№ 207/1224/20
№ 1-кп/207/431/20
13 серпня 2020 року м.Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кам'янське .кримінальне провадження № 12020040780000411 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, офіційно не працює, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, мешкав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 12.12.2013 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 121 КК України до 1 року 2 місяців 12 днів позбавлення волі, звільнений з зали суду по відбуттю строку покарання;
- 10.07.2015 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 28.02.2019 року по відбуттю строку покарання,
- 28.11.2019 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;
- 08.05.2020 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2019р., до відбуття покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_5 , будучи особою, яка має не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив корисливі злочини проти чужої власності при наступних обставинах.
24.03.2020 року, приблизно о 22.00 годині (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні літньої кухні на території двору будинку АДРЕСА_2 , в якому він тимчасово проживав у малознайомого ОСОБА_6 , де побачив, що на столі знаходиться мобільний телефон ZTE BLADE 20 SТART імеі: НОМЕР_1 , імеі: НОМЕР_2 та мобільний телефон Samsung Galaxy G2 імеі: НОМЕР_3 , імеі: НОМЕР_4 та на підвіконнику знаходиться мобільний телефон Samsung Galaxy A10 S SM-A107FZRDSEK імеі: НОМЕР_5 , імеі: НОМЕР_6 , які належать потерпілому ОСОБА_6 . В цей час у ОСОБА_5 раптово виник прямий умисел, направлений на викрадення вказаних мобільних телефонів.
Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, скориставшись тією обставиною, що потерпілий ОСОБА_6 спить та не контролює своє майно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, цілком усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи, що своїми діями здійснює безоплатне незаконне вилучення чужого майна поза волею власника, діючи повторно, таємно, умисно, викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_6 , а саме:
- мобільний телефон ZTE BLADE 20 SТART 4 /128 Gb Bleek імеі: НОМЕР_1 , імеі: НОМЕР_2 , вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1532-20 від 08.04.2020, станом на 24.03.2020 становить 3999 грн,
- мобільний телефон Samsung Galaxy G2 модель SM-J200H, імеі: НОМЕР_3 , імеі: НОМЕР_4 , вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1532-20 від 08.04.2020, станом на 24.03.2020 становить 3022 грн.,
- мобільний телефон Samsung Galaxy A10S2/32 Gb Red модель SM-A107FZRDSEK імеі: НОМЕР_5 , імеі: НОМЕР_6 , вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1532-20 від 08.04.2020, станом на 24.03.2020 становить 3527 грн., а всього на загальну суму 10548грн.
Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_5 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Продовжуючи свою злочину діяльність, ОСОБА_5 , 24.03.2020 року, приблизно о 22.05 годині, перебуваючи в приміщенні літньої кухні на території двору будинку АДРЕСА_2 , в якому він тимчасово проживав у малознайомого ОСОБА_6 , де у нього раптово виник прямий умисел, направлений на викрадення автомобілю ВАЗ 2101 д.з. НОМЕР_7 , номер кузову НОМЕР_8 , сірого кольору, що належить потерпілому ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 2101 д.з. НОМЕР_7 , номер кузову НОМЕР_8 , сірого кольору, що належить потерпілому ОСОБА_6 , скориставшись тією обставиною, що потерпілий ОСОБА_6 спить та не контролює своє майно, дістав з карману куртки потерпілого, що висіла на вішалці в приміщенні літньої кухні, ключі від замку запалювання автомобілю. Заволодівши ключем від замку запалювання, ОСОБА_5 підійшов до автомобілю ВАЗ 2101 д.з. НОМЕР_7 , номер кузову НОМЕР_8 , сірого кольору, що знаходився біля двору будинку № 30 по вул. Леваневського в с. Карнаухівка в м. Кам'янське.
Відчинивши двері автомобілю, ОСОБА_5 сів на сидіння водія та за допомогою наявного у нього ключа, завів автомобіль. Після чого, разом зі свідком ОСОБА_7 поїхав в м. Дніпро, таким чином незаконного заволодів транспортним засобом ВАЗ 2101 д.з. НОМЕР_7 , номер кузову НОМЕР_8 , сірого кольору, що належить потерпілому ОСОБА_6 , вартість якого, згідно висновку судово-автотоварознавчої експертизи № 19/104-10/2/125 від 03.04.2020, станом на 24.03.2020 становить 11807 гривень 29 коп., що належить потерпілому ОСОБА_6 .
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, зазначив, що цивільний позов не заявляв та заявляти наміру не має, покарання просив призначити на розсуд суду.
В судовому засіданні обвинувачений вину визнав у повному обсязі та надав показання, які відповідають фактичним обставинам справи. З приводу вчиненого кримінального правопорушення щиро розкаявся. Суду пояснив, що він мешкав у своєї сестри разом з ОСОБА_8 в АДРЕСА_3 . Приблизно на початку березня 2020 року він посварився зі своєю сестрою, тому тимчасово разом з ОСОБА_9 він мешкав у ОСОБА_10 в будинку, який знаходиться в АДРЕСА_2 . 24.03.2020року він з ОСОБА_8 знаходився у ОСОБА_11 вдома. Приблизно о 22-00 Ізмір ліг спати, а трохи пізніше йому зателефонував його приятель ОСОБА_12 та попросив приїхати до нього в м.Дніпро. Після чого він пішов в приміщення літньої кухні, щоб взяти ключі від автомобіля ОСОБА_13 . Там він побачив три мобільні телефони, які стояли на зарядці. Це були два телефони Samsung Galaxy та один телефон ZTE BLADE. В цей час він вирішив викрасти ці мобільні телефони, так він забрав три телефони для того, щоб їх продати. З куртки Ізміра, що висіла на вішалці в кухні, він взяв ключі від автомобіля. Своїй подрузі ОСОБА_9 він сказав, що вони їдуть в м.Дніпро і що ОСОБА_14 дозволив взяти його авто. Мобільних телефонів, викрадених у ОСОБА_11 , ОСОБА_15 не бачила. Далі вони сіли в автомобіль, за допомогою ключа, забраного з куртки Ізміра, він завів автомобіль, документи на авто знаходились в салоні автомобіля. Далі вони поїхали в м.Дніпро на вул. Березинська до будинку знайомого ОСОБА_12 , де закінчився бензин. Він залишив автомобіль біль будинку та з ОСОБА_16 пішов до знайомого ОСОБА_12 , де вони переночували. Він планував повернутися на автомобілі до Ізміра, так як не мав наміру його продавати. Взяв автомобіль тільки для того, щоб поїхати в м.Дніпро та повернутися. Дозволу у Ізміра взяти авто не питав, бо був впевнений в тому, що він йому відмовить. Наступного дня він вийшов з квартири ОСОБА_12 та направився до автомобіля, де був затриманий працівниками поліії.
Просив суд розглядати справу в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, фактичні обставини справи він не оспорює, погоджується з кваліфікацією, це є його добровільна позиція. У вчиненні злочину щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Дане кримінальне провадження розглянуто згідно вимог ч. 3 ст. 349 КПК України без дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження зрозуміло зміст цих обставин, чи є їх позиція добровільною та істиною. Судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони позбавляються права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. У зв'язку з цим докази судом не досліджувалися і їх оцінка судом не проводилася.
Враховуючи викладене суд вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_5 у вчинені злочинів, встановлена та доведена, а дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід правильно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за скоєний ним злочин, суд виходить із вимог ст. 65 КК України, що стосуються ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Суд враховує, що обвинуваченим скоєно злочини, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів: нетяжкі - за ч. 2 ст. 185 КК України та до тяжких злочинів - за ч. 2 ст. 289 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 не працює, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, скарги на нього відсутні, раніше судимий.
Обставиною що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст.66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд вважає рецидив злочину.
З урахуванням обставин і характеру скоєних злочинів, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів: нетяжких - за ч. 2 ст. 185 КК України, та до тяжких злочинів - за ч. 2 ст. 289 КК України, особи обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, за місцем мешкання характеризується задовільно, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, враховуючи обставини, які обтяжують покарання та обставини, які пом'якшують покарання, а саме щире каяття, те, що від скоєного злочину тяжких наслідків не настало, враховуючи думку потерпілого, який не наполягає на суворій мірі покарання, матеріальних претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявляє, все майно йому повернуто, а також те, що відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, ОСОБА_5 , має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому з урахуванням всіх вищеперелічених обставин, суд доходить висновку, що єдино необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів є міра покарання у вигляді позбавлення волі, яку слід відбувати реально з конфіскацією всього належного йому майна. При цьому, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття у скоєному, суд вважає за необхідне не визначати максимальну міру покарання, передбачену санкціями ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Остаточне покарання за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України слід визначити на підставі ч.1 ст. 70 КК України.
Враховуючи, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 вчинено до постановлення попереднього вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2020 року, суд при призначені покарання за цим вироком застосовує правила призначення покарання за сукупністю злочинів, передбачені ч.4 ст.70 КК України.
По справі наявні процесуальні витрати на проведення експертиз: судової авто-товарознавчої експертизи № 19/104-10/2/125 від 03.04.2020 в сумі 628 грн. 04 коп.; судово-дактилоскопічної експертизи № 19/104-7/3/436 від 03.04.2020 в сумі 1256 грн. 08 коп.; судово-товарознавчої експертизи № 1532-20 від 08.04.2020 року в сумі 326 грн. 88 коп., які відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України і призначити ОСОБА_5 покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК України - у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю скоєних злочинів у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком, та покарання, призначеного за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2020 року, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 26 березня 2020 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати, понесені при проведенні експертиз: № 19/104-10/2/125 від 03.04.2020 в сумі 628 грн. 04 коп.; № 19/104-7/3/436 від 03.04.2020 в сумі 1256 грн. 08 коп.; № 1532-20 від 08.04.2020 року в сумі 326 грн. 88 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26.03.2020 року на наступне майно:
- транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 ;
- 11 слідів пальців рук;
- 1 змив з важеля коробки передач транспортного засобу;
- 1 змив з керма транспортного засобу;
- 1 контрольний зразок до змивів з автомобіля ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_7 ;
- sim-карти у кількості 5 шт. (мобільні оператори ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «лайфселл» («Lifecell»), ПрАТ «Київстар»);
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_10 ;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 ;
- поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/7052743 від 01.12.2019;
- мобільний телефон «ZTE Blade 20» імеі: НОМЕР_1 , імеі: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон Samsung Galaxy A10S імеі: НОМЕР_5 , імеі: НОМЕР_6 ;
- мобільний телефон «Samsung Galaxy G2» imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 .
Речові докази:
- мобільний телефон Samsung Galaxy G2 модель SM-J200H імеі: НОМЕР_3 , імеі: НОМЕР_4 ; мобіільний телефон Samsung Galaxy A10S SM-A107FZRDSEK імеі: НОМЕР_5 , імеі: НОМЕР_6 ; сім карти в кількості 5 штук, які знаходяться на зберіганні в камері схову Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути ОСОБА_6 ;
- мобільний телефон ZTE BLADE 20 SТART імеі: НОМЕР_1 , імеі: НОМЕР_2 ; автомобіль ВАЗ 2101 д.з. НОМЕР_7 , номер кузову НОМЕР_8 , сірого кольору; паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 2101; поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/7052743 від 01.12.2019, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_6 , - повернути ОСОБА_6 ;
- десять слідів папілярних ліній, упаковані в спец пакет № 5225775; дакто карти потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_17 та підозрюваного ОСОБА_5 , упаковані в спец пакет № 5225776; змиви з керма автомобілю, з важеля коробки передач та контрольний зразок марлевого тампону, упаковані в три паперові конверти, які знаходяться на зберіганні в камері схову Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1