Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 травня 2020 р. Справа№200/1116/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
за участю
секретаря судового засідання Дьяченка Є.І.,
розглянув в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
28 січня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - відповідач, Управління ПФУ у м. Краматорську), в якому позивач просив:
1. визнати протиправними дії Управління ПФУ у м. Краматорську щодо неврахування до загального стажу роботи при прийнятті рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком періоду навчання у вищому навчальному закладі - Донецькому політехнічному інституті з 01 вересня 1976 року по 31 липня 1981 року;
2. зобов'язати Управління ПФУ у м. Краматорську здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з зарахуванням до загального трудового стажу періоду навчання у вищому навчальному закладі - Донецькому політехнічному інституті з 01 вересня 1976 року по 31 липня 1981 року з дня подачі заяви про призначення пенсії, тобто з 23 серпня 2019 року;
3. зобов'язати Управління ПФУ у м. Краматорську виплатити заборгованість, виниклу у зв'язку з цим.
І. Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
03 лютого 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/1116/20-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву, витребував у відповідача докази.
03 березня 2020 року суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 01 квітня 2020 року.
01 квітня 2020 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до розгляду по суті на 13 травня 2020 року.
Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Учасники справи/їх представники в судове засідання не з'явилися.
Позивач та його представник подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України, а також відсутність встановлених ст. ст. 205, 223 КАС України підстав для відкладення розгляду справи, справа розглянута за відсутності учасників справи.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
П. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України установлений карантин.
Відповідно до п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 47, 79, 80,114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, в тому числі розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, справа розглянута по суті в межах строків, визначених КАС України.
ІІ. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що під час призначення пенсії за віком Управління ПФУ у м. Краматорську відмовило у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання у вищому навчальному закладі з 01 вересня 1976 року по 31 липня 1981 року, покликають на відсутність оригіналу диплома про вищу освіту, а також наявність розбіжностей у визначенні періоду навчання в трудовій книжці, копії диплому та виписці з нього.
Позивач вважає дії відповідача протиправними і такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення.
Позивач стверджує, що в його трудовій книжці, яка є основним документом для підтвердження трудового стажу, міститься запис № 1 від 19 жовтня 1981 року, здійснений відділом кадрів Науково-дослідного інституту комплексної автоматизації, про те, що в період з 01 вересня 1976 року по 31 липня 1981 року він навчався у Донецькому політехнічному інституті, запис здійснено відповідно до диплому серії НОМЕР_1 .
Позивач зазначає, що постійно проживав в м. Донецьку та у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, а в подальшому - операції об'єднаних сил, вимушений був покинути своє постійне місце проживання і набув статус внутрішньо переміщеної особи.
У зв'язку з вимушеною зміною місця проживання оригінал диплома про вищу освіту був втрачений. Разом з цим у позивача наявні інші документи, що посвідчують факт та період його навчання у вищому навчальному закладі.
Позивач доводить, що надав відповідачу нотаріально засвідчену копію диплому серії НОМЕР_1 . Отримати і надати пенсійному органу дублікат диплому про вищу освіту позивач не має можливості, оскільки архіви Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», що є правонаступником Донецького політехнічного інституту, залишились на тимчасово окупованій території.
За твердженням позивача, факт зазначення різних дат про його період навчання в трудовій книжці, копії диплому та виписки до залікової відомості пов'язаний з тим, що запис у трудовій книжці здійснений відповідно до диплому; у нотаріально посвідченій копії диплому зазначена дата рішення Державної екзаменаційної комісії від 03 червня 1981 року; у виписці з диплому, яка видається після проходження військових зборів, зазначена дата закінчення навчання - 01 жовтня 1981 року, тобто весь період перебування у навчальному закладі, включаючи час проходження військових зборів.
Покликаючись на те, що записи в трудовій книжці здійсненні відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, засвідчені печаткою підприємства, а також те, що відповідачу були надані документи на підтвердження періоду навчання у вищому навчальному закладі, позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.
Правомірність відмови у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду його навчання у вищому навчальному закладі відповідач обґрунтовує тим, що при зверненні за призначенням пенсії позивач надав засвідчену нотаріусом копію диплому НОМЕР_1 від 03 червня 1981 року без надання оригіналу; додаток до диплому від 15 жовтня 1981 року, який не дійсний без диплому; трудову книжку серії НОМЕР_2 від 19 жовтня 1981 року, в якій вказано номер диплому, але не зазначена дата його видачі.
Відповідач доводить, що згідно із записами у дипломі позивач закінчив університет 03 червня 1981 року відповідно до рішення Державної екзаменаційної комісії, а в записах трудової книжки датою закінчення навчання зазначено 31 липня 1981 року.
В трудовій книжці вказана дата зарахування до Донецького політехнічного інституту - 01 вересня 1979 року, в дипломі - 1976 рік (дата та місяць відсутні); згідно з трудовою книжкою дата закінчення навчання - 31 липня 1981 року, згідно з дипломом - 03 червня 1981 року.
Покликаючись на п. 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02 серпня 1985 року № 252), відповідач стверджував, що неможливо зарахувати до страхового стажу роботи період навчання ОСОБА_1 в Донецькому політехнічному інституті з 01 вересня 1976 року по 03 червня 1981 року у зв'язку з відсутністю оригіналу диплому та розбіжностями в копіях наданих документів.
На цих підставах відповідач просив відмовити в позові.
ІІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 07 червня 1996 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
З 28 серпня 2007 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в його паспорті.
У зв'язку з проведенням бойових дій в його населеному пункті позивач був вимушений залишити своє постійне місце проживання, перемістився на підконтрольну органам державної влади територію та набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26 лютого 2016 року № 1426/67525.
Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ідентифікаційний код: 23346878, місцезнаходження: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5) зареєстроване як юридична особа 12 липня 2014 року, про що 19 липня 2005 року до Єдиного державного реєструю юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 270 120 0000 000831; з 23 листопада 2017 року перебуває в стані припинення.
На час судового розгляд запис про державну реєстрацію припинення Управління ПФУ у м. Краматорську до Єдиного державного реєструю юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесений.
18 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Управління ПФУ у м. Краматорську з заявою про призначення пенсії за віком.
Разом з заявою про призначення пенсії від 18 вересня 2019 року, зареєстрованою за № 7856, позивач надав такі документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, трудову книжку серії НОМЕР_2 , диплом про навчання серії НОМЕР_1 , довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 67525, заяву про спосіб виплати пенсії, що відображено в розписці-повідомленні.
При цьому суд зауважує, що в розписці-повідомленні відсутні будь-які відмітки, які б свідчили, що для вирішення порушеного ОСОБА_1 питання посадові особи Управління ПФУ у м. Краматорську пропонували останньому подати додаткові документи для підтвердження періоду його навчання у вищому навчальному закладі.
У розписці-повідомленні вказано лише про необхідність подання заявником довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01 липня 2000 року.
Окрім документів, зазначених у розписці-повідомленні, в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 міститься також виписка із залікової відомості від 15 жовтня 1981 року, а також індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5).
Відомості ІКІС:ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії свідчать, що за розрахунком Управління ПФУ у м. Краматорську страховий стаж ОСОБА_1 становить 37 років 10 місяців 2 дні.
При цьому пенсійний орган не зарахував до страхового стажу позивача період його навчання у вищому навчальному закладі.
Так, 27 вересня 2019 року Управлінням ПФУ у м. Краматорську видане розпорядження № 3538.
Зі змісту вказаного розпорядження вбачається, що Управління ПФУ у м. Краматорську вважало за неможливе зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період з 1976 року по 1981 року у зв'язку з тим, що в порушення п. 2.23 постанови Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії за віком документ про навчання подано в копії без оригіналу, а також у зв'язку з тим, що період навчання в трудовій книжці НОМЕР_2 , копії диплому НОМЕР_1 та виписки з диплому вказано по різному.
Копія розпорядження від 27 вересня 2019 року № 3538 надіслана на адресу позивача разом із супровідним листом Управління ПФУ у м. Краматорську від 06 листопада 2019 року № 583/0-01-01-01/8713/02/34.
27 вересня 2019 року Управління ПФУ у м. Краматорську прийняло рішення № 053130003538 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23 серпня 2019 року, виходячи з наявності у заявника страхового стажу 37 років 10 місяців 2 дні.
Також судом встановлено, що, не погодившись з обчисленням його страхового стажу, ОСОБА_1 звернувся до Управління ПФУ у м. Краматорську з відповідною заявою.
У відповідь на звернення позивача листом від 31 жовтня 2019 року № 575/О-01-01-06 Управління ПФУ у м. Краматорську повідомило, що при призначенні пенсії до страхового стажу не зарахований період навчання у вищому навчальному закладі, оскільки пенсійному органу була надана копія диплому.
Покликаючись на п. 2.23 постанови Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач стверджував, що документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
Згідно з п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» час навчання у вищих, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
З приводу навчання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі суд встановив такі обставини.
В період з 01 вересня 1976 року по 31 липня 1981 року ОСОБА_1 навчався у Донецькому політехнічному інституті, про що до трудової книжки серії НОМЕР_2 на підставі диплому серії НОМЕР_1 відділ кадрів Науково-дослідного інституту комплексної автоматизації вніс запис за № 1.
Як свідчить копія диплому серії НОМЕР_1 , виданого 03 червня 1981 року, в 1976 році ОСОБА_1 вступив до Донецького політехнічного інституту та в 1981 році закінчив повний курс Донецького політехнічного інституту за спеціальністю «Автоматика та телемеханіка».
Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 03 червня 1981 року ОСОБА_1 присвоєна кваліфікація «інженера-електрика».
Надана позивачем копія диплома серії НОМЕР_1 01 квітня 1983 року посвідчена державним нотаріусом Першої донецької нотаріальної контори Шиян Н.М. та зареєстрована в реєстрі за № 1-2447.
Згідно з випискою із залікової відомості від 15 жовтня 1981 року, яка не є дійсною без диплому, ОСОБА_1 перебував у Донецькому ордена Трудового Червоного Прапора політехнічному інституті на факультеті АСУ за спеціальністю «Автоматика та телемеханіка» в період з 01 вересня 1976 року по 01 жовтня 1981 року.
Військовий квиток серії НОМЕР_5 , виданий 10 жовтня 1983 року, в розділі «4. Освіта» містить записи про те, що ОСОБА_1 завершив навчання у Донецькому політехнічному інституті в 1981 році за спеціальністю інженер-електрик та пройшов військову підготовку при інституті у 1981 році.
Докази, які б свідчили, що військовий квиток був предметом розгляду відповідача, суду не надані.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 вживав заходи для отримання дубліката диплома серії НОМЕР_1 від 03 червня 1981 року з додатком до нього, однак в цьому позивачу було відмовлено у зв'язку з тим, що архіви Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», який було створено на базі Донецького політехнічного інституту, залишились на тимчасово окупованій території у м. Донецьку.
Ці обставини підтверджені листами Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» від 16 липня 2019 року № 0-68/01-18 та Директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України від 02 грудня 2019 року № 3/2222-19.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Умови призначення пенсії за віком визначає ст. 26 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Навчання у вищих навчальних закладах зараховується до стажу роботи, що передбачено п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.
Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Згідно з п. 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти наступних висновків.
Основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.
Необхідність використання додаткових документів для підтвердження трудового стажу може постати лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи, або в тому разі, коли в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.
Окремо суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.
Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Відповідно до п. 2.23. Порядку № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
V. Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою Управління ПФУ у м. Краматорську зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його навчання у вищому навчальному закладі.
Про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його навчання у вищому навчальному закладі Управління ПФУ у м. Краматорську видало розпорядження від 27 вересня 2019 року № 3538.
Отже, для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, розпорядження Управління ПФУ у м. Краматорську від 27 вересня 2019 року № 3538 належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Щодо правомірності/неправомірності незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його навчання у вищому навчальному закладі - Донецькому політехнічному інституті з 01 вересня 1976 року по 31 липня 1981 року суд зазначає таке.
Як вже було вказано, основним документом що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка.
В тому ж разі коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, зазначені обставини мають встановлюються на підставі додаткових документів. У разі необхідності підтвердження періоду навчання такі документи визначені п. 8 Порядку № 637.
Трудова книжка ОСОБА_1 містить запис № 1 про те, що в період з 01 вересня 1976 року по 31 липня 1981 року він проходив навчання у Донецькому політехнічному інституті. Запис внесено на підставі диплому серії НОМЕР_1 .
Відповідач відмовив у зарахуванні цього періоду, покликаючись на те, що, по-перше, в трудовій книжці не зазначена дата видачі диплому; по-друге, у зв'язку з тим, що пенсійному органу не надано оригінал диплому; по-третє, у зв'язку з наявністю розбіжностей у визначенні періоду навчання в трудовій книжці, дипломі та виписці.
З приводу твердження відповідача про те, що в трудовій книжці ОСОБА_1 не зазначена дата видачі диплому, на підставі якого внесений запис № 1, суд відзначає таке.
На час внесення запису № 1 до трудової книжки ОСОБА_1 порядок ведення трудових книжок визначала Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162 (в редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02 серпня 1985 року № 252) (далі - Інструкція № 162).
Відповідно до абз. 1 п. 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців.
Згідно з абз. 1 п. 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства в присутності представника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
Відповідно до п. 2.5. Інструкції № 162 у випадку виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Якщо підприємство, що внесло неправильний або неточний запис, ліквідовано, виправлення вноситься правонаступником, а в разі його відсутності - вищою організацією, якій було підпорядковано ліквідоване підприємство.
Згідно з пп. «в» п. 2.17. Інструкції № 162 в трудові книжки за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, записи про період навчання у вищих навчальних закладах.
Дійсно, у трудовій книжці ОСОБА_1 не вказана дата видачі диплому серії НОМЕР_1 .
Разом з цим суд відзначає, що позивач як особа, на яку не покладено обов'язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування пенсійним органом страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на належне пенсійне забезпечення.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи Управління ПФУ у м. Краматорську про те, що період навчання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі, не може бути зарахований до страхового стажу на підставі запису № 1 в його трудовій книжці у зв'язку з відсутністю дати видачі диплому.
На переконання суду на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.
Щодо доводів відповідача про те, що ОСОБА_1 надав не оригінал диплома про вищу освіту, а його нотаріально засвідчену копію, суд відзначає таке.
По-перше, період навчання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі підтверджений записом № 1 в його трудовій книжці, яка є основним документом для підтвердження трудового стажу.
По-друге, для того щоб орган, що призначає пенсію, мав можливість всебічно, повно і об'єктивно установити право особи на одержання пенсії він наділений повноваженнями:
1. вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії;
2. в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі таких документів та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ч. 3 ст. 44 Закону № 1058);
3. повідомляти заявника про те, які документи необхідно подати додатково (п. 1.7. Порядку № 22-1).
Відповідач не довів, що виявивши недостатність документів для зарахування до страхового стажу періоду навчання у вищому навчальному закладі (зокрема, відсутність оригіналу диплома), він запропонував позивачу подати необхідні документи.
Також відповідач не довів, що, перш ніж прийняти розпорядження від 27 вересня 2019 року № 3538, він використав повноваження, надані ч. 3 ст. 44 Закону № 1058.
Отже, дійшовши висновку, що для зарахування періоду навчання у вищому навчальному закладі запису в трудовій книжці недостатньо, відповідач не запропонував позивачу подати додаткові документи, не звернувся з відповідними запитами до підприємств, установ та організацій тощо, тобто не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного з'ясування цього питання.
Судом встановлено, що архіви Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», який було створено на базі Донецького політехнічного інституту, де отримав вищу освіту позивач, залишились на тимчасово окупованій території у м. Донецьку.
Разом з цим суд зауважує, що неможливість пенсійного органу реалізувати своє право на перевірку обґрунтованості видачі документів, поданих для призначення пенсії, не може позбавляти особу, в даному випадку ОСОБА_1 , права на належне пенсійне забезпечення.
З цих міркувань суд відхиляє доводи позивача про неможливість зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його навчання у вищому навчальному закладі з причини неподання оригінала диплома та у зв'язку з наявністю розбіжностей у визначенні цього періоду за даними різних документів (трудової книжки, копії диплома та виписки).
Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними дій Управління ПФУ у м. Краматорську щодо неврахування до загального стажу роботи при прийнятті рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком періоду навчання у вищому навчальному закладі - Донецькому політехнічному інституті з 01 вересня 1976 року по 31 липня 1981 року.
Позивач просить відновити його порушене право шляхом зобов'язати Управління ПФУ у м. Краматорську здійснити перерахунок пенсії за віком з зарахуванням до загального трудового стажу періоду навчання у вищому навчальному закладі - Донецькому політехнічному інституті з 01 вересня 1976 року по 31 липня 1981 року з дня подачі заяви про призначення пенсії, тобто з 23 серпня 2019 року, та виплатити заборгованість, виниклу у зв'язку з цим.
Оспорювані дії відповідача правових наслідків не створюють, такі наслідки має розпорядження Управління ПФУ у м. Краматорську від 27 березня 2019 року № 3538.
З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, саме розпорядження Управління ПФУ від 27 вересня 2019 року № 3538 підлягає визнанню протиправним.
Висновок суду про протиправність розпорядження ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.
Оскільки розпорядження Управління ПФУ у м. Краматорську від 27 вересня 2019 року № 3538 є протиправним, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України для відновлення порушеного права позивача належить застосувати такий спосіб захисту як скасування цього розпорядження та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періоду його навчання у вищому навчальному закладі - Донецькому політехнічному інституті з 01 вересня 1976 року по 31 липня 1981 року з дати призначення пенсії, тобто з 23 серпня 2019 року.
Таким чином, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Разом з цим вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Управління ПФУ у м. Краматорську задоволенню не підлягають.
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн, про що свідчить квитанція АТ КБ «Приватбанк» від 17 січня 2020 року № 0.0.1584732093.1.
Докази понесення позивачем інших судових витрат суду не надані.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Суд задовольнив вимоги позивача як в частині скасування рішення суб'єкта владних повноважень, так і в частині зобов'язання його чинити певні дії, а тому на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського ОУ ПФУ підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ідентифікаційний код: 23346787, місцезнаходження: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 3538 від 27 вересня 2019 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періоду його навчання у вищому навчальному закладі - Донецькому політехнічному інституті з 01 вересня 1976 року по 31 липня 1981 року з дати призначення пенсії, тобто з 23 серпня 2019 року.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).
8. Повне судове рішення складено 22 травня 2020 року.
Суддя Т.О. Кравченко