Справа№592/6259/20
Провадження №2-а/592/121/20
19 серпня 2020 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., представника позивача Хурсенка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Галицької митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1) про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який його представник підтримав у судовому засіданні, та вимоги мотивує тим, що постановою в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабака В.Я. №0881/20900/20 від 28.04.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17000 грн. З вказаною постановою позивач категорично не згоден, вважає її незаконною і такою, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що 09.12.2019 року, на виконання вимог ст. 192 МК України, перевізник повідомив Львівську митницю ДФС про неможливість вивезення за межі митної території України у строки, встановлені ст. 95 МК України, товару згідно декларації типу ЕК №UA110140/2019/010679 від 30.11.2019 року, у зв'язку з форс-мажорною обставиною, пов'язаною з відсутністю Універсального польського дозволу на перевезення, оскільки наказом Міністерства інфраструктури України №831 від 02.12.2019 року вперше на території України введено квотування видачі таких дозволів, чого ні ОСОБА_1 , ні перевізник не могли передбачити на час завантаження товару. Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що він не є суб'єктом порушення митних правил, пов'язаного з перевищенням строку доставки товарів, встановленого ст. 95 МК України, оскільки обов'язок доставляти товари до митного органу призначення, а також подавати передбачені законом документи на них покладено на перевізника (ст. 191 МК України), яким, згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №481772 та декларації типу ЕК №UA110140/2019/010679 від 30.11.2019 року, є ФОП ОСОБА_2 . Тому просить визнати незаконною та скасувати постанову №0881/20900/20 від 28.04.2020 року, винесену в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабакою В.Я., про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України, та накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою суду від 25.05.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.
Представник Галицької митниці Держмитслужби, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутність. Раніше надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив про заперечення проти задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 470 МК України. Зазначив, що гр. ОСОБА_1 перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки до митного органу призначення товару «Труби металеві», що перебували під митним контролем, згідно експортної митної декларації ЕК №UA110140/2019/010679, а також документів на ці товари, більше ніж на двадцять діб, у зв'язку з чим відносно нього було складено постанову про порушення митних правил №0881/20900/20 за ч. 4 ст. 460 МК України. Також вказав, що наявність обставин непереборної сили, які мали місце починаючи з 02.12.2019 року, не поширюють своєї дії на період взяття зобов'язань перевізником - 30.11.2019 року, так як, зважаючи на відсутність відповідної відмітки про наявність дозволу на міжнародні перевезення у митній декларації, перевізник повинен був усвідомити ступінь ймовірного ризику та відповідальності за невиконання взятих зобов'язань. Крім того, всупереч вимог ст. 192 МК України, лист ФОП ОСОБА_2 про неможливість вчасного вивезення товару за межі митної території України не містить інформації щодо місцезнаходження транспортного засобу марки «Volvo-FH», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWSRZMULLER», д.н.з. НОМЕР_2 . До того зауважив, що ОСОБА_1 несе повну юридичну відповідальність за виконання митних формальностей, як працівник юридичної особи перевізника - ФОП ОСОБА_2 .
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та вивчивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабака Володимира Ярославовича №0881/20900/20 від 28.04.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17000 грн.
Так, 02.01.2020 року, близько 12 год. 10 хв., в зону митного контролю м.п. «Краковець» Галицької митниці Держмитслужби в напрямку «виїзд» з України прибув транспортний засіб марки «Volvo-FH», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWSRZMULLER», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_1 . Згідно поданих до митного контролю товаросупровідних документів CMR №481772 від 30.11.2019 року та декларації типу ЕК №UA110140/2019/010679 від 30.11.2019 року, ОСОБА_1 здійснював перевезення товару «Труби металеві». В ході митного контролю було встановлено, що гр. ОСОБА_1 зобов'язався доставити вищевказаний товар до митного органу призначення до 10.12.2019 року. Однак, фактично товар доставлено в зону митного контролю 02.01.2020 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України (а.с.16-17).
Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно ч. 1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ч. 1 ст. 90 МК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України, строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту становлять 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 191 МК України, перевізники зобов'язані у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу, доставляти товари до митного органу призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них.
Диспозицією ч. 4 ст. 470 МК України передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, крім транспортних засобів особистого користування, більше ніж на двадцять діб, а так само за втрату таких товарів чи видачу їх без дозволу митного органу.
За правилом ч. 1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 Розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №657 від 31.05.2012 року, обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи.
Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Пунктом 5 Розділу VIII вищевказаного Порядку встановлено обов'язок особи, відповідальної за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, котрі перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), у випадку аварії чи дії обставин непереборної сили, яка має місце на митній території України, звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Згідно приписів ст. 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний, крім іншого, терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2020 року Відділом митного оформлення Дніпровської митниці ДФС було оформлено декларацію типу ЕК №UA110140/2019/010679 на перевезення від ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» (відправник) до «Mistal SР z.o.o.» (одержувач) товару «Труби сталеві»; ідентифікаційні номери транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (а.с.20).
Наказом Міністерства інфраструктури України №831 від 02.12.2019 року затверджено Протокол №31 засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних з оформленням, видачою, обліком та аналізом ефективності використання дозволів на поїздку по територія іноземних держав, згідно якого українським автомобільним перевізникам введено додаткові обмеження тимчасового характеру відносно оформлення 10000 дозволів Республіки Польща з попереднього обміну дозволами 2020 року, які дійсні для оформлення, починаючи з грудня 2019 року (а.с.23-28).
У декларації типу ЕК №UA110140/2019/010679 від 30.11.2019 року та міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №481772 від 30.11.2019 року перевізником значиться ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) (а.с.20-21).
09.12.2019 року, в межах десятиденного строку, встановленого ст. 95 МК України для доставлення товарів до митного органу призначення, ФОП ОСОБА_2 звернувся на адресу Львівської митниці ДФС з повідомленням про неможливість доставлення товару на транспортному засобі Volvo НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , згідно електронної митної декларації №UA110140/2019/010679 від 30.11.2019 року, м.п. «Краковець», у зв'язку з відсутністю дозволів на міжнародні перевезення (а.с.29-30).
Згідно Довідки Асоціації міжнародних автомобільних перевезень України «TIR-Parking Бориспіль» від 01.01.2020 року, автомобіль «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWSRZMULLER», д.н.з. НОМЕР_2 , у період з 01.12.2019 року по 01.01.2020 року перебував в пункті видачі дозволів на стоянці TIR-паркінгу за адресою: м. Бориспіль, вул. М.Калмикова, 49, у зв'язку з відсутністю Польських універсальних дозволів (а.с.31).
В матеріалах справи також наявне повідомлення Асоціації міжнародних автомобільних перевезень України «TIR-Parking Бориспіль» від 01.01.2020 року, за підписом директора Ханецького М.М. , згідно якого автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2 не зміг виконати зобов'язання по доставці вантажу до отримувача внаслідок введення в дію наказу МІЮ, який був анонсований тільки 02.12.2019 року о 12:00 год. Тобто, наказ було оприлюднено після завантаження і митного оформлення автомобіля, яке мало місце 30.11.2019 року (а.с.32).
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на наявність обставин непереборної сили, викликані прийняттям рішення нормативно-правового характеру, за якого ОСОБА_1 був позбавлений можливості у визначений МК України строк доставити транспортний засіб разом з товаром до митного органу призначення, а також беручи до уваги дії з боку ФОП ОСОБА_2 , спрямовані на запобігання порушень митних правил, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України.
Крім того, суд зауважує, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів (ст. 1 МК України).
01.08.2006 року Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956 року), яка застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Так, у відповідності до ст. 3 Конвенції, перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов'язки, як за власні дії і недогляди.
В той же час, як було встановлено вище, згідно декларації типу ЕК №UA110140/2019/010679 від 30.11.2019 року та міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №481772 від 30.11.2019 року перевізником товару значиться ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) (а.с.20-21). Тобто, ОСОБА_1 , не будучи перевізником в розумінні МК України та Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, не є суб'єктом порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України, та на нього не розповсюджуються обов'язки, визначені ст. 191 МК України.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
Враховуючи викладене, існують підстави вважати, що під час винесення в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабаком В.Я. оскаржуваної постанови не було з'ясовано всіх обставин справи, відповідно до вимог ст. 489 МК України, не надано суду доказів, які б підтверджували наявність складу правопорушення, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 5, 9, 246, 72-77, 255, 286 КАС України, ст. ст. 90, 95, 191, 192, 460, 470, 486, 489 КУпАП, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити.
Постанову в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабака Володимира Ярославовича №0881/20900/20 від 28.04.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 470 МК України, - скасувати, а провадження у справі закрити.
Рішення суду, у справах за ст. 286 КАС України, може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.М. Фоменко