Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Рішення
Харків
"19" серпня 2020 р. № 520/7075/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Ліпчанська Я.В.
представника позивача - Ціленко І.В.,
представника відповідача - Синюшко С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002)
про скасування наказу ,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати п. 5 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №302 від 29.04.2020 року в частині застосування до підполковника поліції, ОСОБА_1 , начальника оперативно - пошукового відділу УКР ГУНП в Харківській області, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність.
2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що п. 5 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №302 від 29.04.2020 року в частині застосування до підполковника поліції, ОСОБА_1 , начальника оперативно - пошукового відділу УКР ГУНП в Харківській області, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі зазначивши, що п. 5 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №302 від 29.04.2020 року в частині застосування до підполковника поліції, ОСОБА_1 , начальника оперативно - пошукового відділу УКР ГУНП в Харківській області, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність є законним та таким, що винесений в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 06.04.2020 о 20.30 на проїжджій частині перехрестя вул. Піскунівської та провул. Піскунівського у м. Харків між поліцейськими ГУНП в Харківській області та групою невідомих чоловіків виник конфлікт, під час якого останні раптово завдали чисельні удари начальникові УКР ГУНП в Харківській області полковнику поліції ОСОБА_2 та з місця події зникли.
07.04.2020 року наказом №732 ГУНП в Харківській області було призначено службове розслідування на підставі доповідної записки заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області № 2410/119-12/02-2020 щодо вищезазначеного конфлікту до ГУНП в Харківській області.
Службовим розслідуванням встановлено, що 06.04.2020 року о 20:16 службовий автомобіль «Шкода Октавія», н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), із закріпленим на ньому номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням начальника відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 (знаходився поза службою), рухався з вулиці Ярославської, 1/29, м. Харків, по провулку Піскунівському у напрямку вулиці Піскунівської. В салоні даного автомобіля в якості пасажира перебував оперуповноважений УКР ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_4 (знаходився поза службою).
О 20:17 під час слідування з боку вулиці Чеботарської при проїзді нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг провулку Піскунівського - вулиці Піскуніської водій службового автомобіля підполковник ОСОБА_3 не виконав вимог дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» розділу 3.3. Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив дотик переднього бампера до задніх лівих дверей та крила автомобіля ВАЗ- 21121, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 . У салоні зазначеного автомобіля знаходилася дружна водія - ОСОБА_6 та громадянин ОСОБА_7 .
На місці дорожньо-транспортної пригоди між водіями вказаних транспортних засобів відбувся конфлікт з приводу наявності вини кожного з них.
У подальшому в період часу з 20:25 по 20:35 на місце пригоди прибули наступні поліцейські:
- о 20:25 начальник ОМВ підполковник поліції ОСОБА_16 і старший оперуповноважений в ОВС ОМВ підполковник поліції ОСОБА_8 на автомобілі «Нісан Кашкай», н.з. НОМЕР_4 . Вказані поліцейські знаходилися поза службою, у цивільному одязі, без табельної зброї;
- о 20:28 оперуповноважений відділу розкриття злочинів проти особи майор поліції ОСОБА_9 зі старшим оперуповноваженим цього ж відділу підполковником поліції ОСОБА_10 на автомобілі «Шевроле Авео» білого кольору, н.з. НОМЕР_5 . Зазначені поліцейські знаходилися поза службою, у цивільному одязі, без табельної зброї;
- о 20:32 начальник ОПВ підполковник поліції ОСОБА_1 (позивач) на автомобілі «Фольксваген Пассат», чорного кольору, н.з. НОМЕР_6 , разом із старшим оперуповноваженим цього ж відділу ОСОБА_19. Дані поліцейські знаходилися поза службою, у цивільному одязі, без табельної зброї;
- о 20:33 на місці події з'явився заступник начальника ОПВ майор поліції ОСОБА_18, знаходився поза службою, у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї;
- о 20:35 на службовому автомобілі «Шкода Октавія А7», білого кольору, н.з. НОМЕР_7 прибув начальник УКР ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_17
Увесь цей час на місці пригоди з'являлися не тільки поліцейські, а також інші невідомі особи у цивільному одязі, які прибули за викликом пасажирів автомобіля ВАЗ- 21121, н.з. НОМЕР_3 .
У подальшому о 20:41 год. на місце дорожньо - транспортної пригоди прибув автомобіль «Ауді А6», н.з. НОМЕР_8 , з якого вийшли двоє громадян і направились до службового автомобіля «Шкода Октавія», де перебували поліцейські разом із громадянами автомобіля ВАЗ-21121. У ході спілкування поліцейських з двома невідомими особами, що тривало не більше 10-15 секунд, один з них зненацька наніс удари в обличчя начальнику УКР ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 , який відразу впав на асфальт. Інший невідомий громадянин наніс один удар ногою в обличчя ОСОБА_11 , який в цей момент лежав на проїжджій частині дороги і не міг самостійно підвестися. Між поліцейськими Туржанським І.А. (позивачем), ОСОБА_10 , ОСОБА_12 з одного боку, та приблизно чотирма невідомими громадянами, з іншого боку, виникла бійка, після чого невідомі особи сіли в автомобіль «Ауді А6» та залишили місце пригоди.
О 20:49 на місце події прибув наряд ППР поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20., старших сержантів поліції ОСОБА_13 і ОСОБА_14 на службовому автомобілі ВАЗ-21099, н.з. НОМЕР_9 (на синьому фоні).
О 20:56 на місце пригоди прибули поліцейські УПП в Харківській області ДПП НПУ на службовому автомобілі «Тойота Пріус», але через дві хвилини залишили вказане місце.
О 20:57 на службовому автомобілі «Шкода Октавія» білого кольору, н.з. НОМЕР_10 (на синьому фоні), полковника поліції ОСОБА_11 , старший оперуповноважений УКР ОСОБА_15 відвіз з місця події.
У подальшому 07.04.2020 року о 00:03 до Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області до оператора служби « 102» надійшло повідомлення з приймального відділення Харківської обласної лікарні про те, що до вказаного медичного закладу самостійно звернувся за медичною допомогою начальник УКР ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_11 .
Про вказану подію того ж дня працівниками Холодногірського ВП негайно було повідомлено чергову частину УОАЗОР ГУНП в Харківській області.
Судом встановлено, що враховуючи вище викладені обставини дисциплінарна комісія дійшла висновку, що позивач під час вказаної події своє прізвище, посаду, спеціальне звання учасникам ДТП не назвав та службове посвідчення їм не пред'явив, чим порушив вимоги ч.3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію».
Далі, ставши свідком нападу та травмування підполковника поліції ОСОБА_3 та начальника УКР ГУНП в Харківській області полковнику поліції ОСОБА_11 , позивач не повідомив про вчинене кримінальне правопорушення за скороченним номером екстреного виклику поліції « 102» та не вжив заходів щодо установлення осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події, чим порушив вимоги п.6 розділу II Порядку введення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.19 № 100, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2010 за № 223/33194.
Також судом встановлено, що у висновку службового розслідування зазначені обставини, що пом'якшують відповідальність позивача, а саме попередня бездоганна поведінка відповідно до його службової характеристики. Обставинами, що обтяжують відповідальність позивача є настання тяжких наслідків, що виразилися у підриві авторитету Національної поліції України та довіри населення України до поліцейських.
В подальшому наказом начальника ГУНП України в Харківській області № 302 від 25.04.2020 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушені вимог п. 6 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2010 за № 223/33194, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», до начальника ОПВ УКР ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Суд, проаналізувавши вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства України, в рамках яких повинен був діяти позивач, вислухавши пояснення сторін, прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» ( далі Зкон № 580) поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Приписами ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» яка визначає основні обов'язки поліцейського, а саме, що поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Аналізуючи положення вище зазначеної статті у сукупності в контексті застосування ч. 3 цієї статті, суд приходить до висновку, що обов'язок поліцейського назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук виникає лише в разі коли поліцейський безпосередньо спілкується з особою під час виконання безпосередньо своїх обов'язків як поліцейський або коли особа звертається до нього як до поліцейського в інших випадках (в побуті або якщо це є цивільні відносини тощо) такого обов'язку у поліцейського не має.
Відповідно до ч.1-3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІП (надалі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частиною 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Відповідно до п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події передбачає обов'язок поліцейського незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Із правового аналізу норм варто зазначити, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. А такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Як було встановлено судом вище позивач прибув на місце події о 20:32, в той час як особи на автомобілі «Ауді А6» прибули на місце дорожнього-транспортної пригоди о 20:41, при цьому, не з'ясувавши обставин, одразу застосували до співробітників поліції фізичну силу. З відеоматеріалів, на яких відсутній звукозапис, не вбачається факт саме розмови, спілкування між позивачем та невідомими особами, цей факт не підтверджується й з матеріалів службового розслідування.
За таких підстав, суд вважає недоведеним факт спілкування позивача з невідомими громадянами, а отже і твердження відповідача, що позивачем порушено вимоги ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» є також такими, що не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.
Щодо твердження відповідача про порушення позивачем п.6 розділу II Порядку введення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі- Порядок), затвердженого наказом МВС України від 08.02.19 року №100, в частині неповідомлення за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» про вище зазначені події.
Суд зазначає, що п.6 розділу II Порядку передбачено, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення та охорони місця події.
Аналізуючи вище зазначені положення Порядку суд зазначає, що наказом визначено, що поліцейський в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» отже ним визначено декілька підстав з якими пов'язані відповідні дії поліцейського, а саме:
1. Виявлення або отримання інформації про:
-кримінальне правопорушення
- іншу подію;
2. Звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення та іншу подію.
Також суд звертає увагу, що Порядком не визначено за наслідками якої події співробітнику поліції необхідно невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення та охорони місця події
Враховуючи вище викладене співробітник поліції який знаходиться поза службою тощо, прибувши до місця події повинен спочатку з'ясувати обставини конфлікту, з'ясувати чиє в відповідних діях кримінальне правопорушення або інша подія та відповідно до цього реагувати, отже в разі якщо співробітник поліції не буде вбачати в відповідних діях або інформації кримінального порушення або іншої події у нього відсутній обов'язок невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102».
Оскільки як було встановлено судом різниця у часі прибуття позивача і наряду - 17 хвилин та що позивач за цей час з'ясовував обставини конфліктної ситуації, виявляв постраждалих з метою подальшого реагування, що підтверджується матеріалами службового розслідування, а також ту обставину, що у матеріалах службового розслідування зафіксовано, що позивач разом із двома іншими співробітниками поліції, з метою припинений правопорушення та затримання зловмисників намагалися вжити заходи фізичного впливу (сили). Крім цього, зважаючи на чисельну перевагу нападників, та враховуючи відсутність у працівників поліції спеціальних засобів, останнім вдалося зникнути з місця події.
Суд вважає недоведеним порушення позивачем вимог п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.
Щодо посилання відповідача у відзиві на обставини, що безпосередньо, на його думку, вказують та обтяжують відповідальність позивача, а саме настання тяжких наслідків конфліктної ситуації, які виразилися у підриві авторитету Національної поліції України та довіри населення України до поліцейських.
Вказане вище посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки в опублікованих статтях засобів масової інформації, фотокопії яких були надані відповідачем в матеріалах службового розслідування, та опублікованих відео в соцмережах повідомляється про події за участю поліцейських УКР ГУНП в Харківській області, під час яких полковник поліції ОСОБА_3 хизувався нагородною вогнепальною зброєю перед громадянами, що вплинуло у подальшому на переростання конфлікту у бійку, внаслідок якої отримали тілесні ушкодження вищевказані поліцейські.
Як вбачається з коментарів громадяни негативно висловлювалися на адресу поліцейських, виказували до них недовіру.
Суд звертає увагу, що даний факт не є належним доказом у справі, оскільки події, що опубліковані в соціальній мережі (Інтернет), пов'язані з демонстрацією ОСОБА_3 вогнепальної зброї, що відбувалися до приїзду на місце події позивача. Також, повідомлення в ЗМІ не відображають ні прізвища позивача, ні його причетності до конфлікту, отже, не доводять вчинення позивачем порушення службових обов'язків та дисципліни.
Враховуючи вище викладене з огляду на матеріали службового розслідування та пояснень надані відповідачем суд приходить до висновку, що останнім не доказано факт дії або бездіяльності позивача, що відображались у неналежному виконанні чи взагалі невиконанні своїх службових обов'язків, які, у результаті, безпосередню призвели до підриву авторитету поліції. Відповідачем фактично не надано на підтвердження доказів, які б свідчили або не свідчили б про здійснення дисциплінарного проступку.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, оскільки відповідач не довів правомірність оскаржуваного наказу, а встановлені обставини справи свідчать про його протиправність, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому даний адміністративний позов необхідно задовольнити.
Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002) про скасування наказу - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати п. 5 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №302 від 29.04.2020 року в частині застосування до підполковника поліції, ОСОБА_1 , начальника оперативно - пошукового відділу УКР ГУНП в Харківській області, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 20 серпня 2020 року.
Суддя Спірідонов М.О.