Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 серпня 2020 р. № 520/776/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,
представника відповідача - Гупал Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Шеховцової Маргарити Євгенівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення, -
Через канцелярію суду 17.07.2020 року представником позивача подано заяву, в якій останній просить суд:
- ухвалити додаткове рішення по справі №520/776/2020 відповідно до якого провести розподіл судових витрат з врахуванням доказів, що підтверджують їх розмір.
В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, що рішенням від 13.07.2020 року позовні вимоги позивача було задоволено. Під час розгляду справи №520/776/2020 та до закінчення судових дебатів представник позивача заявив про те, що на підставі ст. 139 КАС України надасть суду додаткові докази на підтвердження судових витрат, понесених позивачем, зокрема на правову допомогу у розмірі 10840,80 грн.
Представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому останнім вказано, що заявлені представником позивача витрати на правову допомогу складаються зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн., складення позовної заяви у розмірі 2000,00 грн. та участі адвоката у судових засідання 8000,00 грн. При цьому, представник позивача послалась на обставини участі у судових засіданнях по справі №520/776/2020, що відбулись 20.02.2020 року о 10:00 годині., 11.06.2020 року о 10:00 годині, 18.06.2020 року о 09:45 годині, 13.07.2020 року о 14:30 годині, проте фактично у даній справі відбулось три судових засідання, а саме 11.06.2020 року, 18.06.2020 року та 13.07.2020 року, а судове засідання, призначене на 20.02.2020 року було перенесено за заявою представника відповідача на іншу дату. Крім того, включення до зазначеної заяви судових витрат по сплаті судового збору, на думку представника відповідача, є безпідставним з огляду на здійснення судом стягнення такої суми у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності сторін.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти задоволення заяви представника позивача заперечував.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви, суд зазначає наступне.
За правилами ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Шеховцової Маргарити Євгенівни (м-н Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) про скасування рішення - задоволено; скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Шеховцової Маргарити Євгенівни від 02 січня 2020 року №50556052 про відмову у державній реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на 1/2 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; стягнуто на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Шеховцової Маргарити Євгенівни (м-н Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003).
При цьому, зі змісту рішення суду вбачається, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДФС у Харківській області.
Суд зазначає, що у судовому засіданні, що відбулось 13.07.2020 року, представником позивача до закінчення судових дебатів було повідомлено суду, що представником позивача протягом встановленого строку будуть подані документи щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між адвокатом Кужелєвою С.В. та ОСОБА_1 09.01.2020 року було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов'язується надати клієнту юридичні послуги, правову допомогу у справах всіх категорій та за дорученням клієнта усюди здійснювати його представництво, а клієнт зобов'язується оплатити адвокату зазначені послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором. При цьому, сторонами у п. 1.2 визначено, які саме послуги надаються адвокатом клієнту. Як передбачено п. 3.1 договору, за надання правової допомоги клієнт протягом терміну і на умовах, визначених додатковою угодою до цього договору, сплачує адвокату гонорар, адвокат не є платником податку на додану вартість. Відповідно до п. 3.3 договору вартість послуг може за взаємною згодою сторін змінюватись залежно від обсягу та термінів надання адвокатом послуг; при зміні вартості послуг адвоката сторони складають в письмовій формі додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов зазначеного договору та з метою надання правової допомогу позивачу адвокатом Кужелєвою С.В. 17.01.2020 року було виписано ордер серії СА №1002110.
Також матеріали справи містять копію додаткової угоди №1 від 09.01.2020 року до договору про надання правової допомоги б/н від 09.01.2020 року, відповідно до якої сторони за цією додатковою угодою до договору про надання правової допомоги домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за годину роботи за договором про надання правової допомоги б/н від 09 січня 2020 р. становить 500 грн. 00 коп. Також сторонами зазначеного договору визначено, що сторони за цією додатковою угодою до договору про надання правової допомоги домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за представництво інтересів клієнта в суді (один судо-день) незалежно від причин відкладення розгляду справи за договором про надання правової допомоги б/н від 09 січня 2020 р. становить 2000 грн. коп. При цьому, у п. 3 додаткової угоди вказано, що оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом одночасно із підписанням акту наданих послуг.
Відповідно до акту №1 від 09.01.2020 року приймання-передачі послуг наданих відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 09 січня 2020 р. адвокатом було надано клієнту правову допомогу, а саме: попереднє опрацювання матеріалів спірних правовідносин; опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції та пошук судової практики (2 години); підготовка процесуальних документів (позовної заяви) (2 години), у зв'язку з чим розрахунок оплати послуг проводиться із розрахунку 500,00 грн. за годину роботи адвоката, обумовленому додатковою угодою №1 до договору про надання правової допомоги б/н від 09 січня 2020 р. та вартість правової допомоги за 4 години складає 2 000 грн. 00 коп., а саме: 500 грн. х 4 години = 2 000,00 грн.
Згідно із актом №2 від 13.07.2020 року приймання-передачі послуг наданих відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 09 січня 2020 р. адвокатом було надано клієнту правову допомогу, а саме: представництво інтересів клієнта адвокатом в суді (участь у судових засіданнях): 20.02.2020 о 10 год. 00 хв. по справі №520/776/2020; 11.06.2020 о 10 год. 00 хв. по справі №520/776/2020; 18.06.2020 о 09 год. 45 хв. по справі №520/776/2020; 13.07.2020 о 14 год. 30 хв. по справі №520/776/2020, у зв'язку з чим розрахунок оплати послуг проводиться із розрахунку 2000 грн. 00 коп. за одне судове засідання (один судо-день) незалежно від причин відкладення розгляду справи, обумовленого п. 2 додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги б/н від 09 січня 2020 р. та вартість правової допомоги за участь у 4-х судових засіданнях по справі №520/776/2020 складає 8000 грн. 00 коп., а саме: 2000 грн. х 4 судових засідання = 8 000,00 грн.
З метою підтвердження обставин понесення позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено квитанції №928674 від 09.01.2020 року про сплату вартості правової допомоги ОСОБА_1 згідно акту №1 у розмірі 2000,00 грн та №10/20 від 13.07.2020 року про сплату вартості правової допомоги ОСОБА_1 згідно акту №2 у розмірі 8000,00 грн.
Також матеріали справи свідчать, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. відповідно до квитанції №0.0.1586749171.1 від 18.01.2020 року.
Суд зазначає, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Кужелєва С.В. відповідно до свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №000712, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Черкаської області від 16.01.2017 року №165 має право на заняття адвокатською діяльністю.
Дослідивши надані представником позивача до суду докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд зазначає, що положеннями ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
В той же час, положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правн.чої допомоги адвоката, які підлягають .розподілу між сторонами.
Згідно із положеннями ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі положеннями ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
При цьому, адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Зазначене передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Як встановлено судом, у договорі б/н про надання правової допомоги від 09.01.2020 року з урахуванням додаткової угоди №1 від 09.01.2020 року сторонами визначено вартість надання передбачених цим договором послуг, зокрема, вказано, що година роботи адвоката коштує 500,00 грн. та вартість послуг (гонорар) адвоката за представництво інтересів клієнта в суді (один судо-день) коштує 2000,00 грн.
При цьому, суд зазначає, що оскільки договір про надання правової договору фактично є договором про надання послуг, то до останнього застосовуються вимоги та положення Цивільного кодексу України, що застосовуються до договору про надання про надання послуг.
За договором про надання послуг виконавець зобов'язаний надати послугу, а замовник - оплатити її. За змістом статей 632, 903 ЦК України ціна договору (плата за договором) - форма грошового визначення вартості наданих послуг. Оплата виконавцю послуги здійснюється за виконання ним договірного обов'язку з її надання.
При цьому, суд зазначає, що зі змісту долучених представником позивача доказів вбачається, що на виконання укладеного із позивачем договору, зокрема, вчинено дії, а саме: попереднє опрацювання матеріалів спірних правовідносин; опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції та пошук судової практики (2 години) та підготовка процесуальних документів (позовної заяви) (2 години) вартістю 2000,00 грн.; представництво інтересів клієнта адвокатом в суді (участь у судових засіданнях): 20.02.2020 о 10 год. 00 хв. по справі №520/776/2020; 11.06.2020 о 10 год. 00 хв. по справі №520/776/2020; 18.06.2020 о 09 год. 45 хв. по справі №520/776/2020; 13.07.2020 о 14 год. 30 хв. по справі №520/776/2020 вартістю 8000,00 грн.
Суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача стосовно наявності підстав для зменшення розміру витрат на правову допомогу з огляду на участі представника позивача тільки у трьох судових засіданнях, оскільки відповідно до умов додаткової угоди №1 від 09.01.2020 року до договору про надання правової допомоги б/н від 09.01.2020 року оплата вартості надання послуги адвоката за представництво в суді не пов'язується із причинами відкладення розгляду справи та була проведена позивачем за прибуття адвоката у судові засідання.
Отже, враховуючи обставини справи, подані представником позивача докази з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача в цій частині та стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Шеховцової Маргарити Євгенівни витрат на правову допомогу у сумі 10000,00 грн.
Водночас, суд вважає необґрунтованими вимоги заяви представника позивача в частині стягнення на користь позивача витрат по сплаті судового збору, оскільки судом під час прийняття судового рішення по справі було вирішено питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Отже, заява представника позивача підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до положень ч.5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 243-246, 250, 252, 255, 295, 297 КАС України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму витрат на правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Шеховцової Маргарити Євгенівни (м-н Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003).
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст додаткового рішення виготовлено 25 серпня 2020 року.
Суддя Мельников Р.В.