечить принципу індивідуального підходу при виникненні юридичної відповідальності, передбаченого статтею 61 Конституції України, а тому суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду задовольнити та надати роз'яснення ОСОБА_1 у даній справі стосовно непоширення на останнього заборони обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади, встановлені ст.1 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 №1682- VII.
Суд також зазначає, що станом на момент звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, як зазначає заявник, постанова суду від 24.02.2015 у справі №826/407/15 не виконана, інші докази про виконання постанови суду у справі відсутні, а відповідачем з цього приводу інших доказів не надано.
Так, з метою уникнення непорозумінь, враховуючи, що станом на момент звернення до суду із відповідною заявою, постанова суду від 24.02.2015 у справі №826/407/15 не виконана, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 та роз'яснити судове рішення.
Керуючись статтями 243, 254, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про роз'яснення судового постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2015 задовольнити.
2. Роз'яснити постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2015 у справі №826/407/15 таким чином, що на ОСОБА_1 не поширюються заборони обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), встановлені ст. 1 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 №1682-VII.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства і може бути оскаржена відповідно до положень статей 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Іщук І.О.
Судді Арсірій Р.О.
Шулежко В.П.