25 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/5849/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
7 квітня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, у якому просить:
- визнати протиправною відмову заступника начальника ГУНП в Житомирській області у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції протягом шести місяців після звільнення зі служби;
- зобов'язати фінансовий підрозділ ГУНП в Житомирській області надати висновок про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції протягом шести місяців після звільнення зі служби;
- зобов'язати начальника ГУНП в Житомирській області затвердити висновок про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції протягом шести місяців після звільнення зі служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому встановлено з 7 лютого 2020 року ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, так, пов'язаним з проходженням служби в поліції. У зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою та відповідними документами про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції. Відповідно до відповіді ГУ НП в Житомирській області від 20 березня 2020 року №354/29/105/05-2020 позивачу відмовлено було у призначенні одноразової грошової допомоги. Вказану відмову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вважає що має право на призначення одноразової грошової допомоги, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
17 червня 2020 року у строк та у порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. №20762/20. У якому відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування заперечень зазначив, що підстави для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відсутні через те, що причиною звільнення позивача зі служби у поліції не було захворювання чи поранення, пов'язане із проходженням служби в ОВС чи поліції.
Відповідно до довідки у справі від 21 серпня 2020 року згідно з наказом Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року №01-55-в суддя Гурін Д.М. у період з 6 липня 2020 року до 31 липня 2020 року перебував у щорічній відпустці.
Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 26 липня 2019 року відповідно до витягу з наказу ГУ НП в Житомирській області №136 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, де позивач проходив службу на посаді начальника відділу комунікації ГУ НП в Житомирській області на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" за власним бажанням (а.с.4).
Згідно з довідкою медичної (військово-лікарської) комісії від 28 серпня 2019 року №185 у позивача виявлені захворювання пов'язані з проходженням служби в поліції (а.с.5).
12 лютого 2020 року ОСОБА_1 пройшов обстеження у медико-соціальній експертній комісії, згідно висновку якої йому встановлено ІІІ групу інвалідності з 1 лютого 2020 року, причиною інвалідності є захворювання, пов'язане з проходженням служби в поліції (довідка МСЕК від 12 лютого 2020 року №549845 а.с.8).
Ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: тридцять (30%) - (довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 12 лютого 2020 року серії 12 ААА №045833 (а.с.7).
На підставі наведених документів ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції протягом шести місяців після звільнення зі служби.
На заяву позивача надійшов лист ГУ НП в Житомирській області від 20 березня 2020 року №354/29/105/05-2020 у якому позивача повідомлено, що призначити та виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» правових підстав немає (а.с.10).
Позивач, вважаючи відмову Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції протягом шести місяців після звільнення зі служби, протиправною та незаконною, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 3 Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) встановлює, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Спірні правові відносини регулюються Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, її розмірі, регулюються правовими нормами Закону №580-VIII.
Так, частиною 1 статті 97 Закону №580-VIII визначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
2. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
На виконання вказаної норми наказом МВС України №4 від 11 січня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4).
Пунктом 5 розділу ІІІ наказу Порядку №4 визначено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає:
1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;
2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії, які завіряються з оригіналом документа:
- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
- постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання ОГД є:
1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;
3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Обласної МСЕК серії 12 ААА №549845 від 12 лютого 2020 року ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності з 7 лютого 2020 року, причина інвалідності - захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в поліції.
Відповідно до наказу ГУ НП в Житомирській області від 26 липня 2019 року №136 о/с позивача звільнено зі служби у поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII з 15 серпня 2020 року (за власним бажанням) (а.с.4).
Крім того, згідно з наданою позивачем довідкою ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" від 28 серпня 2019 року №185 (а.с.5) позивача визнано придатним до служби в поліції.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку №4 визначено, що рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 18 лютого 2020 року було складено висновок від 18 березня 2020 року відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку №4, яким у призначенні одноразової грошової допомоги відмовлено на підставі невідповідності вимогам пункту 4 частини 1 статті 97 Закону №580-VIII, у зв'язку зі звільненням позивача за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII за власним бажанням.
Листом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 20 березня 2020 року №354/29/105/05-2020 позивача повідомлено про те, що правові підстави для призначення та виплати вказаної грошової допомоги відсутні у зв'язку із його звільненням зі служби за власним бажанням, що суперечить пункту 4 частини 1 статті 97 Закону №580-VIII.
Таким чином, підстави звільнення позивача зі служби у поліції не пов'язані з захворюванням, отриманим під час проходження служби.
Одноразова грошова допомога нараховується та виплачується виключно за обов'язкової одночасної наявності трьох обов'язкових умов: причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1. причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2. інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення зі служби в поліції;
3. причина звільнення зі служби в поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19 вересня 2018 року у справі №373/1188/16-а, від 20 вересня 2018 року у справі №296/9456/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі №822/3788/17, від 22 січня 2019 року у справі №2340/2663/18, та від 15 квітня 2019 року у справі№823/1798/18.
Так, відповідно до частини 1 статті 97 Закону №580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Отже, однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону №580-VIII є дотримання звільнення особи з поліції, а саме внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, тобто згідно з пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції).
Суд наголошує, що наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 26 липня 2019 року №136 о/с позивач звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону №580-VIII, а не за пунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону №580-VIII, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі та на відмову у задоволенні позовних вимог, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (вул.Старий бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.М. Гурін