21.08.2020
Справа № 497/727/2020
Провадження № 2-о/497/59/2020
21 серпня 2020 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Бекметової Х.В.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівська сільська рада Болградського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, якою просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Олександрівка, Болградського району, Одеської області є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свої вимоги мотивує тим, що на даний час у її свідоцтві про народження відомості про матір вказано російською мовою як « ОСОБА_2 », відсутнє свідоцтво та відсутня можливість підтвердити відомості про перший шлюб матері, під час якого вона змінила прізвище з дівочого прізвища « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ». Крім того, має місце неправильність написання імені матері російською мовою « ОСОБА_2 » в її свідоцтві про народження, та в свідоцтві про народження заявниці, в свідоцтві про шлюб матері « ОСОБА_2 ».
Зазначене стало приводом для звернення до суду.
Ухвалою суду від 12.06.2020 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 16.07.2020 року о 09:00 годині.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена згідно вимог чинного законодавства (а.с.14). В зв'язку з цим, розгляд справи було відкладено ухвалою суду від 16.07.2020 року на 09:00 годину 21.08.2020 року (а.с.69), про що повідомлені сторони (а.с.70).
Надалі, представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (а.с.66-67) надав суду заяву, якою підтримав вимоги заявника, та розгляд справи просив провести у його відсутність і у відсутність заявника (а.с.65).
Представник заінтересованої особи Олександрівської сільської ради Болградського району Одеської області , до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, та повідомлений належним чином (а.с.20). Сільський голова Ільєв А.Б. подав до суду заяву, згідно якої вимоги ОСОБА_1 визнає, а також просить розгляд справи провести у його відсутність (а.с.24).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню за таких підстав.
Конституція України гарантує право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
З точки зору права всі життєві факти, які так чи інакше зачіпають суспільні відносини поділяються на юридично значимі та юридично байдужі, з якими право не зв'язує будь-яких юридичних наслідків.
Таким чином, не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами не самі по собі чи в силу будь-яких особливих властивостей, а в результаті визнання їх такими державою та закріплення у законі.
Так, ст.293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно положень ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Главою 6 ЦПК України врегульовано порядок розгляду судом справ про встановлення юридичних фактів.
Статтею 315 ч.1 п.1 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Таким чином, дані відносини є цивільними правовідносинами і регулюються нормами: ст. 293-294, 315-319 ЦПК України, п. 10, 12 Постанови пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» зі змінами від 25.05.1998 року.
При розгляді даної справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася заявниця по справі, на мові оригіналу « ОСОБА_1 » в м. Нижній Тагіл Свердловської області РСФСР та її батьками в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданого Нижньо-Тагілським Дзержинським районним ЗАГС 01 квітня 1953 року, зазначено російською мовою: батько - « ОСОБА_4 », мати - « ОСОБА_2 » (а.с.7).
В подальшому, а саме 20.02.1974 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали шлюб, про що було складено відповідний актовий запис №3 від 20.02.1974 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим Олександрівською сільською радою Болградського району Одеської області від 20.02.1974 року (а.с.7). Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ».
Аналогічні відомості зазначені і в актовому записі про укладення шлюбу №3 від 20.02.1974 року (а.с.23).
Також судом встановлено, що 24 березня 1989 року мовою оригіналу « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7» уклали шлюб, про що виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради народних депутатів Болградського району Одеської області було складено відповідний актовий запис №2 (а.с.22) та після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище російською мовою « ОСОБА_2 ».
На підставі цього актового запису видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , але в цьому свідоцтві ім'я ОСОБА_2 зазначено мовою оригіналу - російською « ОСОБА_2 » (а.с.6). Тобто при видачі свідоцтва про укладення шлюбу було зроблено помилку в написанні імені дружини.
Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданим повторно архівом актів громадянської реєстрації УМВС Ізмаїльської області від 16.06.1949 року, мовою оригіналу « ОСОБА_2 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Олександрівка Ново-Іванівського району Ізмаїльської області, про що 16 листопада 1929 року було складено відповідний актовий запис №44 (а.с.6).
Доказів підтверджуючих зміну прізвища матері заявниці з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 » у заявниці не має, через втрату відповідного свідоцтва, а витребування державним нотаріусом копії актового запису з відділу ЗАГС Ленінського району м.Нижній Тагіл Свердловської області не дало бажаного результату, так як в архіві відділу відсутній такий запис з 01.01.1947 року по 31.12.1949 року (а.с.51).
Разом з цим, для підтвердження родинних відносин між спадкодавцем (матір'ю) ОСОБА_2 та спадкоємцем (донькою) ОСОБА_1 не потрібно свідоцтво про перший шлюб матері, оскільки в свідоцтві про народження спадкоємиці ОСОБА_1. мати значиться російською мовою « ОСОБА_2 » (а.с.7). Надалі мати зареєструвала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане на підставі актового запису про смерть № 25 від 14 жовтня 2013 року, складеного виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Болградського району Одеської області (а.с.10). Прізвище, ім'я та по батькові померлої в свідоцтві про смерть зазначені « ОСОБА_2 ».
Таким чином родинні відносини між спадкодавцем матір'ю ОСОБА_2 та спадкоємцем за законом першої черги донькою ОСОБА_1 повністю підтверджуються дослідженими судом доказами.
Крім того, за свого життя ОСОБА_2 склала заповіт від 26.10.2012 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Олександрівської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 36, відповідно до якого заповіла земельну ділянку площею 2,30 га - ОСОБА_1 . Цей заповіт не змінено та не скасовано (а.с.41).
На підставі заяви ОСОБА_1 від 09.04.2014 року державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області було заведено спадкову справу № 118/2014 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с.35-52). Окрім ОСОБА_1 ніхто зі спадкоємців ОСОБА_2 не звертався до нотаріуса.
Разом з цим, нотаріус безпідставно відмовив заявниці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв'язку з відсутністю у заявника документів підтверджуючих родинні відносини (а.с.16).
По перше: для оформлення спадщини на підставі заповіту не потрібно підтверджувати родинні відносини, достатньо перевірити дані спадкодавця і спадкоємця.
По друге: наведеними вище доказами спростовуються твердження нотаріуса щодо не підтвердження родинних відносин, навпаки родинні відносини підтверджуються наданими доказами і вони є достатніми.
При цьому слід зазначити, що Барановою О.В. - державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у м.Одеса в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.05.2020 року в абзаці 5 (п'ятому) допущено помилку, де вказано, що «Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 01.04.1953 року, вбачається, що в графі «мати», прізвище, ім'я, по-батькові вказано « ОСОБА_2 », в графі «батько», прізвище, ім'я, по батькові вказано « ОСОБА_4 » (а.с.16).
Однак, згідно того ж свідоцтва про народження заявниці ОСОБА_1 (від народження), ОСОБА_1 (після шлюбу) серії НОМЕР_1 від 01.04.1953 року в графі «мати», прізвище, ім'я, по-батькові вказано « ОСОБА_2 » (а.с.7).
Тобто вбачається очевидність помилки допущеної нотаріусом.
Слід також відмітити, що згідно Словника власних імен людей (українсько-російський і російсько-український) під редакцією Левченка С.П. , Скрипник Л.Г. , Дзятківської Н.П. , 3-тє видання, виправлене і доповнене, видавництво «Наукова думка», Київ, 1967 р. - ім'я « ОСОБА_2 , ОСОБА_2 » російською мовою перекладається на українську « ОСОБА_2 » (а.с.71-73).
Зазначене підтверджує відсутність помилки в написанні імені « ОСОБА_2 » в наданих заявником документах.
У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно зі ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
При розгляді даної справи предмет доказування не доведений заявником, а відтак підстав для встановлення юридичного факту - не має.
Керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 95, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293-294, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд
Задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівська сільська рада Болградського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя _____________ С.В.Кодінцева