м. Вінниця
20 серпня 2020 р. Справа № 120/1910/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово заяву представника позивача про винесення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Немирівської міської ради (вул. Соборна, б. 26, м. Немирів, Вінницька область, 22800, код ЄДРПОУ - 03772619) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2020 адміністративний позов задоволено частково.
Представником позивача 06.05.2020, одночасно із поданням позовної заяви, було заявлено клопотання про вирішення питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення у справі та повідомлено, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть подані суду відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України.
В подальшому на адресу суду надійшла заява від представника позивача про вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу. На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу представником до заяви долучено:
- договір про надання правової допомоги від 24.04.2020 №04/20/3-а, який укладено з адвокатом Юрченком Т.П., в якому останній приймає на себе виконання обов'язків з надання правової допомоги в частині консультування, підготовки необхідних документів та представництва інтересів клієнта - ОСОБА_1 щодо питань, пов'язаних з отриманням клієнтом дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання житлового будинку, господарських будівель і споруд присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована на території міста Немирів Немирівського району Вінницької області (поруч з ділянкою за кадастровим номером: 0523010100:01:009:0655);
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.07.2020 та детальний розрахунок суми судових витрат, які понесено позивачем у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції від 25.07.2020;
- квитанція від 24.04.2020 №04/20/3-а/1 про оплату гонорару у розмірі 3000,00 грн. за надання правової допомоги згідно Договору від 24.04.2020 №04/20/3-а.
Таким чином, представник позивача зазначає, що загальна вартість наданих послуг становить 3000,00 грн та розраховувалось наступним чином: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції, отримання та ознайомлення з документами 1 (год.) =500,00 грн; підготовка позовної заяви та подання її до суду 5 (год.) = 2500,00 грн, а тому просить суд стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.08.2020 розгляд заяви про винесення додаткового судового рішення вирішено здійснювати в порядку письмового провадження. Установлено відповідачу 5-денний строк з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на заяву про вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу.
20.08.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на заяву про вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу. Згідно із його змістом, відповідач вказує, що умовою для прийняття додаткового рішення про відшкодування судових витрат є наявність поважних причин неможливості надання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу та зазначення про них у поданій до закінчення судових дебатів заяві, однак з огляду на надані документи позивач не був позбавлений можливості подати докази до прийняття рішення по справі.
Визначаючись щодо процесуальних підстав для прийняття додаткового рішення, суд виходить з наступного.
Із положень статті 143 КАС України випливає, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 3 ст. 143 КАС України).
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
В свою чергу, стаття 252 КАС України вказує, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Отже, з аналізу процитованих норм видно, що умовами для прийняття додаткового рішення про відшкодування позивачу судових витрат є наявність поважних причин неможливості надання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу та зазначення про них у поданій до закінчення судових дебатів заяві.
Оцінюючи мотиви наявності поважних причин, суд у своїх висновках виходить з наступного.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Так, обґрунтовуючи свою заяву про вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу представник позивача вказує на наявність об'єктивних причин за яких сторона позивача позбавлена можливості надати суду докази понесених довірителем судових витрат, оскільки, за умовами укладеного договору про надання правової допомоги, моментом повного виконання договору адвокатом є винесення судом першої інстанції рішення.
Оцінюючи ці аргументи суд вказує, що згідно пункту 3.2 Договору про надання правової допомоги від 24.04.2020 сторони погодили, що гонорар складає 3000 грн. За умовами пункту 3.3 Договору клієнт ( ОСОБА_1 ) зобов'язаний сплатити 100% пунктом 3.2. цього Договору суми впродовж 3 робочих днів з моменту його укладання.
Як видно з детального розрахунку суми гонорару за надану професійну правничу допомогу, адвокатом надано правову допомогу наступного характеру:
- зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції, отримання та ознайомлення з документами - 500 грн.;
- підготовка та подання адміністративного позову - 2500 грн.
Суд звертає увагу на те, що наведені юридичні послуги, надані адвокатом до прийняття рішення у справі. Правочин про надання юридичних послуг підписано 24.04.2020, відповідно, оплата послуг за умовами Договору мала бути здійснена до 27.04.2020. Тобто заздалегідь до прийняття рішення у справі.
Більш того, як видно із квитанції №04/20/3-а/1 кошти в сумі 3000 грн сплачено 24.04.2020.
Отже, до прийняття судового рішення позивач не був позбавлений можливості подати докази розміру витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин, судом не беруться до уваги як поважні причини неможливості подання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, викладені у поданій заяві до прийняття судового рішення, адже наведені мотиви суперечать фактичним умовам договору та подіям, що відбулись.
Інших об'єктивних обставин поважності причин, які б перешкоджали стороні позивача подати своєчасно необхідні докази, в тому рахунку оформити та підписати акт приймання-передачі наданих послуг безпосередньо після їх надання та/або до прийняття рішення - суду не надано.
Враховуючи вищенаведене та відсутність поважних причин неможливості до закінчення судових дебатів подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, що є необхідною умовою для прийняття відповідного додаткового рішення та враховуючи відзив на заяву про вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу - в заяві про вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволені заяви про вирішення питання розподілу судових витрат на правничу - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна