Справа № 33/807/219/20 Головуючий в 1-й інстанції - Воробйов А.В.
Єдиний унікальний № 335/6189/19 Доповідач в 2-й інстанції - Фомін В.А.
Категорія - ст.124 КУпАП
12 серпня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Фомін В.А., за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 та його представника адвоката Рогальського В.М., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та його представника адвоката Козлова О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 лютого 2020 року стосовно ОСОБА_1 ,
постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 лютого 2020 року провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в ТОВ «Епіцентр», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Як зазначено в постанові, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.05.2019 року серії ОБ №140924, 01.05.2019 року о 19-15 год., у м. Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, 51, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався в безпеці маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Chevrolet Lacetti» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження, легко травмувалися пасажир ТЗ «Chevrolet Lacetti» ОСОБА_3 та пасажир ТЗ «Daewoo Lanos» ОСОБА_4 . Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на незаконність постанови суду, яку потрібно змінити. В обґрунтування доводів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, закривши провадження внаслідок спливу строків накладення стягнення. Посилаючись на висновок експерта суд дійшов правильного висновку про відсутність його провини у вчиненні ДТП, про що також було зазначено в мотивувальній частині постанови, проте з урахуванням висновків експерта суд першої інстанції мав закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Більш того, експерт у своєму висновку зазначив, що в діях водія ОСОБА_2 наявні невідповідності вимогам п.п.10.1, 12.3, 12.4, 12.9 ПДР України; невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.п.10.1, 12.3 ПДР України в даному варіанті розвитку події, знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП.
Крім того, ОСОБА_2 не набув статусу потерпілого, оскільки запис про це в протоколі про адміністративне правопорушення відсутній.
Вказує, що при наявності суперечливих обставин та сумнівів щодо доведеності його вини, передбачених ст.62 Конституції України, суд повинен був закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Також зазначає, що не був присутнім в суді першої інстанції, справа була розглянута без його участі, копію постанови отримав лише 10.03.2020 року, однак введення на території України карантинних заходів завадило йому звернутись до суду з апеляційною скаргою вчасно, а тому вважає строк на апеляційне оскарження постанови пропущеним з поважних причин.
На підставі викладеного, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, постанову суду змінити, закривши провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що всупереч вимогам ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи фактично встановивши наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, закрив провадження без встановлення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Також зазначає, що не був присутнім в суді першої інстанції, справа була розглянута без його участі, копію постанови отримав лише 10.03.2020 року, апеляційна скарга подана 18.03.2020 року, а тому вважає строк на апеляційне оскарження постанови пропущеним з поважних причин.
На підставі викладеного, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову суду, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закрити провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 та його представника адвоката Рогальського В.М. на підтримання апеляційної скарги та із запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 та його представника адвоката Козлова О.Ю. на підтримання апеляційної скарги та із запереченнями щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 ; перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.
У відповідності до вимог ст.294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Враховуючи, що ОСОБА_2 не приймав участі при розгляді справи, не зміг надати суду пояснення, копію постанови отримав лише 10.03.2020 року, апеляційну скаргу подав 18.03.2020 року, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права, доходить висновку, що наведені у клопотанні обставини можна визнати як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому вказаний строк підлягає поновленню.
Разом з цим, ОСОБА_1 також не приймав участі при розгляді справи, не зміг надати суду пояснення, копію постанови отримав лише 10.03.2020 року, але не зміг звернутись з апеляційною скаргою завчасно через введення карантину, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права, доходить висновку, що наведені у клопотанні ОСОБА_1 обставини можна визнати як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому вказаний строк підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті, слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Всупереч вказаним вимогам закону, суд в достатній мірі не з'ясував всіх обставин справи, не перевірив докази, які наявні в матеріалах справи, та не дав їм належної оцінки, тобто фактично не встановив, за яких обставин трапилась вищевказана дорожньо-транспортна пригода.
Закриваючи провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, суддя районного суду послався на те, що на момент розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст.38 КУпАП.
Згідно з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений за те, що останній порушив п.10.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого трапилась дорожньо-транспортна пригода.
Так, диспозиція ст.124 КУпАП є бланкетною, а саме вказує на порушення певних правил дорожнього руху учасниками дорожнього руху.
Відповідно до пункту 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 свою провину в порушенні вимог 10.1 Правил дорожнього руху України не визнав.
Інший учасник ДТП ОСОБА_2 зазначив, що в наслідок порушення ОСОБА_4 . Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода.
В своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що 01.05.2019 року рухався на власному автомобілі по вулиці Леоніда Жаботинського в сторону бульвара Центрального зі швидкістю 50 км/год. Далі побачив, що на узбіччі припаркований автомобіль «Daewoo Lanos», при цьому він стояв на зустрічній смузі руху. Під'їхавши ближче цей автомобіль розвернувся та попрямував попереду нього. Через деякий час цей автомобіль різко загальмував, він застосував екстрене гальмування, однак не зміг зупинитись, після чого трапилась ДТП.
Постановою суду першої інстанції від 13.09.2019 року було призначено судову автотехнічну експертизу, відповідно до висновків якої:
- за первинними поясненнями ОСОБА_2 та його поясненнями, які були надані на ім'я слідчого встановити чи знаходяться дії водія автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_1 в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди в даному варіанті розвитку події може бути вирішено після оцінки його дій в частині виконання вимог пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. Питання, чи знаходяться дії водія автомобіля «Chevrolet Lacetti» ОСОБА_2 в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди в даному варіанті розвитку події може бути вирішено після оцінки його дій в частині виконання вимог пунктів 10.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України.
- за поясненнями ОСОБА_2 , які були надані на адресу суду в діях водія автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_1 в даному варіанті розвитку події наявні невідповідності вимогам пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. Невідповідність дій водія автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_1 вимогам пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України в даному варіанті розвитку події знаходиться в причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія автомобіля «Chevrolet Lacetti» ОСОБА_2 в даному варіанті розвитку події невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України не вбачається.
- за поясненнями ОСОБА_1 в діях водія автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_1 в даному варіанті розвитку події невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України не вбачається. Невідповідність дій водія автомобіля «Chevrolet Lacetti» ОСОБА_2 вимогам пунктів 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України в даному варіанті розвитку події знаходиться в причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, перевіривши висновки експерта за результатами даного експертного дослідження, апеляційний суд вважає, що зазначені висновки не дають чіткої відповіді на питання, чи є в діях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 невідповідності вимогам ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №140924 від 27.05.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП, що призвело до ДТП, має доказову силу лише в сукупності з іншими доказами, які дозволяють дійти беззаперечного висновку про винуватість особи, відносно якої складено протокол.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, схему місця ДТП з фото таблицею до неї, пояснення учасників ДТП, враховуючи розташування транспортних засобів після ДТП, місце зіткнення автомобілів та їх пошкодження, висновки експертного дослідження, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що достовірно встановити провину водія ОСОБА_1 у вчиненні ДТП не вдалось ані за допомогою збору додаткових доказів, ані за допомогою залучення експерта.
Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
З огляду на те, що згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, внаслідок чого справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КупАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 лютого 2020 року.
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 лютого 2020 року, якою провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.А. Фомін
Дата документу Справа № 335/6189/19