Справа №2-2561/10
07 квітня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Шенцевої О.П.
при секретарі Соболевій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ “ІНФОКС”, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 34831 грн. 20 коп., моральну шкоду в сумі 15000 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 525 грн. 00 коп.
У своєму позові позивачка вказує, що 01 листопада 2007 року належне їй на праві власності підвальне приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 12/1, прим. 2 було затоплено внаслідок дій працівників ТОВ “ІНФОКС”. Вказує, що відповідач відмовляється добровільно відшкодувати завдану шкоду. Позивачка вважає, що у зв'язку із пошкодженням майна та душевними стражданнями, які є наслідком протиправної поведінки відповідача, їй заподіяно моральну шкоду у розмірі 15000 грн.
Під час розгляду справи позивачка збільшила розмір позовних вимог у частині матеріальної шкоди з 34831 грн. 20 коп. до 42533 грн. 00 коп., посилаючись на вартість ремонтно-відновлювальних робіт, визначену висновком судово-будівельної технічної експертизи, проведеної на підставі ухвали суду від 16 жовтня 2008 року.
Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник ТОВ “ІНФОКС” ОСОБА_2 позов не визнала, посилаючись на те, що акт затоплення від 06 листопада 2007 року було складено у відсутність представників ТОВ “ІНФОКС”, а також на те, що наданий позивачкою розрахунок ремонтно-відновлювальних робіт та акт приймання-передачі цих робіт не відповідають переліку робіт, визначеному судовим експертом.
Вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних обставин.
Судом встановлено , у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 липня 2003 року, посвідченого ОСОБА_3, державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори, у реєстрі за №2-2708, зареєстрованого ОМБТІ та РОН 28 липня 2003 року під №1739-стор. 196-кн.25 неж. та свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 липня 2003 року, посвідченого ОСОБА_3, державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори, у реєстрі за №2-2714, зареєстрованого ОМБТІ та РОН 28 липня 2003 року під №152-стор. 38-кн.188 пр. ОСОБА_1 на праві приватної власності належить підвальне приміщення та розташована над ним квартира №2 у будинку під №12/1 по Французькому бульвару у м. Одесі.
Зазначені квартира та підвальне приміщення були переведені у нежитловий фонд, у зв'язку з чим 16 жовтня 2008 року виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право власності на об'єкт в цілому, який розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, №12/1, прим. 2 та який складається з приміщень загальною площею 169,8 кв. м., основною площею 98,4 кв. м., відображених у технічному паспорті від 02 червня 2008 року.
01 лютого 2007 року за договором оренди приміщення було передано у тимчасове користування ТОВ “МАНДАРИН ГОЛДЕН”.
01 листопада 2007 року працівники філії ТОВ “ІНФОКС” “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” МІСЬКАКАНАЛІЗАЦІЯ здійснювали роботи з прочищення дворової каналізації будинку №12/1 по Французькому бульвару у м. Одесі.
Під час проведення робіт з прочищення дворової каналізації працівниками ТОВ “ІНФОКС” було пошкоджено випускний зворотний клапан, який було встановлено на каналізаційному випуску з підвального приміщення, яке належить позивачці, що привезло до його затоплення. Пошкодження пластмасового зворотного клапану відбулось внаслідок перевищення працівниками ТОВ “ІНФОКС” своєї компетенції, яке виразилось у проникненні пристрою для прочищення каналізації (металевого тросу) у внутрибудинкові каналізаційні мережі, що є порушенням п 1.4 БНіП 2.04.85. Зазначені обставини підтверджуються експертним висновком №19339 від 15 травня 2009 року, складеним судовим експертом-будівельником ОНДІСЕ ОСОБА_4
Про факт затоплення було складено акт від 06 листопада 2009 року комісією у складі власника приміщення ОСОБА_1, майстрами дільниці №4 КП ЖКС “ФОНТАНСЬКИЙ”, громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_3 обставина, що приміщення було затоплене з вини працівників ТОВ “ІНФОКС” також підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які здійснювали ремонтні та сантехнічні роботи у підвальному приміщенні після затоплення.
Згідно з висновком судового експерта на час проведення експертизи у підвальному приміщенні, розташованому за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12/1 є пошкодження, які виникли внаслідок затоплення. Вартість ремонтно-відновлюваних робіт приміщення складає 42553 грн. 00 коп.
Суд не приймає до уваги надані відповідачем лист філії ТОВ “ІНФОКС” “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” МІСЬККАНАЛІЗАЦІЯ за №332-06 від 11 квітня 2008 року та додатки до нього - акти від 03 квітня 2008 року та від 09 квітня 2008 року. По-перше, вказані документи факт затоплення не спростовують, вони були складені через п'ять місяців після затоплення. По-друге, та обставина, що представники ТОВ “ІНФОКС” не були допущені до підвального приміщення у квітні 2008 року (через п'ять місяців після затоплення) не має правового значення для справи та жодним чином не свідчить про відсутність вини працівників цього товариства у пошкодженні випускного зворотного клапану та як наслідок - у затопленні підвального приміщення. По-третє, зроблене в цих документах зазначення на те, що працівники ТОВ “ІНФОКС” не здійснювали прочищення каналізаційного випуску підвального приміщення суперечить фактичним обставинам, встановленим під час проведення судової експертизи, якою встановлено, що затоплення підвального приміщення позивачки відбулось внаслідок дій працівників ТОВ “ІНФОКС”.
Суд також не приймає до уваги пояснення представника відповідача, що наданий позивачкою розрахунок ремонтно-відновлювальних робіт не відповідає дійсному обсягу цих робіт, оскільки значення для справи це не має та не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати завдану позивачці шкоду.
На підставі наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що внаслідок дій працівників ТОВ “ІНФОКС” ОСОБА_1, як власнику вказаного підвального приміщення, було завдано матеріальну шкоду, розмір якої дорівнює вартості ремонтно-відновлювальних робіт та складає 42533 грн. 00 коп.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Таким чином ТОВ “ІНФОКС” зобов'язано відшкодувати ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 42533 грн. 00 коп., завдану внаслідок дій працівників цього товариства.
Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди суд виходить з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Отже, фактами, з якими матеріальний закон пов'язує настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди, є: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням відповідача, а також вини останнього в її заподіянні.
Доводи позивачки суд вважає непереконливими, оскільки наявні в матеріалах справи докази та встановлені на їх підставі обставини справи не підтверджують сукупність необхідних складових для притягнення ТОВ “ІНФОКС” до цивільної відповідальності, а отже, не дають і достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати - судовий збір в розмірі, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 425,33 гривень та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню в розмірі 30,00 гривень.
Таким чином, стягненню з ТОВ “ІНФОКС” на користь позивачки підлягає матеріальна шкода у сумі 42533 гривень та судових витрат у сумі 455,33грн.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1172 ЦК, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 42533 грн. 00 коп. та судові витрати у сумі 455 грн. 00 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя