справа №380/2958/20
13 серпня 2020 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Винниківської міської ради м. Львова (далі - відповідач), за участю третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області, третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправним рішення Винниківської міської ради №2283 від 06.02.2020 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 ;
-зобов'язати Винниківську міську раду м. Львова надати учаснику антитерористичної операції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в розмірах не більше 0,12 гектара по АДРЕСА_1 ;
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача із заявами про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва по АДРЕСА_1 , як учаснику антитерористичної операції. Проте, Винниківською міською радою були прийняті рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 . Зокрема, рішенням №2283 20-ої сесії Вінниківської міської ради від 06.02.2020 відмовлено у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,10 га у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 у зв'язку із невідповідністю місяця розташування об'єкта вимогам законів, а також даним Генерального плану м.Винники, а саме: відповідно до даних Генерального плану м.Винники, затвердженого рішенням Винниківської міської ради №747 від 01.03.2005 року, земельна ділянка, яку просить гр. ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,10 га у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 , згідно умовних позначень віднесено до території промислових підприємств, а також позначена цифрою 126 - гаражний кооператив. Відповідно до класифікації видів цільового призначення земель території промислових підприємств віднесено до категорії 11 - землі промисловості, в свою чергу цільове призначення садівництво має код цільового призначення 01.05 землі сільськогосподарського призначення, а тому дозвіл розроблення такого проекту землеустрою не може бути надано, оскільки є невідповідність місяця розташування об'єкта - земельної ділянки із цільовим призначенням 01.05 (для ведення садівництва) вимогам Генерального плану м.Винники, який визначає дану територію як 11 - землі промисловості. Вважає, що оскаржуване рішення відповідача ідентичне із попереднім рішенням сесії ради №1779 від 04.04.2019. Крім того, вважає, що у оскарженому рішенні не наведено жодної з підстав, передбачених статті 118 Земельного кодексу України, за яких позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва. Так, відповідачем вимоги Земельного кодексу України не дотримано.
Ухвалою суду від 21.04.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 18.05.2020 замінено засідання для розгляду справу по суті підготовчим засіданням.
18.06.2020 ухвалою без виходу до нарадчої кімнати судом закрито підготовче засідання у справі та справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив відповідача, просив позов задоволити.
Відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. 14.05.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до даних Генерального плану м.Винники затвердженого рішенням Винниківської міської ради №747 від 01.03.2005 року, земельна ділянка, яку просить позивач орієнтовною площею 0,10 га у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 згідно умовних позначень віднесено до території промислових підприємств, позначена цифрою 126 гаражний кооператив. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На даний час вказана територія відноситься до земель промисловості на підставі ч.1 ст.20 ЗК України, та як це передбачено Генеральним планом м.Винники - єдиним рішенням Винниківської міської ради, яке стосується даної території. Також ч.2 ст.20 ЗК України передбачає, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності проводиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Вважає, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 не може бути надано у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятого відповідно до них генерального плану населеного пункту м.Внники». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначає, що відповідачем з 2017 року надавалися дозвільні документи на передачу земельних ділянок іншим особам для ведення садівництва на цій же АДРЕСА_1 поряд із заявленою ОСОБА_1 земельною ділянкою. Таким чином, вважає необґрунтованим покликання відповідача на те, що земельна ділянка, яку просить позивач віднесено до території промислових підприємств. Крім того, вважає, що рішення відповідача №1779 від 04.04.2019 та №2283 від 06.02.2020 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 повністю суперечить експертному висновку по даній ділянці Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи. Третьою особою не було подано жодних пояснень по суті позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.
05 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га для ведення садівництва, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу 2-го пленарного засідання 10-ої сесії Винниківської міської ради 7-го скликання від 22.02.2018 питання про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для садівництва по АДРЕСА_1 не набрала достатньої кількості голосів депутатським корпусом для прийняття позитивного рішення, про що позивача повідомлено листом №35/04-20/33 від 23.02.2018.
Позивач, вважаючи дії суб'єкта владних повноважень за наслідками розгляду його клопотання протиправними, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №463/5196/18 від 16 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Винниківську міську раду м. Львова (вул. Галицька,20, м. Винники, 79495) прийняти рішення в порядку, встановленому частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, щодо надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва згідно поданої заяви від 05.01.2018.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 апеляційну скаргу Винниківської міської ради м.Львова задоволено частково, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року у справі №463/5195/18 змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення залишено без змін.
Позивач повторно звернувся до Винниківської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Рішенням Винниківської міської ради від 04.04.2019 року №1779 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам закону, а також даних Генерального плану м.Винники. В обґрунтування рішення вказано, що відповідно до даних Генерального плану м.Винники затвердженого рішенням Винниківської міської ради №747 від 01.03.2005 року, земельна ділянка, яку просить позивач орієнтовною площею 0,10 га у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 згідно умовних позначень віднесено до території промислових підприємств, позначена цифрою 126 гаражний кооператив. Відповідно до класифікації видів цільового призначення земель території промислових підприємств віднесено до категорії 11, - землі промисловості, в свою чергу цільове призначення садівництво має код цільового призначення 01.05 - землі сільськогосподарського призначення, а тому дозвіл розроблення проекту землеустрою не може бути надано.
Позивач, вважаючи дії суб'єкта владних повноважень за наслідками розгляду його клопотання протиправними, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі у справі №1.380.2019.003128 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним рішення Винниківської міської ради №1779 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 від 04.04.2019 року. Зобов'язано Винниківську міську раду м.Львова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в порядку встановленому частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України про надання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в розмірах не більше 0,12 гектара по АДРЕСА_1 .
Рішення набрало законної сили 29.12.2019.
Рішенням Винниківської міської ради від 06.02.2020 року №2283 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,10 га у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 у зв'язку із невідповідністю місяця розташування об'єкта вимогам законів, а також даним Генерального плану м.Винники, а саме: відповідно до даних Генерального плану м.Винники, затвердженого рішенням Винниківської міської ради №747 від 01.03.2005 року, земельна ділянка, яку просить гр. ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,10 га у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 , згідно умовних позначень віднесено до території промислових підприємств, а також позначена цифрою 126 - гаражний кооператив. Відповідно до класифікації видів цільового призначення земель території промислових підприємств віднесено до категорії 11 - землі промисловості, в свою чергу цільове призначення садівництво має код цільового призначення 01.05 землі сільськогосподарського призначення, а тому дозвіл розроблення такого проекту землеустрою не може бути надано, оскільки є невідповідність місяця розташування об'єкта - земельної ділянки із цільовим призначенням 01.05 (для ведення садівництва) вимогам Генерального плану м.Винники, який визначає дану територію як 11 - землі промисловості
Позивач вважає рішення відповідача протиправними та таким, що порушує його права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені статтею 116 Земельного кодексу України.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Статтею 123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
При цьому, відповідно до положень статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
-звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
-надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
-розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
-погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;
-затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, вказаними нормами встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.
Позивачем, при зверненні до Винниківської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва по вул.Весняній у м.Винники додано до заяви графічні матеріали, які містять зазначення бажаного місця розташування та розміру земельної ділянки, що надає можливість перевірити місце її розташування на відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому порядку.
Рішенням Винниківської міської ради від 06.02.2020 року №2283 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 .
При цьому, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, в оскаржуваному рішенні відповідач покликається на невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, а також даним Генерального плану м.Винники, а саме: відповідно до даних Генерального плану м.Винники, затвердженого рішенням Винниківської міської ради №747 від 01.03.2005 року, земельна ділянка, яку просить гр. ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,10 га у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 , згідно умовних позначень віднесено до території промислових підприємств, а також позначена цифрою 126 - гаражний кооператив.
Відповідачем не надано будь-якого належного та достовірного доказу, що підтверджує зазначене твердження, та на підставі якого можна встановити дійсне віднесення бажаної земельної ділянки згідно Генерального плану м.Винники до території промислових підприємств.
Суд звертає увагу, що ухвалою від 18.05.2020 відповідача зобов'язано надати суду належним чином засвідчену копію Генплану м.Винники та іншої наявної у відповідача документації, яка стосується земельної ділянки про яку йдеться у заяві позивача. Проте, відповідачем належно засвіченої копії Генерального плану м.Винники не подано до суду.
З огляду на вищенаведене, оцінюючи підстави ненадання дозволу, які наведені у рішенні відповідача від 06.02.2020 №2283, суд зазначає, що відповідач протиправно та необґрунтовано відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва з підстав, що не передбачені законодавством та ним не обґрунтовані.
Положення статей 116, 118, 121, 122, 123 Земельного кодексу України надають відповідачу повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації та зобов'язують мотивувати та обгрунтовувати відмову у наданні такого дозволу, а також визначають підстави, з яких така відмова, може бути прийнята.
Відповідачем вимоги Земельного кодексу України не дотримано.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним рішення Винниківської міської ради №2283 від 06.02.2020 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 .
У позовних вимогах позивач просить також зобов'язати Винниківську міську раду надати учаснику антитерористичної операції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в розмірах не більше 0,12 гектара по АДРЕСА_1 .
Згідно Рекомендацій Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідно до пункту 10.3 Постанови Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 року у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє. Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Тому вищевказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки вирішення досліджуваного питання належить до дискреційних повноважень Винниківської міської ради. Проте, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в розмірах не більше 0,12 гектара по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відсутні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду, тому у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення слід відмовити.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.14, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Винниківської міської ради №2283 від 06.02.2020 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Винниківську міську раду м.Львова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в розмірах не більше 0,12 гектара по АДРЕСА_1 , з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 20.08.2020 року.
Суддя Крутько О.В.