25 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/7040/20
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
13 травня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області, у якому просить:
- скасувати наказ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області від 30 квітня 2020 року №6-4706/14-20-СГ;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області прийняти новий наказ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою для одержання в оренду з метою сінокосіння і випасання худоби земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1820683600:07:000:0189, площею 2,0 га за межами населеного пункту с.Марківка Баранівського району Житомирської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у лютому та квітні 2020 року він звернувся до відповідача із відповідними клопотаннями про надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою для одержання в оренду земельної ділянки державної власності для сінокосіння і випасання худоби орієнтовною площею 2,0 га кадастровий номер 1820683600:07:000:0189, яка розташована за межами населеного пункту с.Макарівка, Баранівського району Житомирської області, однак отримав відмову Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області, яка обґрунтована відсутністю рішення органу місцевого самоврядування про погодження відведення земельної ділянки у власність. Вважає таке рішення відповідача протиправним, та таким, що порушує його право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.
4 червня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.35-41), у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що під час розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області має враховувати позицію відповідної сільської (селищної) ради. Головним управлінням держгеокадастру у Житомирській області у відповідності до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні», було направлено запит від 14 квітня 2020 року №18-6-0.334-3135/2-20 до Баранівської міської ради Баранівського району про висловлення позиції стосовно надання рішення про погодження або про відмову у погодженні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для введення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с.Марківка, Баранівського району, Житомирської області. Станом на момент надання відповіді позивачу, а саме: наказу від 20 березня 2020 року №6-3233/14-20-СГ від міської ради відповіді не надходило. Відповідач на обґрунтування законності своїх дій посилається на розпорядження КМУ від 31 січня 2018 року №60-р, яким зобов'язано відповідача забезпечити здійснення передачі земельних ділянок у власність за умови погодження з об'єднаною територіальною громадою.
23 червня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.65-67), в якій позивач проти доводів, що зазначені у відзиві заперечував та просив не приймати їх до уваги. Позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити.
26 червня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача (а.с.74-76), відповідно до яких відповідач доводи зазначені у відзиві на адміністративний позов підтримує повністю та просить відмовити у задоволенні позову із зазначених у відзиві підстав.
Відповідно до довідки у справі від 21 серпня 2020 року згідно з наказом Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року №01-55-в суддя Гурін Д.М. у період з 6 липня 2020 року до 31 липня 2020 року перебував у щорічній відпустці.
Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 19 лютого та 6 квітня 2020 року ОСОБА_1 відповідно до пункту 14 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо першочергового відведення земельних ділянок звернувся з клопотаннями №ЗВ-9300025672020 від 19 лютого 2020 року та №ЗВ-9300054662020 від 6 квітня 2020 року до відповідача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання у оренду земельної ділянки державної власності для сінокосіння і випасання худоби орієнтовною площею 2 га (кадастровий номер 1820683600:07:000:0189), яка розташована за межами населеного пункту с.Марківка Баранівського району Житомирської області (а.с.18, 20).
Відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-3233/14-20-СГ від 20 березня 2020 року (а.с.22) та №6-4706/14-20-СГ від 30 квітня 2020 року (а.с.23) ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки мотивуючи тим, що недотримано вимоги статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , а саме: відсутності рішення органу місцевого самоврядування про погодження або відмову у погодженні щодо надання Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Вважаючи накази Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-3233/14-20-СГ від 20 березня 2020 року та №6-4706/14-20-СГ від 30 квітня 2020 року (а.с.23) про відмову у затвердженні проекту землеустрою протиправними та такими, що винесені із порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно з частинами першою-третьою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Як передбачено частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Відповідно до положень частини 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використання та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворення лісів.
Кабінет Міністрів України, на виконання Законів України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядженням від 31 січня 2018 року №60-р прийняв рішення щодо питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад.
Розпорядженням доручається Держгеокадастру розпочати з 1 лютого 2018 року передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад, крім тих земельних ділянок, які не можуть бути передані у комунальну власність.
У випадку якщо земельні ділянки не сформовані, Держгеокадастру доручається забезпечити їх формування шляхом інвентаризації.
Абзацом четвертим розпорядження КМУ від 31 січня 2018 року 60-р Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 року доручається забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Оскільки затвердження проекту є одночасно рішенням про передачу земельної ділянки, то погодження органу місцевого самоврядування є обов'язковою умовою при затвердженні проекту землеустрою.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» та розпорядження КМУ від 31 січня 2018 року №60-р, Головним управлінням держгеокадастру у Житомирській області було направлено запит від 14 квітня 2020 року №18-6-0.334-3135/2-20 до Баранівської міської ради Баранівського району про висловлення позиції стосовно надання рішення про погодження або про відмову у погодженні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для введення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с.Марківка, Баранівського району, Житомирської області. Станом на момент надання відповіді позивачу, а саме: наказу від 20 березня 2020 року №6-3233/14-20-СГ від міської ради відповіді не надходило (а.с.42).
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Отже, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області правомірно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, оскільки Основним Законом передбачено обов'язковість виконання розпоряджень КМУ.
Решта доводів представника відповідача, наведених на обґрунтування своєї позиції з даного спору, є необґрунтованими та відхиляються судом.
На виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем доведено правомірність своїх дій, тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області (вул.Довженка, 45, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513) про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.М. Гурін