Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2020 р. Справа № 520/10896/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ярошенко Костянтина Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінанс Інновація» про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінанс Інновація», в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Ярошенко Костянтина Юрійовича про відкриття ВП № 62533350 від 10.07.2020, на підставі виконавчого напису №7180 від 30.06.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем , яка відкрита не за місцем розташування боржника.
Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно наявної довідки в матеріалах справи складеної секретарем судового засідання від 20.08.2020 року, вбачається, що суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., 21.08.2020 року перебував у щорічній відпустці.
Суд зауважує, що 24 серпня 2020 є вихідним днем України, оскільки свято "День незалежності України".
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Так, судом встановлено, що позовну заяву подано до канцелярії суду 17.08.2020 року, при цьому заявлені позовні вимоги стосуються постанови приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Ярошенко Костянтина Юрійовича від 10.07.2020 року.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до приписів ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Між тим, в порушення приписів вказаних процесуальних норм позивачем не надано до суду окремої заяви про поновлення цього строку, однак позивачем у адміністративному позові заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, яке мотивоване тим, що 17.07.2020 року позивач дізнавалась про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2020 за ВП № 62533350 отримавши на свою адресу рекомендований лист в якому зокрема була оскаржувана постанова.
Вказано, що у встановлений законом строк позивач не зміг подати до суду адміністративний позовом у зв'язку з хворобою, оскільки в період з 06.07.2020 по 31.07.2020 року та з 03.08.2020 по 14.08.2020 року позивач знаходилась на амбулаторному лікуванні під наглядом лікарів і не могла виїхати до м. Харкова за станом здоров'я, що підтверджується довідкою виданою КНП "Богодухівський ЦПМСД" про захворювання позивача в період з 06.07.2020 по 31.07.2020 року та довідкою виданою КНП "Богодухівський ЦРЛ Богодухівської районної ради" в період з 03.08.2020 по 14.08.2020 року, а відтак наявні підстави для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Судом встановлено, що довідкою (без номеру та дати) виданою КНП "Богодухівський ЦПМСД" ОСОБА_1 в період з 06.07.2020 по 31.07.2020 року знаходилась на амбулаторному лікуванні у лікаря ЗПСМ, діагноз: ізоляція від Covid-19-11.
Також, довідкою (без номеру та дати) виданою КНП "Богодухівський ЦРЛ Богодухівської районної ради" вбачається, що ОСОБА_1 в період з 03.08.2020 по 14.08.2020 року знаходилась на лікуванні у лікаря травматолога поліклініки КНП Богодухівська ЦРЛ БРР, діагноз: застаріле пошкодження латерального миніска правого колінного суглобу.
При цьому, з програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що до Харківського окружного адміністративного суду 24.07.2020 року позивачем подано позовну заяву до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» про визнання протиправною та скасування постанови (справа №520/9673/2020).
Враховуючі викладене, позивач ще 24.07.2020 року не була позбавлена змоги в термін передбачений строк чинним законодавством звернутися до суду з означеним позовом.
Крім того, позивач не був позбавлений можливості щодо направлення позовної заяви засобами поштового зв'язку, засобами електронного зв'язку (підписаною електронним цифровим підписом), таких застережень позовна заява не містить.
Суд звертає увагу на приписи чинного адміністративного процесуального законодавства, відповідно до якого, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження зокрема поважності підстав пропущення строку на звернення до адміністративного суду.
У відповідності до положень частин 1 та 2 ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.4 та 5 ст. 94 КАС України).
В порушення вказаних норм позивачем до позовної заяви додані не засвідчені належним чином копії тих письмових доказів, оригінали яких знаходяться у позивача, а також не засвідчені належним чином докази, що були надані в обґрунтуванні клопотання про поновлення строку на звернення до суду.
Враховуючі викладені обставини, судом встановлено, що факти, зазначені позивача в якості поважності підстав пропущення строку на звернення до адміністративного суду належним чином не підтверджені документально, що унеможливлює встановлення дотримання позивачем передбаченого законом строку звернення до суду з відповідним позовом, відповідно суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до адміністративного суду та не надано належних доказів, що позивач дійсно був позбавлений можливості завчасно звернутися до суду з даним позовом.
Відповідно до приписів ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що наведені факти у позовній заяві не свідчать про поважність пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом. Підстави, вказані позивачем, визнаються судом неповажними.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що адміністративний позов подано до суду після спливу передбаченого КАС України десятиденного строку, підстави, вказані позивачем у позовній заяві в частині поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, визнані судом неповажними, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без руху та пропонує позивачу звернутись до суду з окремою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку звернення разом із належними доказами в обґрунтування вказаної заяви.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Відповідно, адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінанс Інновація» про визнання протиправною та скасування постанови, поданий з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:
- надати до суду належним чином засвідчені копії письмових доказів (додатків до позову). Суд зауважує, що позивач повинен засвідчити копії лише тих письмових доказів, оригінали яких знаходяться у нього;
- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних засвідчених належним чином доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінанс Інновація» про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вищевказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю. О. Супрун