20 серпня 2020 року справа №200/1779/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Міронової Г.М., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника відповідача Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року (повне судове рішення складено 17 червня 2020 року у м. Слов'янську) у справі № 200/1779/20-а (суддя в І інстанції Зеленов А.С.) за позовом Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В лютому 2020 року Державне підприємство «Шахтоуправлління «Південнодонбаське №1» (далі - ДП «ШУ «Південнодонбаське», платник податків) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області, податковий орган), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 22 серпня 2019 року № 0085944903, яким ДП «ШУ «Південнодонбаське» зобов'язано сплатити штраф з податку на додану вартість у сумі 80 765,53 грн. (далі - Спірне податкове повідомлення-рішення);
- зобов'язати відповідача провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків позивача щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 235 805,10 грн. по вказаним у додатку платежам до Спірного податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08 вересня 2019 року за результатами проведеної камеральної перевірки ГУ ДФС у Донецькій області було складено акт № 602/05-99-49-03/34032208 з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року, за висновками якого податковим органом встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16. п.57.1 сг.57. п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України (далі - ПК України). 29 серпня 2019 року позивачем було отримано Спірне податкове повідомлення-рішення за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання в сумі 403 827,65 грн. з податку на додану вартість, яке позивач вважав прийнятим із суттєвим порушенням норм ПК України, тому що податковий орган мав право проводити камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України. Також позивач зазначив про те, що оскільки нарахування пені було проведено після перебігу строку, передбаченого ст. 102 ПК України, то таке нарахування є безпідставним та не повинно обліковуватись в єдиному кабінеті платника податків.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування скарги зазначено, що позивач узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2015 року сплатив лише у липні, серпні 2019 року: платіжними дорученнями, відображеними у акті камеральної перевірки, термін, визначений п.102.1 ст.102 ПК України, не минув, оскільки повинен обчислюватись саме з дати фактичної сплати (погашення) узгодженої суми податкових зобов'язань - дати припинення здійснення платником неправомірної бездіяльності. Щодо задоволення місцевим судом позовних вимог про зобов'язання проведення коригування щодо зменшення нарахованої пені, податковий орган наголосив, що судом помилково не взято до уваги той факт, що пеня у розмірі 235 805,10 грн. нарахована з дня початку і по дні закінчення платежів (протягом 2019 року), тобто без порушення строків її нарахування.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Позивач до апеляційного суду не прибув.
Також слід зазначити, що ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020 замінено відповідача Головне управління ДФС у Донецькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.
21 вересня 2015 року ДП «ШУ «Південнодонбаське» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, в якій визначена сума податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету в розмірі 11 557 081 грн.
Платником податків були здійснені платежі з податку на додану вартість: платіжне доручення № 1594 від 10 липня 2019 року на суму 754,83 грн.; платіжне доручення № 1602 від 11 липня 2019 року на суму 1273 грн.; платіжне доручення № 1620 від 12 липня 2019 року на суму 1075,33 грн.; платіжне доручення № 1633 від 15 липня 2019 року на суму 1955,83 грн.; платіжне доручення № 1646 від 15 липня 2019 року на суму 7293 грн.; платіжне доручення № 1670 від 16 липня 2019 року на суму 1106,67 грн.; платіжне доручення № 1696 від 17 липня 2019 року на суму 7788 грн.; платіжне доручення № 1679 від 17 липня 2019 року на суму 986,67 грн.; платіжне доручення № 1717 від 18 липня 2019 року на суму 19 000 грн.; платіжне доручення № 1705 від 18 липня 2019 року на суму 941,67 грн.; платіжне доручення № 1739 від 19 липня 2019 року на суму 1128 грн.; платіжне доручення № 1758 від 19 липня 2019 року на суму 62 000 грн.; платіжне доручення № 1765 від 22 липня 2019 року на суму 2453,33 грн.; платіжне доручення № 1806 від 23 липня 2019 року на суму 1068,33 грн.; платіжне доручення № 1831 від 23 липня 2019 року на суму 43 000 грн.; платіжне доручення № 1842 від 24 липня 2019 року на суму 16 000 грн.; платіжне доручення № 1834 від 24 липня 2019 року на суму 2076,67 грн.; платіжне доручення № 1845 від 25 липня 2019 року на сумму 620 грн.; платіжне доручення № 1853 від 25 липня 2019 року на суму 8730 грн.; платіжне доручення № 1865 від 26 липня 2019 року на суму 496,66 грн.; платіжне доручення № 1877 від 26 липня 2019 року на суму 8300 грн.; платіжне доручення № 1884 від 29 липня 2019 року на суму 941,67 грн.; платіжне доручення № 5023 від 30 липня 2019 року на суму 800 грн.; платіжне доручення № 1894 від 30 липня 2019 року на суму 1561,67 грн.; платіжне доручення № 1921 від 30 липня 2019 року на суму 43 000 грн.; платіжне доручення № 5024 від 31 липня 2019 року на суму 600 грн.; платіжне доручення № 1928 від 31 липня 2019 року на суму 1709,17 грн.; платіжне доручення № 1936 від 31 липня 2019 року на суму 2000 грн.; платіжне доручення № 1934 від 31 липня 2019 року на суму 32 300 грн.; платіжне доручення № 1939 від 01 серпня 2019 року на суму 1011,67 грн.; платіжне доручення № 1941 від 01 серпня 2019 року 18 100 грн.; платіжне доручення № 1948 від 02 серпня 2019 року на суму 1152,50 грн.; платіжне доручення № 1957 від 02 серпня 2019 року на суму 6500 грн.; платіжне доручення № 1963 від 05 серпня 2019 року на суму 2302,50 грн.; платіжне доручення № 1977 від 06 серпня 2019 року на суму 935,83 грн.; платіжне доручення № 1988 від 06 серпня 2019 року на суму 29 089,46 грн.; платіжне доручення № 1989 від 06 серпня 2019 року на суму 218 727,27 грн.; платіжне доручення № 1990 від 06 серпня 2019 року на суму 45 916,97 грн.; платіжне доручення № 1991 від 06 серпня 2019 року на суму 1166,30 грн.; платіжне доручення № 1594 від 10 липня 2019 року на суму 754,83 грн.; платіжне доручення № 1602 від 11 липня 2019 року на суму 1273 грн.; платіжне доручення № 1620 від 12 липня 2019 року на суму 1075,33 грн.; платіжне доручення № 1633 від 15 липня 2019 року на суму 1995,83 грн.; платіжне доручення № 1664 від 15 липня 2019 року на суму 4824,74 грн.; платіжне доручення № 1646 від 15 липня 2019 року на суму 7293 грн.; платіжне доручення № 1670 від 16 липня 2019 року на суму 1106,67 грн.; платіжне доручення № 1696 від 17 липня 2019 року на суму 7788 грн.; платіжне доручення № 1679 від 17 липня 2019 року на суму 986,67 грн.; платіжне доручення № 1717 від 18 липня 2019 року на суму 19 000 грн.; платіжне доручення № 1705 від 18 липня 2019 року на суму 941,67 грн.; платіжне доручення № 1739 від 19 липня 2019 року на суму 1128 грн.; платіжне доручення № 1758 від 19 липня 2019 року на суму 62 000 грн.; платіжне доручення № 1765 від 22 липня 2019 року на суму 2453,33 грн.; платіжне доручення № 1806 від 23 липня 2019 року на суму 1068,33 грн.; платіжне доручення № 1831 від 23 липня 2019 року на суму 43 000 грн; платіжне доручення № 1842 від 24 липня 2019 року на суму 16 000 грн.; платіжне доручення № 1834 від 24 липня 2019 року на суму 2076,67 грн.; платіжне доручення № 1845 від 25 липня 2019 року на суму 620грн; платіжне доручення №1853 від 25 липня 2019 року га суму 8730 грн.; платіжне доручення № 1865 від 26 липня 2019 року на суму 496,66грн; платіжне доручення №1877 від 26 липня 2019 року на суму 8300 грн.; платіжне доручення № 1884 від 29 липня 2019 року на суму 941,67 грн.; платіжне доручення № 5023 від 30 липня 2019 року на суму 800 грн.; платіжне доручення № 1894 від 30 липня 2019 року на суму 1561,67 грн.; платіжне доручення № 1921 від 30 липня 2019 року на суму 43 000 грн.; платіжне доручення № 5024 від 31 липня 2019 року на суму 600 грн.; платіжне доручення № 1928 від 31 липня 2019 року на суму 1709,17 грн.; платіжне доручення № 1936 від 31 липня 2019 року на суму 2000 грн.; платіжне доручення № 1934 від 31 липня 2019 року на суму 32 300 грн.; платіжне доручення № 1939 від 01 серпня 2019 року на суму 1011,67 грн.; платіжне доручення № 1941 від 01 серпня 2019 року на суму 18 100 грн.; платіжне доручення № 1948 від 02 серпня 2019 року на суму 1152,50 грн.; платіжне доручення № 1957 від 02 серпня 2019 року на суму 6500 грн.; платіжне доручення № 1963 від 05 серпня 2019 року на суму 2302,50 грн.; платіжне доручення № 1991 від 06 серпня 2019 року на суму 1166,30 грн.; платіжне доручення № 1989 від 06 серпня 2019 року на суму 21 827,27 грн.; платіжне доручення № 1988 від 06 серпня 2019 року на суму 29 089,46 грн.; платіжне доручення № 1990 від 06 серпня 2019 року на суму 45 916,97 грн.; платіжне доручення № 1977 від 06 серпня 2019 року на суму 935,83 грн. (а.с.30-119).
Податковий орган зараховував сплачені платником кошти в рахунок погашення податкового боргу за декларацією з ПДВ за серпень 2015 року згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, що сторонами не заперечується.
ГУ ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно з податковою декларацією за серпень 2015 року, за результатами якої складено акт від 08 серпня 2019 року № 602/05-99-49-03/34032208.
Згідно висновку акту, дані камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість свідчать про порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 ПК України в частині несвоєчасності сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковій звітності (а.с.13-15).
На підставі вказаного акту прийнято податкове Спірне повідомлення-рішення, яким на підставі ст. 126 ПК України за затримку на 1379, 1380, 1381, 1384, 1385, 1386, 1387, 1388, 1391, 1392, 1393, 1394, 1395, 1398, 1399, 1400, 1401, 1401, 1402, 1402, 1405, 1406, 1406, 1406, 1406, 1406 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 403 827,65 грн. ДП «ШУ «Південнодонбаське №1» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 80 765,53 грн.
Крім того з облікової картки позивача по податку на додану вартість за 2019 рік вбачається нарахування пені за вищенаведеними сплатами на суму 235 805,10 грн.
Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 06 листопада 2019 року №8504/6/99-00-08-05-05 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.28-29).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).
Згідно пункту 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом (по податку на додану вартість) є один календарний місяць.
Відповідно до п.п. 203.1, 203.2 ст. 203 вказаного Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Статтею 87 ПК України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
За приписами п. 87.9 даної статті у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, в силу імперативних вимог вказаних норм ПК України контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, який має податковий борг, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Щодо Спірного податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 111.2 ст. 111, п. 113.3 ст. 113, п. 116.1 ст. 116 вказаного Кодексу за порушення законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, яка регулює питання порушення правил сплати (перерахування) податків, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Податкове повідомлення-рішення винесено за порушення, що були встановлені в ході камеральної перевірки.
Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Пунктом 76.3 статті 76 даного Кодексу визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України, якою встановлені строки давності та їх застосування, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.2 статті 102 Кодексу визначено, що грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:
- податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано;
- посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Існування щодо позивача обставин, про які йдеться в п. 102.2 ст. 102 ПК України, судами не встановлено.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Отже застосований оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штраф є грошовим зобов'язанням позивача, на яке розповсюджується приписи статті 102 Кодексу.
Граничний строк подання платником податків податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року - 21 вересня 2015 року, граничний строк сплати податкового зобов'язання 01 жовтня 2015 року, і з огляду на вказані положення законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що відповідач мав право провести камеральну перевірку платника податків не пізніше закінчення 1095 днів з вказаної дати.
Позаяк, в порушення вимог законодавства податковий орган поза межами встановлених Кодексом строків (1095 днів) - 08 серпня 2019 року провів перевірку позивача та за результатами такої перевірки 22 серпня 2019 року застосував штраф, чим вийшов за межі наданих повноважень.
Вказані порушення призвели до неправомірного накладення на позивача штрафу, з огляду на що Спірне податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафу у сумі 80 765,53 грн. підлягає скасуванню.
Крім того, позивачем ставиться питання про зобов'язання відповідача зменшити нараховану пеню з податку на додану вартість у розмірі 2 358 805,10 грн.
Підпунктом 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 129.3.1 пункту 129.3.1 статті 129 ПК України передбачено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Пункт 131.2 статті 131 ПК України визначає, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Алгоритм визначення сум грошових зобов'язань міститься в статті 54 ПК України та передбачає самостійне обчислення платником податку суми податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, шляхом зазначення у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу або визначення грошового зобов'язання контролюючим органом. При цьому, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України).
Приписи податкового кодексу України надають право податковому органу нараховувати пеню та у встановлених випадках перерозподіляти грошові кошти сплачені позивачем в порядку черговості виникнення податкового боргу. Проте, обов'язку виносити окреме податкове повідомлення-рішення на суму нарахованої пені за ст. 129 ПК України не встановлено.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 07.04.2016 № 422 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.05.2016 за № 751/28881 (далі - Порядок № 422) передбачено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; (п.1 Розділ І. Загальні положення).
ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі: нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків) (п. 2 ч. 1 Порядку № 422, розділ ІI «Інтегрована картка платника»).
Абзаци 4, 7 п.1 глави 1 Розділу VI Порядку № 422, визначають, що при нарахуванні чергової частки розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу в ІКП відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу за період з 91-го дня після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом України, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов'язання, визначеного у поданій ним звітності), а з наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) розпочинається нарахування процентів, які нараховуються по день фактичного погашення чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) включно.
Отже, нарахування пені здійснюється в автоматичному режимі та пов'язано з фактом несплати у встановлений строк суми самостійно узгодженого зобов'язання.
Відповідно до п.42-1.2 ст.42-1 ПК України, електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.
З наведеного вбачається, що пеня на суму узгодженого податкового зобов'язання нараховується в силу вимог закону, процес нарахування здійснюється в автоматичному режимі, про стан, розмір нарахування пені платник може дізнатись, зокрема, скориставшись електронним кабінетом.
Проте, за фактичних обставин справи, за яких встановлено, що камеральна перевірка була здійснена з порушенням строків, передбачених на її проведення, то пеня нарахована із порушенням статті 129 ПК України, а ІКП позивача підлягає коригуванню шляхом зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 235 805,10 грн. по вказаним у розрахунку до Спірного податкового повідомлення рішення.
За приписами пункту 129.2 статті 129 ПК України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 640/1091/19 колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки обставини справи не є тотожними. В наведеній справі судом було встановлено, що камеральна перевірка була проведена в межах строків, встановлених статтею 102 ПК України, тоді як у спірних правовідносинах перевірка була проведена з порушенням встановлених строків.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують наведених вище висновків суду.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статями 291, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року в справі № 200/1779/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення - 20 серпня 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
Т. Г. Гаривщук
Г. М. Міронова